58

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Факультет менеджменту

Кафедра менеджменту

Спеціальність 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»

ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП»

В ИКОНАЛА Костюкович Ірина Дмитрівна

ст. викл., к.с.г.н.

К ЕРІВНИК Судук Олена Юріїївна

к.е.н., доцент

Р ЕЦЕНЗЕНТ Король Богдан Олнгович

Рівне – 2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Теоретичні аспекти підвищення ефективності господарської діяльністі підприємства……………………………………………………………3

1.1. Суть поняття ефективності та аналізу господарської діяльності

підприємства…………………………………………………………………….51.2. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства….............14

1.3. Диверсифікація, як один із заходів вдосконалення господарської діяльності підприємства……………………………………………………….17

1.4. Методи діагностики виробничо-господарської діяльності підприємства……………………………………………………………………..20

Розділ 2. Комплексний аналіз діяльності ДП «Зарічненський лісгосп»

1. Загальна характеристика ДП «Зарічненський лісгосп»……………..

2. Діагностика макросередовища та ділового оточення

3. Аналіз внутрішнього середовища підприємства

4. SWOT – аналіз ДП «Зарічненський лісгосп»

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності діяльності ДП «Зарічненський лісгосп»

1. Обгрунтування заходів підвищення господарської діяльності ДП «Зарічненський лісгосп»

2. Розробка стратегічного проекту «Енергія майбутнього»

3. Загальна ефективність від проекту «Енергія майбутнього»

4. Соціальний ефект від запропонованого проекту

Розділ 4. Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях на ДП «Зарічненський лісгосп»

1. Охорона праці на ДП «Зарічненський лісгосп»

2. Безпека в надзвичайних ситуаціях на ДП «Зарічненський лісгосп»

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Тому тема дипломної роботи «Підвищення ефективності діяльності на ДП «Зарічненський лісгосп» є актуальною на сьогоднішній день. На сучасному етапі розвитку ринкової економіки дане питання повинне бути в центрі уваги всіх суб’єктів господарської діяльності.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є Державне підприємство «Зарічненський лісгосп», яке створене з метою:

^{- організації ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів;}

^{- охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, закріплених за держлісгоспом.}

Предметом дослідження є підвищення ефективності діяльності підприємства та заходи по її вдосконаленню.

Мета дипломної роботи – дослідити теоретичні та практичні засади підвищення ефективності діяльності ДП «Зарічненський лісгосп» та визначити шляхи удосконалення його господарської діяльності.

Виходячи з поставленої мети, можна виділити такі завдання:

• дослідити теоретичні основи ефективності господарської діяльності на підприємствах та узагальнити їх класифікаційні характеристики;

• проаналізувати господарську діяльність ДП «Зарічненський лісгосп»;

- встановити напрямки підвищення ефективності діяльності шляхом розробки проекту «Енергія майбутнього».

Джерела інформації. Наукові праці вітчизняних та закордонних авторів, нормативно-законодавчі акти України, спеціальна література з досліджуваних питань. Аналітична частина роботи побудована на даних експертних опитувань співробітників підприємства, а також на основі даних бухгалтерської та статистичної звітності.

Методи дослідження обумовлені об’єктом та предметом дослідження дипломної роботи:

- для визначення актуальності та розробленості теми застосовано системно-діяльнісний підхід як загальнонауковий принцип дослідження;

- при опрацюванні вхідної, вихідної та нормативно-довідкової інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.

Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатківа. Вступ роботи формує її сприйняття. В першому розділі висвітлюються теоретичні аспекти підвищення ефективності господарської діяльності підприємств. В другому – проводиться комлексеий аналіз підприємства, а в третьому – розроблено проект щодо підвищення діяльності об’єкта дослідження. В четвертому розділі розроблено інженерне рішення щодо охорони праці та безпеки на підприємстві. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження і показують подальші тенденції розвитку підприємств.

