
- •Проектні технології в навчанні[ред.]
- •Вступ [ред.]
- •Визначення [ред.]
- •Структура різних типів проектів [ред.] і. За методом або видом діяльності яка домінує в проекті [ред.]
- •Іі. За змістовим аспектом проекту [ред.]
- •Вимоги до організації проекту [ред.]
- •1.2 Використання проектної технології у початковій школі
- •I ступінь.
- •II ступінь.
- •III ступінь.
- •Розділ 1. Теоретичні основи використання нових інформаційних технологій в початковій школі
- •1.1 Основні проблеми використання комп'ютера у навчанні молодших школярів
- •1.2 Використання комп'ютера у виховній роботі з молодшими школярами
- •1.3 Вплив комп'ютера на психічне і фізичне здоров'я дитини. Проблеми та шляхи їх вирішення
- •Розділ 2. Методичні рекомендації щодо використання ніт в роботі вчителя початкових класів
Іі. За змістовим аспектом проекту [ред.]
1. Літературно-творчі. Поширений тип спільних проектів.
2. Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, дослідити стан довкілля певної місцевості).
3. Екологічні проекти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.
4. Мовні (лінгвістичні). Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь: лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей, мовних реалій, фольклору; філологічні, передбачають вивчення етимонології слів, літературні дослідження тощо).
5. Культурологічні. Мають зв'язок з історією та традиціями різних країн За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.
6. Рольово-ігрові За змістом можуть бути уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації; драматизація, соціальні імітації.
7. Спортивні.
8. Географічні.
9. Історичні.
10. Музичні.
Вимоги до організації проекту [ред.]
1.Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку.
2.Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.
3.Самостійна діяльність учнів Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.
4.Визначення кінцевих цілей спільних чи індивідуальних проектів.
5.Визначення базових знань із різних галузей, необхідних для роботи над проектом.
6.Структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів).
7.Використання дослідницьких методів.
8.Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (презентація, щоденник мандрівника
1.2 Використання проектної технології у початковій школі
Реалізація проектної діяльності розвиває в учнів пізнавальні навички, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, співробітничати в групі, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця тощо) [18]. Науковець Л. Гур'є [13] вважає, що процес проектування є одночасно й наукою й мистецтвом. Ґрунтуючись на аналізі психолого-педагогічної літератури вона визначає, що у процесі проектувальної діяльності виявляються наступні види творчості: моральне, дидактичне технічне, організаційне. За теорією проблемного навчання психолога Л. Занкова будь-яке проблемне завдання, в тому числі і проект, яке пропонується дітям, має три ступені самостійності.
I ступінь.
Вчитель ставить перед класом проблемну задачу, тобто формулює тему проекту, сам визначає план дій, який приведе до виконання проекту. Після цього учні втілюють план та досягають мети проекту.
II ступінь.
Педагогом визначається тема проблеми, частково ставляться конкретні завдання щодо її виконання. Затим учні завершують формулювання завдань і виконують проект.
III ступінь.
Найвищий рівень самостійності дітей у роботі. Вчитель лише оголошує проблемну задачу, а формулюють завдання і виконують проект школярі без допомоги керівника.
Щодо застосування проектної діяльності у навчанні школярів, то можна сказати, що проектна діяльність проходить в чотири етапи: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний [14, с.1].
Розглянемо структуру проектної діяльності детальніше. У таблиці 1 відтворено етапи та зміст проектної діяльності [24, с.1].
Таблиця 1
Етапи та зміст проектної діяльності
|
|
||
№ п/п |
Етапи діяльності |
Зміст діяльності |
|
1. |
Підготовка. Визначення теми і мети проекту. |
Учні: обговорення, пошук інформації. Вчитель: заява роздуму, мотивація, допомога у постановці. |
|
2. |
Планування. 1. Визначення джерел, засобів, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; 2. Встановлення критеріїв оцінки результату і процесу. |
Учні: формують завдання і розробляють план дій. Вчитель: спостерігає, непрямо керує. |
|
3. |
Збір інформації. Спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент. |
Учні: збирають інформацію. Вчитель: корегує, спостерігає, радить. |
|
4. |
Аналіз. Аналіз інформації, формулювання висновків. |
Учні: аналізують інформацію. Вчитель: корегує, спостерігає, радить. |
|
5. |
Подання і оцінка результатів. Усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за попередньо встановленими критеріями. |
Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні. Оцінюють зусилля, використанні можливості, творчий підхід. |
|
|
|
|
|
Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема - то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів та засобів навчання. Таким чином, суть проектної технології - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання [24, с.1]. Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має практичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у продуктивній діяльності, воно розширює сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі [15].
Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо. Основні завдання вчителя:
1) не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійної вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань;
2) сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо);
3) розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему;
4) прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, вміти робити висновки.
