Журнал запитів і пропозицій

№ п/п	Формулювання запиту	Дата внесення запиту	ФІО вносячого пропозицію	Підпис вносячого пропозицію	Вжиті заходи	Дата вживання заходів	ФІО вжив заходи	Підпис
1	2	3	4	5	6	7	8	9

3. Охорона праці

3.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці

Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належать: Конституція України, Закони України «Про охорону праці», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення саніта­рного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво­рювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є Державні нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.

В основному законі України — Конституції питанням охорони праці присвяче­ні статті 43, 45 та 46.

В статті 43 Конституції України записано: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується», «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом», «Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється».

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Де право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У тексті статті 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

3.2. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці

Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:

1. вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації охорони праці, покращення умов та техніки безпеки;

2. участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів;

3. одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у пи­таннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;

4. проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних кон­ференціях та семінарах;

5. підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.

Налагоджується співробітництво в галузі охорони праці України із Євро­пейським Союзом. Так, в рамках програми Тасіs почалася робота над проектом «Сприяння у забезпеченні охорони праці в Україні (з метою підвищення рівня ефективності)». Основні напрямки цього проекту включають: удосконалення нор­мативної бази в галузі охорони праці; створення інформаційного центру агітації та пропаганди з питань охорони праці; відпрацювання механізму економічних розрахунків на підприємстві, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці працюючим.

В рамках Угоди про співробітництво в галузі охорони праці фахівці України разом із фахівцями інших держав СНД проводять спільну роботу щодо удосконален­ня Системи стандартів безпеки праці, узгодження та розробки нормативної бази в галузі охорони праці для країн СНД.

3.3. Аналіз умов праці у відділі інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики

Проаналізуємо робоче місце та умови праці у відділі інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики Сумської митниці.

Для аналізу умов праці будемо використовувати Державні нормативні акти про охорону праці. ДНАОП 1.1.10-1.07-01 регламентує правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), а також сформульованих в ДСанПіН (Державні санітарні правила і норми) 3.3.2.-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”, затверджених МОЗ України 10.12.98 [23].

Розглянемо схему відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики.

Приміщення відділу має розміри 5м х 8м, тобто загально площа приміщення 40м². Висота стелі приміщення 3м, тобто об’єм приміщення складає 120м³.

В відділі працює 8 працівників, з них 7 працюють з застосуванням ЕОМ. Площа, виділена для одного робочого місця, з відео терміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 м², а об’єм – не менше 20 м³ , а для робочого місця без ЕОМ – 4,5м [23]. Таким чином в нашому випадку площа приміщення повинна складати: 6*7+4,5= 46,5м². Отже можна зробити висновок про нестачу простору в приміщенні. Хоча нестача простору незначна.

Також існує проблема забезпечення відділу меблями, які необхідні при роботі з персональним ЕОМ. Згідно з вимогами до розміщення устаткування та організації робочих місць робочі місця з відео терміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва та на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Ми спостерігаємо порушення цієї вимоги на двох робочих станціях, включаючи робоче місце начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики. Прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м. Між двома робочими місцями ширина проходу становить 0,8 м. Висота робочої поверхні столу для відео терміналу в межах норми. Робоче сидіння повинно мати такі основні елементи: сидіння (поверхня має бути плоскою, передній край – заокругленим. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні – від 150 вперед до 50 назад.), спинку та стаціонарні або знімні підлокітники та бути підйомно-поворотним. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду. З 8 місць для сидіння відповідають стандартам 4 місця.

6 люмінесцентних ламп є джерелами штучного освітлення є. Вікна приміщення мають регулювальні пристрої для відкривання. З урахуванням існування природного освітлення через бокові отвори та кількості ламп штучного освітлення, ми можемо зробити висновок про недостатність світла в приміщенні.

Рівні вібрації та шуму під час виконання робіт з ЕОМ у приміщеннях відділу не перевищують допустимих значень.

Приміщення відділу обладнане системою опалення та припливно-витяжною вентиляцією. Однак необхідно встановити систему кондиціювання для недопущення нерівномірного розподілу повітря в приміщенні.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та інше устаткування заземленні.

Як висновок, можна зазначити, що приміщення відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики потребує деяких змін. Так, розташування деяких автоматизованих робочих місць не відповідає вимогам подачі природного освітлення. Що стосується меблів, то тут теж можна простежити невідповідність норм.

