
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади і обладнання
- •3 Вказівки з техніки безпеки
- •Коротка теорія
- •6 Порядок виконання роботи
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади і обладнання
- •2.4 Вольтметр.
- •3 Вказівки з техніки безпеки
- •4 Коротка теорія
- •5 Опис лабораторної установки та методу дослідження
- •6 Порядок виконання роботи
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади і матеріали
- •3 Вказівки з техніки безпеки
- •5 Опис лабораторної установки та методу дослідження
- •6 Порядок виконання роботи
1 Мета роботи
1.1 Дослідити розподіл потенціалу між електродами.
1.2 Побудувати якісну картину електростатичного поля за допомогою кривих однакового потенціалу і силових ліній.
2 Прилади і обладнання
2.1 Невелика ванна прямокутної форми.
2.2 Електроди різної форми.
2.3 Затискачі.
2.4 Вольтметр.
2.5 Зонд.
2.6 Електромеханічний перфоратор.
2.7 Лист паперу.
3 Вказівки з техніки безпеки
Перед увімкненням установки необхідно ознайомитися з даними методичними вказівками. Після цього у викладача і відповідального лаборанта або інженера, які проводять заняття, узяти дозвіл на увімкнення установки і проведення дослідів.
Для створення електричного поля в використовується джерело струму. Тому забороняється без відома інженера або викладача проводити будь-які маніпуляції з кабелями, що живлять устаткування (включати їх, від'єднувати і т.п.).
Коротка теорія
Кожен нерухомий заряд створює в просторі електростатичне поле (ЕП).
Силовою характеристикою поля є напруженість:
(1)
де F - сила, з якою поле діє на пробний заряд;
q - величина цього заряду.
Пробним називається точковий позитивний заряд. Розглянемо поле, створене точковим зарядом. Згідно з законом Кулона величина сили взаємодії між двома точковими зарядами q і q1 дорівнює
,
(2)
де r- відстань між зарядами q і q1; - відносна діелектрична провідність середовища; 0 =8,8510-12Ф/м –електрична стала.
Тоді з (1) з урахуванням (2) випливає, що
(3)
Електричне
поле графічно зображають за допомогою
силових ліній або еквіпотенціальних
поверхонь. Лінія, дотична до якої в
кожній точці збігається з вектором
напруженості ЕП, називається
силовою.
Таким чином силова лінія визначає в
кожній точці, через яку вона проходить,
напрямок вектора напруженості
,
а отже, і напрямок сили, що діє на
позитивний заряд, вміщений у цю точку
поля. Енергетичною характеристикою
поля є потенціал. Потенціал
показує, яку роботу повинні здійснити
сили електростатичного поля при
переміщенні пробного заряду з даної
точки поля в точку, потенціал якої
прийняли таким, що дорівнює нулю. Прийнято
вважати, що потенціал точки, віддаленої
від даної точки у нескінченність,
дорівнює нулю:
(4)
Фізичний зміст має різниця потенціалів. Різниця потенціалів – фізична величина, яка показує яку роботу виконує поле при переміщенні заряду з точки 1 в точку 2:
(5)
Елементарна робота, яка виконується полем при переміщенні позитивного одиничного заряду, з одного боку:
(7)
а з
іншого -
(8)
Геометричне
місце точок з рівними потенціалами
називають еквіпотенціальною
поверхнею (поверхнею
рівного потенціалу).
Якщо переміщення відбувається вздовж
еквіпотенціальної поверхні, то елементарна
робота поля дорівнює нулю, оскільки
Таким чином, і робота згідно з (7) буде
дорівнювати 0, а це означає, що скалярний
добуток
.
З вищевикладеного витікає, що кут між
вектором напруженості електричного
поля і напрямком переміщення дорівнює
900,
отже, силові
лінії завжди спрямовані перпендикулярно
до еквіпотенціальної поверхні.
Таким
чином, ЕП можна записати або за допомогою
векторної величини
,
або за допомогою скалярної величини
.
Очевидно, що ці величини повинні бути
пов’язані між собою. Цей зв’язок легко
одержати з формул (1.7) і (1.8).
(9)
де
- проекція
на напрямок
.
Для побудови карти силових ліній поля необхідно пам'ятати, що силові лінії і еквіпотенціальні поверхні взаємно перпендикулярні.