6. Зміст випускної роботи бакалавра

Зміст дипломної роботи визначається особливостями теми і узагальненими вимогами до змісту її складових елементів.

Узагальнені вимоги до змісту дипломної роботи мають наступний вигляд.

Вступ. Зміст випускної роботи бакалавра залежить від обраної теми і узагальнених вимог до її змісту. Узагальнені вимоги до змісту випускної роботи: у вступі до роботи слід коротко викласти оцінку сучасного стану наукової проблеми, сформулювати актуальність, вказати мету роботи, завдання її вирішення, об‘єкт і предмет дослідження, розкрити сутність даної роботи та значущість отриманих результатів. У вступі також приводиться огляд літератури з проблеми, звертається увага на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжній літературі, виділяються невирішені та дискусійні питання.

Вступ є особливо відповідальною частиною випускної роботи. Розпочинають його з обгрунтування актуальності обраної теми. Висвітлення актуальності має обмежуватися 1 – 2 сторінками машинописного тексту, в яких висвітлюється суть проблемної ситуації. Формулювання суті наукової проблематики, на пізнання якої зорієнтована бакалаврська робота, розгортається через визначення межі між знанням і пізнанням про предмет дослідження.

Обов'язковим елементом вступу має бути розкриття дослідженості обраної для бакалаврської роботи теми. На це спрямований огляд літератури, який може зумовити висновок, що порушена тема не розкрита, або розкрита частково чи не в тому аспекті і потребує подальшого дослідження. За неможливості такого висновку подальша робота за обраною темою втрачає сенс.

Далі від формулювання наукової проблеми та аргументування того, що частина її, яка є темою бакалаврської роботи, ще недостатньо вивчена і висвітлена, необхідно перейти до визначення мети та завдань дослідження.

Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта і предмета дослідження. Рекомендований обсяг вступу до 5 сторінок.

Основна частина роботи. В основній частині поділеній на три розділі теоретичний, аналітичний та рекомендаційний викладається зміст дослідження. В кожному розділі повинна бути завершеність змісту, головна ідея, а також тези, підтверджені фактами, думками різних авторів, результатами анкетування, експерименту, аналітичних даних, практичного досвіду. Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Кожний висновок повинен логічно підкріпляти попередній, один доказ випливати з іншого, інакше текст втратить свою єдність.

До кожного розділу роботи необхідно зробити висновки.

Перший розділ (до 30 сторінок) є теоретичним. При роботі над першим розділом студент самостійно вивчає літературні джерела, нормативні документи, що дозволяє йому розглянути теоретичні питання досліджуваної проблеми.

В теоретичному розділі роботи повинно бути викладено сучасний стан питань, що досліджуються, описано та проаналізовано основні підходи із літературних джерел до їх вирішення, використано рекомендовані методики, положення, інструкції з проблеми тощо. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної теми на основі огляду літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов‘язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються ступінь вивченості проблеми в історичному плані, підходи різних авторів до її вирішення, показується у чому єдність, а в чому – відмінність їх поглядів, а також обгрунтовується, яких поглядів на цю проблему і чому дотримується автор бакалаврської роботи.

У цілому теоретичний розділ повинен містити теоретичне обгрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історію і сучасні тенденції об‘єкта дослідження. Теоретичне обгрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у зовнішньоекономічної діяльності підприємства (організації, установи).

Матеріал першого розділу необхідно викласти в проблемному плані, тобто робота не повинна зводитися до переписування відомих істин з літератури. Студент повинен обміркувати проблему, проаналізувати та узагальнити її висвітлення в літературі, показати своє відношення до позитивних і негативних сторін питання, при цьому слід ілюструвати текст графічними матеріалами, таблицями, графіками, діаграмами тощо.

На базі виконаного аналізу робляться висновки, на основі яких формулюється модель розв‘язання проблеми, тобто еталонний зразок (макет) її вирішення, який компонується з найбільш оптимальних елементів, рекомендованих наукою та практикою.

Розділ повинен завершуватися висновками, в яких необхідно узагальнити викладені основні теоретичні положення з уточненнями (доповненнями), зробленими автором роботи, загострити увагу на теоретичних та практичних питаннях, які будуть вирішуватися в роботі.

В першому розділі повинно бути не більше чотирьох параграфів.

Таким чином, теоретична частина випускної роботи показує рівень знань бакалавра, його ерудицію у певній галузі і є інструментом для рішення поставлених в роботі завдань.

Другий розділ випускної роботи (до 35 сторінок) – аналітичний – повинен містити аналіз стану питань, що розглядаються на конкретному підприємстві (організації), на базі якого виконується робота, і грунтуватися на результатах економічної практики.

Другий розділ, як правило, складається з трьох параграфів:

1. Характеристика підприємства (організації) та його зовнішньоекономічної діяльності.

2. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства (організації).

3. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства (організації) в контексті обраної теми дослідження.

Надамо докладну характеристику кожному з параграфів другого розділу роботи.

В першому параграфі дається стисла характеристика підприємства (організації). Посилаючись на розпорядчі та організаційні документи (закони, укази, постанови, рішення, статути, положення, накази тощо) у хронологічній послідовності викладається процес створення і функціонування організації загалом. Наводяться такі дані про підприємство: його розміри за кількістю працівників з їх динамікою за остання три- п’ять років; організаційно-правова форма підприємства та форма власності; галузева приналежність; основні види діяльності підприємства та ретельний опис видів зовнішньоекономічної діяльності; спеціалізація діяльності підприємства; стратегічний профіль зовнішньоекономічної діяльності; міжнародні економічні зв‘язки та хронологія їх розвитку; привабливість та зручність територіального розміщення підприємства та його обґрунтування; характеристика стадії (етапу) життєвого циклу підприємства. Окремо наводиться загальна структура підприємства (надається схема з коментарями).

Другий параграф містить аналіз фінансової та виробничо-господарської діяльності організації. На основі відповідних статистичних даних, оперативної інформації та балансу показується динаміка ( не менш, як за чотири роки) найважливіших економічних фінансових, а також показників ефективності діяльності організації.

Для аналізу показники господарської діяльності варто групувати таким чином:

Аналізуються такі показники в діапазоні «план-факт-відхилення»:

1. Вартість обсягу виробництва продукції, у тому числі експорт імпорт (тис. грн..)

• валової;

• товарної;

• реалізованої (обсяг продажів)

2. Чисельність постійних працівників:

• усього (кількість,%)

з них по категоріям:

– керівники, (чол., %);

• спеціалісти, (чол., %);

• службовці, (чол., %);

• робітники, (чол., %);

3. Групи персоналу за освітою:

• із загальною середньою освітою, (чол., %);

• після закінчення ПТУ, (чол., %);

• із середньою спеціальною освітою (чол., %);

• з вищою освітою, (чол., %);

• з незакінченою вищою освітою, (чол., %);

• з двома вищими за профілем роботи, або з науковим ступенем, (чол., %);

4. Середньомісячна заробітна плата працівників (грн..);

у том числі по категоріям.

5. Продуктивність праці (грн../чол..), виробництва (результат/витрати).

6. Собівартість продукції, (тис. грн..)

7. Прибуток балансовий, (тис. грн..).

8. Податки, (тис. грн..).

9. Прибуток чистий, (тис. грн).

10. Рентабельність виробництва, (%).

11. Витрати на науково-дослідні, конструкторсько-технологічні та експериментальні роботи:

усього, тис. грн.

з них

пов’язані з організацією ЗЕД, (тис. грн.,%)

12. Інвестиції у розвиток ЗЕД, (тис. грн..).

13. Інвестиції у людський капітал (витрати на навчання і підвищення професійних (компетенцій працівників), тис. грн.

14. Витрати на проведення маркетингової діяльності щодо пошуку й обґрунтування нових зовнішніх ринків.

15. Капіталізована вартість акцій, тис. грн..

16. Фондовіддача основних фондів (за показниками обсягу продукції та прибутку).

17. Частка експортної продукції в загальному обсязі виробництва,%

18. Частка імпортозамінної продукції в загальному обсязі виробництва,%.

В третьому параграфі надається характеристика зовнішньоекономічної діяльності організації (підприємства) в контексті обраної теми дослідження.

Студент повинен об’єктивно оцінити зовнішньоекономічну діяльність підприємства (організації), вміти побачити невикористані резерви, розробити рекомендації з подальшого підвищення ефективності роботи підприємства в галузі зовнішньоекономічної діяльності. У цьому параграфі конкретизуються дії керівництва організації щодо виходу на міжнародні економічні зв‘язки.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства (організації, фірми) відбувається по таким напрямам:

1. Обгрунтовано оцінити обрану мету та напрямок зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) – експорт, імпорт, виставки, туризм, науково – технічне співробітництво, лізинг, ліцензування тощо. Дати оцінку стратегічного профілю та діючої стратегії підприємства на зовнішньому ринку.

2. Показати рік виходу підприємства на зовнішній ринок з короткою характеристикою країн, з якими здійснюється ЗЕД.

3. Охарактеризувати зовнішньоекономічні комерційні операції як комплекс основних та забезпечувальних операцій.

Основні – це операції, які здійснюються між безпосередніми учасниками (зовнішньоторгові операції, орендні операції, обмін науково – технічними знаннями та досвідом, обмін науково – технічними послугами (інжиніринг. реінжиніринг), консалтінг, технічне обслуговування і забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції.

