Розділ 2 розроблення проекту мережі екологічного моніторингу

2.1. Визначення місць та періодичність спостережень.

У підборі ділянки для проведення спостережень на територіях, що використовуються в сільському господарстві, вихідним робочим документом служить топографічна основа в масштабі 1:10000. На цій основі виділяємо контури села і будуємо схему розміщення спостережних ключових ділянок.

При цьому з геометричного центра за допомогою циркуля наносимо кола на відстані 0,2, 0,5, 1,0, 1,5, 2,5, 3, 4,5 ,8, 10, 20, 30, 50 км, тобто позначаємо зони можливого забруднення ґрунтів (рис.2.1).

Протяжність зони забруднення ґрунтів визначається швидкістю і частотою вітру даного румба (розою вітрів), характером викидів в атмосферу, рельєфом території, рослинністю і т.д.

На підготовлений план наносимо контури багаторічної рози вітрів по 8 румбах. Найбільший сектор,який відповідає панівним вітрам, відкладаємо в під вітровий бік, його довжина становить 25-30 км.

В напрямку радіусів виділяємо сектори шириною 200-300 м поблизу джерела забруднення з поступовим розширенням до 1-3 км; у місцях перетинання осей секторів з колами розміщуємо ключові ділянки, на них – мережу опорних розрізів, пунктів і майданчики взяття проб ґрунту. Щоб повніше зрозуміти взаємозв’язок між ґрунтами, природними і господарськими умовами регіон, проводимо попереднє рекогносцирування досліджуваної місцевості. Рекогносцирувальні дослідження проводимо маршрутним способом з урахуванням природної складності території, ступеня її вивчення, площі та масштабу дослідження.

2.2. Вибір методів та засобів вимірювань.

Вибір методів і засобів вимірювань параметрів джерел впливу та показників стану навколишнього середовища залежить не тільки від того, якими компонентами чи параметрами вестимуться спостереження, але й від задач програми в цілому. Наприклад, не завжди є необхідним застосування інструментальних методів визначення забруднюючих речовин – існують достатньо прості та інформативні прийоми, що не потребують складного обладнання і високої професійної підготовки виконавців (візуальні методи, деякі способи біоіндикації тощо). Детальному опису методик аналізу ґрунту присвячені численні нормативні документи, навчальні посібники, довідники тощо).

Якщо для вирішення поставленої мети необхідні саме інструментальні методи, слід мати на увазі, що їх вибір визначається багатьма міркуваннями, включаючи придатність методики, доступність необхідного обладнання, вартість аналіз, чутливість та необхідна тривалість вимірювань і відбору проб, а також можливий вплив на хід аналізу заважаючи факторів. Засоби і методи, що застосовуються, мають бути атестованими і введеними в дію відповідними нормативними документами.

При підготовці до спостережень слід враховувати, що для зменшення випадкової помилки вимірювань деякої величини слід збільшувати кількість вимірювань даної величини. Попередній аналіз точності вимірювань дозволяє правильно намітити методику досліджень, обрати методи вимірювань та прилади, визначити склад досліджень.

Складність природних середовищ є причиною того, що завади, які виникають при вимірюванні концентрації однієї речовини у присутності інших, можуть призвести до істотних помилок. Більшість стандартних методик містять перелік таких проблем і способів їх усунення.

Ефективність моніторингу залежить від переліку параметрів, що визначатимуться у пробах, відібраних на пунктах спостережень, та оптимального визначення періодичності відбору проб.

Пости 1 -2 розміщуємо на пасовищах, пости 3-4 на орних землях з дерново-підзолистими ґрунтами, пости 5-6 знаходиться на території з чорноземними ґрунтами, пост 7-8 на сіножатях, пости 9-10 розташовані в садах, пости 11-12 – на лучних землях.

Частота відбору проб наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1