25. Проблеми китайсько-американських відносин у другій половині 1990-х – 2000-і рр.

У червні 1989р. Відбулися виступи Китайської молоді, що требо вали лібералізації політичної системи країни, на площі Тяньоньмэнь у Пекіні . У відповідь США призупинили постачання озброєнь у Китай, загальмували політичний діалог і наданні КНР кредитів на суму 1,3 млрд. дол.

На думку експертів, у цей період Вашингтон керувався думкою не про стратегічну важливість співробітництва з Пекіном, а його економічної ролі в азіатсько-тихоокеанському регіоні. У 1993р. Бив Клінтон після свого приходу до влади став погоджувати питання прав людини з наданням Китаю "найбільшого сприяння" у торгівлі, що максимально погіршило китайсько-американські відносини. Шанс виходу відносин між Китаєм і США з тупика найшовся в листопаду того ж року на неформальному самміті організації азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЭС) у Сиэтле, у ході якого голова КНР Цзян Цзэминь і президент Б.Клінтон провели першу зустріч. Цзян Цзэминь підкреслив , що обидві сторони повинні звертати свої погляди на увесь світ і приділяти увагу майбутньому, щоб підтримувати тим самим здорові і стабільні китайсько-американські відносини, а також вивести спокійний, стабільний і безпечний світ у XXІ століття . Б.Клінтон у свою чергу виразив намір американської сторони поліпшити відношення з Китаєм. Під впливом зустрічі на вищому рівні в Сиэтле уряд Б. Клінтона в 1994р. висунуло політикові контактів з Китаєм. У тому ж році відновилися міжурядові візити на високому рівні, односторонньо перервані США три роки тому. Вашингтон одночасно оголосив про відділення питання прав людини з наданням Китаю "статусу найбільшого сприяння", однак що розвиваються китайско-американські відносини в 1995р. зазнали невдачі - 6 травня всупереч рішучим запереченням китайського уряду американська адміністрація відверто погодилася на поїздку Дэнхуэя в США, що заморозило відносини двох країн на самій нижчій крапці протягом 16 років після встановлення дипломатичних відносин між ними.

Після подій 11.09.2001 р. Китайська Народна Республіка запропонувала сильну підтримку у війні з тероризмом. Незабаром після 11 вересня, США і КНР почали контртерористичний діалог, що призвело до тісної співпраці не лише міждержавних, алей на регіональних рівнях.

У даний період динамічно розвиваються економічні відносини. Започаткований у 2006 р. економічний діалог разом із стратегічним діалогом, започаткованим у 2005 р., призвів до справжнього прориву в американсько-китайських відносинах. Ці діалоги переросли у новий Стратегічний та Економічний Діалог, започаткований Б.Обамою у 2009 р. задля підняття відносин на більш високий рівень.

Слід зазначити, що у 2005 році КНР стала другим за обсягом торговим партнером США та утримує цю позицію до сьогодні. На сьогодні, Китай є найбільшим кредитором США, що дає змогу китайському уряду надавати власні умови.

Саме у цей час урядом США був сформульований новий підхід до американо-китайських відносин, так зване «стратегічне завірення», суть якого полягає у тому, що США не будуть заважати китайському сходженню до влади, якщо він, в свою чергу, погодиться на «мирне співіснування». США пішли на поступки КНР, щоб заручитися їх підтримкою у північно корейському та іранському питаннях. Проте, ці сподівання так і не здійснилися, тому Б. Обома пообіцяв прийняти у себе Далай-Ламу, що знову вивело проблему Тибету передній план . Проте ні проблема Тибету, ні знов проявлена на початку 2010 року проблема Тайваню, не змогли дестабілізувати відносини між Китаєм та США .