Розділ 1. Теоретичні аспекти підвищення ефективності господарської діяльності підприємства

1.1 Суть поняття ефективності та аналізу господарської діяльності підприємства

Підприємство розглядається як закрита система, мета і завдання якого є заданими і стабільними протягом тривалого періоду часу. Основа стратегії підприємства (фірми) — поглиблення спеціалізації виробництва, організаційна структура будується за функціональним принципом, вирішальне значення має контроль. Неформальна концепція має за основу ситуаційний підхід до управління. Фірма розглядається як живий організм, як відкрита система і головна передумова її успіху лежить поза нею. Успіх пов'язується з тим, наскільки успішно фірма вписується в зовнішнє середовище (економічне, соціально-політичне, науково-технічне) і пристосовується до нього. Ситуаційний підхід до управління означає, що вся внутрішня будова системи управління є відповіддю на різні впливи зовнішнього середовища. Організаційні механізми пристосовуються до нових проблем і виробітки нових рішень. Реалізацією цього нового підходу стало стратегічне управління, яке передбачає врахування майбутніх станів середовища у розробці стратегії розвитку фірми. Принципи управління, актуальні і сьогодні, розробив сучасник Ф. Тейлора француз А. Файоль. Всі здійснювані на підприємстві операції він поділив на шість груп: технічні; обчислювальні; комерційні; охорона майна і осіб;. фінансові; адміністративні. Власне до управління він відніс останню групу і вважав, що процес управління полягає в тому, щоб передбачати, організовувати, узгоджувати, розпоряджатися, контролювати.

0. У загальному понятті ефективність характеризує розвинуті системи, процеси і явища, вона виступає як індикатор розвитку, є його найважливішим стимулом. Прагнучи підвищити ефективність конкретного виду підприємницької діяльності, ми визначаємо конкретні заходи, які сприяють процесу розвитку, і відкидаємо ті з них, що ведуть до регресу. У цьому змісті ефективність завжди пов'язана з практикою. Господарська практика свідчить, що усталені звички і традиції у виробничій сфері змінюються лише в тому випадку, якщо меншість, що є носієм бажання й здатності не зупинятися на досягнутому, експериментувати, рухатися уперед, зуміє вказати перспективу й шляхи досягнення її більшості працівників, спонукає їх іти за собою. Це є цільовим орієнтиром управлінської діяльності.

1. Ефективність як якісна категорія, пов'язана з інтенсивністю розвитку підприємництва і відображає глибинні процеси вдосконалення, які відбуваються у всіх його елементах. Широко відомі показники ефективності виробництва, а саме: результативність, інтенсивність функціонування системи, ступінь досягнення мети і рівень організованості системи і т.д.

2. Ефективність будь-якої діяльності прийнято виражати за допомогою відношення результату до витрат. Цільова орієнтація такого відношення - прагнення до максимізації. При цьому ставиться задача максимізувати результат, який приходиться на одиницю витрат. Можливе і зворотне співвідношення, коли показник витрат відносять до показника результату. У цьому випадку порівняльний показник мінімізується.

3. Ефективність виробництва є комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.

5. Ефективність(продуктивність) = Результати/Ресурси (витрати) (1.1)

7. Процес формування результатів і ефективності виробництва показано на рис. 1.1.

Рис.1.1. Схема формування результатів і ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи)

0. Згідно рис. 1.1. для підвищення ефективності виробництва достатньо знайти спосіб зниження використання любого із важливих ресурсів, зберегти незмінними або збільшити при цьому об'єми виробництва.

1. Для ефективності виробництва характерна поліморфність визначення та можливість застосування для аналітичних оцінок і управлінських рішень. З огляду на це важливим є класифікація за окремими ознаками відповідних видів ефективності (рис. 1.2.)

2. Ефективність характеризується результатом (ефектом) господарської діяльності, який буває економічний і соціальний.

3. Економічний ефект відображає різні вартісні показники: обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції, величина одержаного прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції тощо.

4. В залежності від об'єкту, стосовно якого визначають результативність його функціонування, розрізняють локальний (госпрозрахунковий) і народногосподарський ефекти. Локальний (госпрозрахунковий) ефект є конкретним результатом виробничо-господарської або іншої діяльності даного підприємства, внаслідок якої воно має певну вигоду.

5. Якщо ж виконання робіт на підприємстві вимагає додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві пов'язане з меншими експлуатаційними витратами або іншими позитивними наслідками діяльності, то йдеться про визначення народногосподарського ефекту, тобто спільного ефекту у сферах виробництва і споживання відповідних виробів.

6. Внаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства, впровадження на ньому прибуткових певних технічних, організаційних чи економічних заходів має місце первісний (одноразовий) ефект. Проте майже завжди початковий ефект може повторюватися і примножуватися завдяки багатонаправленому та багаторазовому використанню таких заходів не лише на даному, але й на інших підприємствах, сферах діяльності. Саме тому досить важливого практичного значення набуває визначення і оцінка так званого мультиплікаційного ефекту. Одноразові витрати являють собою авансовані кошти на відтворення засобів виробництва у вигляді капітальних вкладень.