Забезпечувальні – це операції, пов'язані з переміщенням товару до покупця (міжнародне перевезення вантажів, транспортно-експедиторські операції, операції із зберігання і страхування вантажів, розрахунково-фінансові операції, митне оформлення вантажів, укладання агентських угод та угод з рекламними організаціями, дослідження кон’юнктури ринків).

4. Якщо підприємство здійснює експортні операції, то слід оцінити його експортні можливості: виробничий потенціал, реальні перспективи його розвитку, забезпеченість необхідною сировинною базою, наявний та перспективний рівень кваліфікації працівників, компетентність керівного складу, якість товару, його пакування, транспортування.

5. Проаналізувати, які структурні зміни всередині підприємства відбулися з моменту здійснення ЗЕД, на який відділ (особу) покладені функції ЗЕД, описати склад такої служби, завдання, цілі, показати кількість робітників, їх посади та посадові обов'язки. Охарактеризувати яка служба на підприємстві здійснює функції маркетингу, або її функції доручені спеціалізованій організації на договірних засадах. Привести організаційну структуру управління ЗЕД підприємством.

6. Проаналізувати рекламні матеріали з урахуванням специфіки експортних товарів (буклети, каталоги, листівки, прейскуранти тощо).

7. Охарактеризувати відносини з регіональною Торгово-промисловою палатою. Які заходи плануються на підприємстві щодо активної роботи на виставках.

8. Показати роботу підприємства з інформування, особливо з представництвами іноземних фірм в Україні.

9. Визначити, чи може підприємство забезпечити виробництво товару в обсягах, які потрібні для оволодіння запланованою часткою ринку, для забезпечення рентабельності збуту.

10. Провести аналіз утвореного на підприємстві банку даних по товару, партнерах, конкурентах.

11. Проаналізувати види , структуру та зміст зовнішньоторгових договорів (контрактів), провести аналіз контрактів по товарам, базисним умовам поставки, які контракти планується заключити в перспективі, динаміку кількості та вартості контрактів.

12. Охарактеризувати зовнішньоторгову документацію на підприємстві: документи із забезпечення виробництва експортного товару, з підготовки товару до відвантаження, комерційні документи, транспортні документи, транспортно–експедиторські документи, митні документи.

13. Описати валютні та фінансові умови міжнародних комерційних розрахунків. Визначити валютні умови зовнішньоторгових контрактів, види платежу, форми розрахунку, а також засоби розрахунку.

14. Визначити питому вагу ЗЕД в загальному обсязі випуску товарів (послуг) та показати її в динаміці (з наведенням коментарів).

15. Проаналізувати питому вагу прибутку в динаміці.

16. Описати і дати критичну оцінку системам і методам стимулювання ЗЕД підприємства.

17. Надати характеристику організації роботи підприємства зі своїми представництвами (якщо вони є),комісіонерами, агентами, торговими фірмами.

Для проведення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства необхідно приділити увагу здійсненню заходів як усередені, так і поза підприємством у зовнішньому середовищі. Для цього слід відповісти та такі питання:

• Чи . на світовому ринку попит на продукцію (послуги) підприємства (організації, фірми)?

• Чи може продукція (послуги) організації бути модифікована згідно з вимогами зарубіжних ринків?

• Чи є зарубіжне бізнес-середовище сприятливим для організації?

• Чи має організація (або може найближчим часом набути) необхідні знання та навички зовнішньоекономічної діяльності?

Висновки про доцільність виходу організації на зовнішній ринок можуть бути сформульовані на основі відповідей на такі запитання:

А. Що конкретно очікує фірма від виходу на зовнішній ринок? Як ця акція поєднується з іншими цілями фірми? Чи нема протиріччя?

Що потребує вихід на зовнішній ринок від основних ресур­сів фірми:

– персонал;

– виробничі потужності;

– фінанси.

Чи покриють очікувані переваги обов'язкові витрати? Чи не краще розвивати справу на внутрішньому ринку?

В. З якими країнами фірма вже контактувала?

Від яких країн отримані пропозиції щодо співробітництва?

Про ринки яких країн вже є докладна інформація?

Яка продукція найбільше цікавить зарубіжних партнерів?

Яким фірмам (з яких країн) вже продається продукція (або є замовлення)?

Зростають чи зменшуються обсяги продажів?

Зростає чи зменшується кількість замовлень?

Хто є основним внутрішнім і зовнішнім конкурентом (кон­курентами)?

Які основні висновки (уроки) слід зробити з попереднього досвіду експортування?

С. Що необхідно від вищого керівництва для підтримки вихо­ду фірми на зовнішній ринок?

Як створити систему підтримки менеджментом фірми ви­ходу на зовнішній ринок?

Яка організаційна структура адекватно обслуговуватиме експортну діяльність?

Хто буде відповідальний за організацію відділу експорту та набір і навчання персоналу?

Хто здійснюватиме координацію роботи експортного під­розділу після завершення організаційного періоду?