3.4. Розробка організаційних та технічних заходів для створення нешкідливих і безпечних умов праці у відділі інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики

Проаналізувавши умови роботи у відділі інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики, можна внести деякі пропозиції щодо вдосконалення умов праці.

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. Але кількість штучного освітлення недостатня. Тому бажано обладнати кожне автоматизоване робоче місце настільною лампою освітлення, розташованою зліва від монітора. Природне світло повинно проникати через бічні світло прорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід. Вікна приміщень з відео терміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, які є відсутніми. Тому вони були добавлені, що і є відображеним на схемі у додатку 3.

Що стосується площі, виділеної для одного робочого місця, з відео терміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 м², а обсяг – не менше 20 м³, тому бажано обмежити кількість автоматизованих робочих місць до 5. Робочі місця з відео терміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва та на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами, тому положення столів було змінено. Робочий стіл для відео терміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650 мм і як правило має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні – в межах 200. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні – від 150 вперед до 50 назад.), спинку (висота 280-320 мм, ширина – не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині – 400 мм) та стаціонарні або знімні підлокітники та бути підйомно-поворотним. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, не електризуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Враховуючи об’єм приміщення бажано встановити кондиціонер (оснащений спліт системою розрахованою на 55м² з урахуванням висоти стелі і режимом роботи літо-зима, напр. WEST KFR51GW/K) та поставити декілька горщиків квітів.

Всі внесені зміни відображені на малюнку 2 додатку 3.

3.5. Розрахунок штучного освітлення

Оскільки розташування приміщення відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики таке, що вікна відділу виходять на північну сторону, то кількість природного освітлення недостатня. А враховуючи невелику кількість штучних ламп, можна говорити про збільшення штучного освітлення. Проведемо розрахунок штучного освітлення.

Необхідно розрахувати систему загального рівномірного освітлення з лампами розжарювання для відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики, в якому виконуються зорові роботи середньої точності (розряд IV).

Розміри приміщення: довжина а = 8 м, ширина b = 5 м, висота Н = 3 м. Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття _стелі = 70%, _стін = 50%.

Висота робочих поверхонь (столів) hp = 0,7м (таке значення в середньому повинно бути за нормами). Для освітлення використовуються світильники типу ЛПО02 з 4 лампами ЛБ-40 потужністю 40 Вт кожна; відстань від світильника до стелі hc = 0,05м.

Для зорової роботи ІV розряду за нормами необхідно забезпечити освітленість Е = 200 лк.

Визначаємо висоту підвісу світильників над підлогою:

hn = H – hc = 3 – 0,05 =2,95 (м)

Для світильників загального освітлення з лампами розжарювання потужністю до 200 Вт мінімальна висота підвісу над підлогою відповідно до СНіП ІІ-4-79 повинна бути 2,5—4,0 м, залежно від характеристики світильника. В нашому випадку hn відповідає цій вимозі.

Висота підвісу світильника над робочою поверхнею дорівнює (рис. 3.1):

h = hn – hр = 2,95 – 0,7 = 2,25 (м)

Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками L і висоти їх підвісу h. Визначимо рекомендовану відстань між світильниками:

L = 0,7 * h = 0,7 * 2,25 = 1,575 (м)

Необхідна кількість світильників становить:

Отримуємо 8 світильників, враховуючи розміри приміщення розміщуємо їх у два ряди по 4 штуки (рис. 3.2).

Показник приміщення становить:

Рис. 3.1. Схема визначення висоти підвісу світильника

1, 25 м

1м

4*1,5 =6 м

1м

2,5 м

1, 25 м

Рис. 3.2. Схема розташування світильників ЛПО02 з чотирма лампами ЛБ‑40 у приміщенні

Знаходимо коефіцієнт використання η = 0,55 (при і=1,37)для світильника ЛПО02 з чотирма лампами ЛБ‑40 при і = 1,37, _стелі = 70%, _стін = 50%.

Світловий потік одного світильника:

Сумарна електрична потужність усіх світильників, встановлених у приміщенні становить:

 РСВ = РСВ * N = 4*40*8 = 1280 (Вт)

Зробивши аналіз умов роботи у відділі інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики Сумської митниці за умови внесення запропонованих змін, можна зробити висновок, що умови праці відповідають всім вимогам з техніки безпеки й охорони праці службовців МС, що працюють на автоматизованому робочому місці.