0. Рис.1.2. Види ефективності господарської діяльності (продуктивності системи) за окремими ознаками

1. Розрахунки ефективності витрат необхідні для оцінки рівня використання різних видів витрат і ресурсів, а також загальної результативності виробничо-господарської діяльності організації впродовж певного періоду часу. Крім того, вони обґрунтовують і визначають найкращі варіанти господарських рішень: застосування нової техніки, технології та організації виробництва, нарощування виробничих потужностей, підвищення якості і оновлення асортименту продукції тощо. У зв'язку з цим розрізняють абсолютний (загальний) ефект, який характеризує загальну або питому величину, що отримує підприємство від діяльності за певний проміжок часу, та порівняльний ефект, який відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибір найкращого з них. Абсолютний і порівняльний ефекти тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного. Визначення економічного варіанту господарювання завжди базується на співставленні показників абсолютного ефекту, а його аналітична оцінка здійснюється порівнянням запланованих, нормативних з фактичними досягнутими показниками [16, с. 45].

2. Метою будь-якого підприємства є отримання максимального прибутку, тобто різниці між виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг та витратами на виготовлення продукції, виконання робіт й надання послуг. Виручка є результатом множення обсягу збуту та ціни. Витрати - це грошова компенсація виробничих факторів, використаних у виробничому процесі (власних і запозичених). Прибуток також є результатом підприємницького ризику й проведених підприємством фінансових (кредитних ) операцій.

3. Чинниками, які стимулюють підприємництво, виробництво і збут, є змагання й конкуренція, що сприяють пошукам нових рішень, ресурсів, технологій, зниження витрат, підвищення кваліфікації кадрів. Це в свою чергу стимулює дослідно–конструкторські роботи, підвищує якість сервісу і, зрештою, дозволяє виготовляти нову продукцію, завойовувати нові сегменти ринків збуту.

4. В умовах ринкової економіки підприємства ведуть самостійний пошук ринків збуту, споживачів. Підприємства також самі відповідають за власний фінансовий стан.

5. Системи показників ефективності, що побудована з урахуванням визначених принципів, повинна включати декілька груп: узагальнюючи показники ефективності виробництва (діяльності підприємства); показники ефективності використання праці (персоналу); показники ефективності використання основних і оборотних фондів, фінансових засобів (оборотних коштів і капітальних вкладень). Кожна з перерахованих груп охоплює певну кількість конкретних абсолютних або відносних показників, що характеризують загальну ефективність (діяльності підприємства) або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1.1)

Таблиця 1.1

Система показників ефективності

Узагальнюючі показники	Показники ефективності використання
	праці (персоналу)	виробничих фондів	фінансових коштів
Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів Прибуток на одиницю загальних витрат Рентабельність виробництва Затрати на одиницю товарної продукції Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва Народногоспо-дарський ефект використання одиниці продукції	Темпи зростання продуктивності праці Частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці Відносне вивільнення працівників Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу Трудомісткість одиниці продукції Зарплатомісткість одиниці продукції	Загальна фондовіддача (за обсягом продукції) Фондовіддача активної частини основних фондів Рентабельність основних фондів Фондомісткість одиниці продукції Матеріаломісткість одиниці продукції Коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів	Оборотність оборотних коштів Рентабельність оборотних коштів Відносне вивільнення оборотних коштів Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції) Рентабельність капітальних вкладень Строк окупності капітальних вкладень

Під методикою аналізу розуміють певну послідовність операцій, прийомів, дій і правил найдоцільнішого виконання аналітичної роботи. Економічний аналіз проводиться в 7 етапів.

На першому етапі уточнюють об'єкти, мету і завдання аналізу, складають план аналітичної роботи.

На другому етапі розробляють систему синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризують об'єкт аналізу.

На третьому етапі збирають і готують для аналізу необхідну інформацію (перевіряють її точність, приводять до зіставного вигляду тощо).

На четвертому етапі порівнюють фактичні результати господарювання з показниками плану досліджуваного періоду, з фактичними даними минулих періодів, з показниками провідних підприємств, із середніми по галузі тощо.

На п'ятому етапі вивчають фактори і визначають їхній вплив на результати діяльності підприємства.

На шостому етапі виявляють невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва.

На сьомому етапі оцінюють результати господарювання з урахуванням дії різноманітних факторів і виявлених невикориста­них резервів, розробляють заходи для використання їх.

0. Найважливішим елементом методики є технічні прийо­ми і способи аналізу (рис. 1.3)