Щодо змісту технології, то перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:
1) наявність значущої у дослідницькому творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку: дослідження демографічної проблеми у різній регіонах світу; проблема виливу кислотних дощів на довкілля тощо;
2) практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів. Наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори, що. впливають на цей стан, тенденції, простежуванні у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);
3) самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
4) структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);
5) використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, висновки.
проектна технологія початкова школа
Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту, її може бути сформульовано фахівцями, висунуто вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні. Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими - відеофільм, альбом, бортжурнал, комп'ютерна газета, альманах тощо.
У першому розділі ми вказали, що існують різні види проектів за видами діяльності. Розглянемо їх детальніше. Дослідницькі проекти, які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних: методів обробки результатів. Вони мають: відповідну структуру; визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв'язання проблеми і намічення шляхів її розв'язання. Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Ігрові проекти - учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра. Інформаційні проекти - спрямовані на збирання інформації про певний об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Практико-орієнтовані проекти - результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, організовані або всередині однієї школи, або між школами, класами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовуватися засоби інформаційних технологій. За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька років). На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовуватися бальна система. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно [24, с.1].
С. Шацьким було розроблено схему оформлення проекту.
І етап.
Вибір напряму і формування назви проекту: включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення (виділення) загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти. Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу спільно, включаючи педагогів та учнів. Наприклад, назва загального проекту - "Формування громадянина демократичного суспільства, який знає свої права, вміє ними користуватися, поважає права інших людей. Підпроекти (окремі напрями): виховання в дусі миру; права людини і права дитини; мирне розв'язання конфліктів; виховання у дусі толерантності; вміння цивілізовано вести диспути, бесіди, суперечки.
II етап.
Написання проекту.
Розділи проекту:
1) актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме цей);
2) мета і завдання проекту;
3) визначення етапів реалізації проекту;
а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;
б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;
в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, II етапу тощо.
4) механізм реалізації проекту. Пояснення: Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано проект? Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами;
5) обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту;
6) очікувані результати;
7) оцінка й самооцінка проекту.
Коли та з якою періодичністю будуть оцінювати виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік). Хто візьме участь в оцінюванні; самі учасники, експерти, управлінські структури. Форми контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). В якій формі буде подано інформацію про хід проекту.
8) бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи всі види витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).
Важливу роль в організації, плануванні, керівництві та аналізі проектів має особистість вчителя, до якої вчені висувають низку вимог. Найголовніша з них - це вміння користуватися проектною технологією, що є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення.
Під час організації навчального проектування вчитель виконує такі функції: допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом, координує весь процес роботи над проектом, підтримує і заохочує учнів. Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього. Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення. Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів. Керівник повинен бути комунікабельним, особливо під час організації міжрегіональних проектів, емпатійним, толерантним. Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Педагогічна професія - одна з найбільш творчих. Від педагога очікують не тільки досконалого володіння предметом, який він викладає, а й володіння педагогічною психологією, мистецтвом акторської майстерності. Вчитель впливає на учнів яскравістю власної індивідуальності. Самоцінність особистості важлива у цій технології як в жодній іншій [5].
Отже, застосування проектної технології у навчанні дає змогу учням ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу, навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, моделювати і розв'язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід, вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв'язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв'язання проблеми, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт. Крім того, розвиваються такі особистісні вміння дітей, як вміння розв'язувати конфлікти, активно слухати, критикувати думку, а не того, хто її висловив, аналізувати, приймати рішення.
16
Вступ
Сьогодні інформатика розглядається як важливіший компонент загальної освіти, що відіграє велику роль у розв'язанні пріоритетних завдань навчання та виховання - у формуванні цілісного світогляду, картини світу, навчальних та комунікативних навичок, основних психічних якостей учнів.
Широке застосування комп'ютерних технологій в освіті поступово але досить впевнено стає найважливішою деталлю навчально-виховного процесу школи.
Актуальність нашої роботи полягає в необхідності пропедевтики використання комп'ютера в старшій школі, щоб учень, який прийшов до 5, 6 чи 7 класу був вже на певному (досить початковому рівні) ознайомлений із комп'ютерною технікою та завданнями, які вона виконує.
Така пропедевтика може відбуватись вже в початкових класах, на уроках, виховних заходах, в гуртках тощо. Робота вчителя тут полягає у первинній інтеграції комп'ютера в навчально-виховний процес.
Об'єктом роботи є освітній процес початкової школи з використанням нових інформаційних технологій (НІТ).
Предмет - використання комп'ютера в початковій школі.
Мета роботи - встановити шляхи використання комп'ютера в роботі вчителя молодших класів.
В ході роботи була опрацьована певна методична література з даної теми та розроблені авторські шляхи використання комп'ютера в роботі вчителя початкових класів.