У висновку хочу запропонувати :

1.Установити кондиціонер ORION MCH-09 для покращення циркуляції повітря у приміщенні.

2.Змінити чугунні радиатори водяного опалення на сучасні, з регулюючим термостатом.

3.Додати у приміщення зелених рослин, для збагачення кімнати киснем.

ВИСНОВОК

Ведення статистики та формування на її основі аналітичних матеріалів з питань зовнішньоекономічної діяльності України є одним із основних напрямків інформатизації діяльності митних органів. Основними вимогами до статистичних даних та аналітичних матеріалів, які надаються митницями є повнота та достовірність. Для підвищення ефективності в прийнятті відповідних управлінських рішень на основі цих даних потрібно вдосконалення технологічних зсобів.

Дипломна робота розкриває сутність питань, пов’язаних з розробкою автоматизації процесів складання статистичної звітності митними установами. Результатом виконаної дипломної роботи є розробка комп’ютерної мережі Сумської митниці та програмного забезпечення, за допомогою якого формується база даних та реєстрація вхідної електроної документації.

Впровадження розробленого програмного та апаратного забезпечення на митниці дозволить автоматизувати основний процес роботи а також прискорить роботу при обміні інформацією, що полегшить роботу співробітників відділу статистики контролю та аналізу при складанні загальної статистичної звітності митної установи.

У розділі з охорони праці розглянуто основні нормативні акти з питань охорони праці користувачів ВДТ, проаналізовано умови праці і виявлено небезпечні та шкідливі фактори, що діють на співробітників відділу ІАРМС та розроблено низку організаційних і технологічних заходів для створення безпечних умов праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Береза П.М. Основи створення інформаційних систем. – К.: вид-во КНЕУ, 1998.

2. Бройдо В.Л. Вычислительные системы, сети и телекоммуникации – СПб.: Питер, 2002.

3. Буров Є. Комп’ютерні мережі. – Львів, 1999.

4. Джамса К., Лалани С., Уикли С. Программирование в Web для профессионалов : Пер с англ. – Мн. ООО ”Попурри”, 1997.

5. Джеймс Челлис, Чарльз Перкинс, Мэттью Стриб. Основы построения сетей. – М.: Лори, 1997.

6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2002.

7. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів: Афіша, 2000.

8. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Практикум з охорони праці. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002.

9. Золотов С. Протоколы Internet. СПб: BHV – Санкт-Петербург, 1998.

10. Кулаков Ю.А., Луцкий Г.М. Компьютерные сети. – К.: Юниор, 1998.

11. Кульган М. Технологии корпоративных сетей. Энциклопедия – СПб: Питер, 2000.

12. Мартин С. Механизмы защиты в сетях ЭВМ: Пер. с англ. Т., Мир, 1993.

13. Назарова С.В. Локальные вычислительные сети. Книги 1-3., – М.: Финансы и статистика, 1995.

14. Нессер Д. Дж. Оптимизация и поиск неисправностей в сетях. – К.: Диалектика, 1996.

15. Олифер В.Т., Олифер Н.А. Компьютерные сети :принципы технологии, протоколы. Санкт-Петербург, Питер, 1989.

16. Сидни Фейт, TCP/IP. Архитектура, протоколы, реализация (включая IP версии 6 и IP Security) TCP/IP. Architecture, Protocols, And Implementation With IPv6 And IP Security. Лори. 2000.

17. Соловков Ю.П., Пашко П.В. Основи митної справи. – Харків, 2000.

18. Спортак М., Паббас Ф., Ренвинг И. Высоко производительные сети. – К, 1998.

19. Таненбаум Э. Архитектура компьютера. – М., 2002.

20. Фролов А.В., Фролов Г.В. Сети компьютеров в вашем офисе. – М.: Диалог-МИФИ, 1995.

21. Конституція України.

22. Митний кодекс України від 11 липня 2002. (із змінами і доповненнями).

23. ДНАОП 0.00-1.31-99.

24. Наказ Держнаглядохоронпраці №21 від 10.02.99

25. Наказ Держмитслужби України від 11.09.2002 № 490 “Типові правила користування комп’ютерною мережею митного органу”.

26. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Київ 1999.

27. Технологічна схема “Розробки програмного забезпечення, призначеного для використання в митній установі”.

28. Типове положення про митницю. – Харків, 1996.