42. Проблеми міжнародної безпеки в зовнішній політиці Індії в 1970-і – 1990-і рр.

1970 унаслідок заворушень у Пакистані (арешту Рахмана, та переслідувань індусів Пакистану) 10 млн. біженців в Індії. За часів Бангладеш.кризи Індія відкрито підтримала Бангладеш. Незалежн. Бангладеш за підтримки Інідії. 72 – Сімлська угода між Інд та Пакистаном (про законність Бангл.). Думали, що Бангладеш залишиться вірним Індії, однак – НІ – зайняв сторону КНР. Те, щ Б.зайняв сторону КНР - виклик для Індії.

74 – І ядерне випробування Індії. Жорстка критика ДНЯЗ. З 74 – офіц..статус регіонального лідера (Кіссінджер приїхав до Індії). Тоді ж започаткована індійська «Доктрина Монро» спрямована на Пд-Сх.Азію. питання щодо кордону з Пакистаном – не вирішено.

Після Індіри Ганді (66-77) – Морарджі Десаі (1977-79). Індія відмовила СРСР підтримати ввід військ в Афганістан.

“Look at East” – ряд візитів до АСЕАН. Виведено війська Вєтнаму з Кампучії.

77 – проект інтеграції (Асоціація Співроб.країн Пд.Азії - СААРК) – ств.у 85 у Дакка.

У 80-х почалося економічне співробітництво із США. 82 – США дозволили Індії запустити супутник.

86 – Делійська декларація – про бажання звільнити світ від ядерної зброї. Горбачов і Раджив Ганді прийшли у 84у, обидва прихильники безядерного світу. 8 спільних зустрічей. 84 – спільний індо-радянський космічний політ.

Раджив Ганді намагався нормалізувати відн-и і з Пакистаном («крикетна дипломатія»).

83 – початок конфлікту на Шрі-Ланці. 87р. – Індо-Шрі-Ланкська угода. Миротворчий контингент від Індії – але

ПРОВАЛ. Не призвело до покращення ситуації. 91 – смерть Ганді від тамілів.

Продовження діалогу з КНР. У 91-у – остаточно нормалізовані.

43. Зовнішньополітичні концепції Індії у 1990-і – 2000-і рр.

З к.70-х – проводила «Доктрину Монро по відн. До Пд.Азії». Із закінч.холодної війни – це непросто. До сер.90-х підтрим. «Погляд на Схід».

Післа розраду СРСР – позиція щодо розбудови багатополюсного світу. Диверсифікація ЗП напрямків.

1991 – 1996 – ПМ Нарасімха Рао. ». Створення Національної Ради Безпеки. Зростання військового бюджету => ядерні другі випробування у 1998 році (за офіц.версією через небезпеку КНР). Одразу після випробування – проголошено мораторій на повторне випробування. Сьогодні ракети «агні» - для КНР, «пріклі» - для Пакистану. У планах – ств.ракети «Сонце».

1992 – започаткування відносин з Ізраїлем (до цього завжди підтрим.арабів, коли ж Ізраїль завжди підтримував Індію).

Продовження політики попередників: «Погляд на Схід» (розвиток відносин з АСЕАН). І половина 90-х відн-ни з країнами Азії – ключове. Член АРФ з 96 р.. У 92 – візит Рао до Японії (Японію приваблюють ринки Індії).

96 – 2000 – «Доктрина Гуджрала (ПМ з 97 по 98)» - доктрина регіональної політики (ще ліпші відносини з ПД-Сх Азією). 5 принципів: взаємне визнання цілісності та суверенітету, вирішення проблем шляхом переговорів… Повністю співпадала з «пана шилою». Індія – більш поступлива. => покращилися відносини з Бангладеш (96 – угода зодо розподілу ресурсів річки Ганг). Покращення відносин з Непалом і Бутаном. З 98-го р. – ЗВТ зі Шрі-Ланкою.

97 – візит Гуджрала до США. 2000 – візит Клінтона до Індії (в Індії він пробув 5 днів, у Пакистані – 5 годин).

ліберальний економічний розвиток => входження в СОТ у 95 (азійська фінансова криза не вплинул на економіку Індії. ВВП після неї – 7,5%. Сьогодні – 9%). «Компютеризація» Індії!!! Конструктивний діалог із США (у 70-80-і США підтримували Пакистан, який розглядався як форпост стримування СРСР в Азії, однак у 90-х, розпад СРСР, Пакситан підтримує талібів, які проти США. До того ж Індія – більш перспективний ринок для США, ніж Пакистан). => США – найбільший інвестор в економіку Індії. Однак Індія критикує національну ПРО США, бо це буде сприяти мілітаризації космосу.

З РФ – налагодження відносин. РФ – ринок зброї, необхідної для Індії (у часи СРСР імпортувалось поняд 100 одиниць, за часів РФ – 9. Сьогодні – РФ – основний постачальник зброї до Індії, спільне виробництво військової техніки. Спільна участь у ГЛОНАСС, спільні нафтові дослідження, розробка шельфу Баренцевого моря, Видобуток алмазів у Якутії. РФ підтримує Індію у її прагненні до постійн.членства в ООН. Індія – спостерігач у ШОС.). Відноисни нормалізовані МЗС РФ Примаковим. 2000 – Декларація про стратегічне партнерство з РФ

98 – 2004 – ПМ Ваджпаї – у 2001 підписав із США «Декларацію про стратег.партнерство». З 2003 р. поновились спільні військ.навчання з США. Співроб.у ядерній енергетиці. 2005 – угода про співробітн.у ядерній сфері із США. США погодились, що Індія – велика ядерна держава. Концепція «могутності індійської нації». Питання національної безпеки – на першому мійсі.

Кінець 90-х – Концепція «Індія-2020» перетворення Індії на високо розвинуту. 5 програм: 1) розвиток с/г, харч.промисловості. 2)енергетика, 3) розв.освіти, охрорни здоровя. 4) пріоритетність інформац.техно. Індія – 6-а Д, яка почала космічну програму (сьогодні - багатоступенева).

2002 – офіційна доктрина «Хололдного старту»: війна на 2 фронти – Пакистан, КНР, масовані швидкі удари.

44.  Індійсько-радянське співробітництво.

Большой простор для сотрудничества двух стран открылся в результате завоевания Индией в августе 1947 г. независимости. У 1953 р була підписана перша рад-інд торговельна угода яка зокрема передбачала надання довгострокового кредиту Інд стороні. Примечательно, что дипломатические отношения были установлены еще до этого, в апреле 1947 г. Знаменательной датой стал и 1955 г., отмеченный обменом впервые совершенными визитами на высшем уровне и началом широких экономических связей. Советский Союз оказывал Индии широкое содействие в самых различных областях. Он поддерживал ее требования в отношении Кашмира в 1957 и 1962 гг. Позиция Советского Союза в значительной степени препятствовала планам пекинского руководства во время китайско-индийского конфликта (1962). СССР первым предоставил Индии весомую помощь в создании тяжелой промышленности в госсекторе. Важным был советский вклад в усиление обороноспособности Индии. В целом, взаимодействие с Советским Союзом способствовало упрочению экономики Индии, укрепляло ее международные позиции, помогало отразить попытки давления со стороны различных внешних сил.

В 1971 г. В марте на парламентских выборах ИНК получил 2/3 депутатских мест. Наряду с тем, что после раскола в правящей партии значительно ослабли силы, склонявшиеся к прозападной линии, этот успех предоставил правительству И. Ганди, придерживавшемуся в то время в целом левоцентристской ориентации, большую дипломатическую инициативу и позволял более последовательно проводить курс на укрепление сотрудничества с СССР. События в Восточной Бенгалии и реакция Индии на эти события в немалой степени отразились на советско-индийских отношениях. Ситуация, сложившаяся в Восточном Пакистане и ее опасные последствия не могли не привлечь внимания Советского Союза. С целью избежать негативного развития событий в Южной Азии, советское правительство высказало Яхъя Хану свою озабоченность и тревогу из-за сложившегося положения, и подчеркивало необходимость политического решения возникших проблем. Между Москвой и Дели поддерживались постоянные контакты относительно ситуации на субконтиненте. В заявлениях И. Ганди, сделанных через некоторое время после вспышки кризиса, говорилось, что в результате интенсивного притока беженцев в Индию, события в восточной части Пакистана перестали быть его внутреннем делом, а превратились в проблему международную, которая «угрожает миру и стабильности Индии».

Министр иностранных дел Индии С. Сингх отправился в поездку по ряду столиц развитых стран с целью разъяснить политику своей страны и подробнее ознакомиться с позициями других государств. В первую очередь он нанес неофициальный визит в СССР, где находился с 6 по 8 июня 1971 г. В результате переговоров, было констатировано «совпадение точек зрения Индии и Советского Союза по всем важнейшим международным проблемам». Особо важно отметить, что обе стороны высказались за необходимость принятия в Восточном Пакистане неотложных мер по обеспечению прекращения потока беженцев на территорию Индии. Ввиду серьезности обстановки стороны согласились поддерживать контакты для обмена мнениями по возникающим в связи с этим вопросам.

В 1965 году Советский Союз успешно служил в качестве мирного посредника между Индией и Пакистаном после индийско-пакистанского приграничного конфликта. Алексей Косыгинвстретился с представителями Индии и Пакистана, а также помогал им вести переговоры об окончании военного конфликта в Кашмире.

9 серпня 1971 Договору про сир. Дружбу та співробітництво між СРСР та індією. Договір сприяв розвитку політ, екон, культ співробітництва між двома країнами.