Д. Які кошти можуть бути виділені для розробки експортної стратегії фірми?

За рахунок чого можуть бути покриті початкові витрати на експорт?

Які структурні підрозділи служби експорту повинні фінан­суватися?

За якими показниками буде (повинен) оцінюватися експорт (експортна діяльність)?

Чи потрібні фінансові запозичення для початку експортування?,

Всі аналітичні розрахунки, моделі, матеріали таблиць, графічні ілюстрації повинні супроводжуватись висновками, які дозволяють з'ясувати сутність управлінських та економічних процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості та тенденції розвитку, поглиблений аналіз яких допомагає виявити невикористані резерви.

Для аналізу ЗЕД підприємства використовують таку систему аналітичних показників, які поділяються на чотири групи:

1. Абсолютні показники, (тис. грн..):

– обсяг експорту;

• обсяг імпорту;

• обсяг накладних витрат на експорт/імпорт;

• кількість і сума отриманих рекламацій;

• кількість задоволених рекламацій;

• обсяг експорту нових товарів.

2. Відносні показники:

а) індекси динаміки:

– індекс вартості;

• індекс фізичного обсягу;

• індекс ціни;

• індекс кількості (динаміка частки світового, європейського ринків, частки нових товарів у експорті, які з’явились на ринках за останні 5 років);

б) середня тривалість обороту експортної/імпортної операції;

в) коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.

3. Показники структури:

–товарна структура експорту/імпорту;

• географічна структура експорту/імпорту

• структура накладних витрат на експорт/імпорт.

4. Показники ефективності (ефекту):

• валютна ефективність експорту/імпорту;

• ефективність експорту/імпорту;

• економічний ефект експорту/імпорту;

• інтегральний економічний ефект від експортно-імпортної діяльності;

• ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку;

• ефективність придбання і використання імпортного обладнання;

• ефективність придбання та продажу ліцензій.

Студент при виконанні аналізу стану ЗЕД підприємства повинен розуміти, що головною умовою проведення зовнішньоекономічної операції є її ефективність, тому в дипломній роботі в обов’язковому порядку повинні бути наведені фактичні дані за всіма показниками відповідно до операцій, що здійснюються.

На рівні підприємства економічну ефективність зовнішньоторговельних операцій сприймають як ступінь збільшення доходу від них. А критерієм економічної ефективності є прибуток як основа міри ефективності.

Наступним етапом аналізу ЗЕД є ретельне оцінювання міжнародної контрактної діяльності підприємства. У ході аналізу виконання зобов’язань за торговими угодами з’ясовується (як мінімум за останні три роки):

• кількість та загальна сума укладених угод;

• кількість та сума виконаних угод;

• кількість, види та сума прострочених контрактів;

• причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів (послуг).

Проведення аналізу також включає:

• визначення виконання зобов’язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих/імпортованих товарів (див. наведені нижче формули);

• визначення виконання зобов’язань за термінами їх поставок та якістю;

• установлення факторів і величин їх впливу на економічні показники;

• з’ясування причин недовиконання зобов’язань за позиціями.

Процес проведення аналізу має чотири етапи:

• на першому - аналізується виконання зобов’язань за товарами та товарними групами;

• на другому – виконання зобов’язань за країнами експорту/імпорту;

• на третьому – виконання зобов’язань за країнами ближнього зарубіжжя;

• на четвертому – узагальнюються результати аналізу.

Формули для розрахунку виконання зобов’язань за вартістю, фізичним обсягом і ціною.

Коефіцієнт виконання зобов’язань за вартістю (К_В.З.В); розраховується як для окремих товарів, так і для їх сукупності:

(6.1)

де Ц_ф та Q_ф – фактичні ціни й кількість і-го товару;

Ц_П та Q_П – планові ціни і кількість і-го товару;

n – кількість товарів.

Коефіцієнт виконання зобов’язань з експорту товарів за фізичним обсягом (К_В.З.Ф.):

(6.2)

де – вартість експорту і-го товару в звітному періоді, перерахована за плановими цінами;

– планова вартість експорту і-го товару;

n – кількість товарів.

Коефіцієнт виконання зобов’язань з експорту товарів за ціною (К_В.З.Ц.):

(6.3)

де – фактична вартість експорту і-го товару;

– вартість експорту і-го товару в звітному році, перерахована за плановими цінами;

n – кількість товарів.

Аналіз контрактної діяльності закінчується визначенням базисних і валютних умов зовнішньоекономічних угод, видів платежів, форм розрахунків. Обов’язковим додатком до дипломної роботи мають бути реальної контракти.

Аналізу також підлягають організаційна та кадрова складові здійснення ЗЕД.

Аналіз організаційної складової здійснюється на основі існуючих структурних підрозділів підприємства, на які покладено виконання функцій менеджменту ЗЕД. Аналізуються такі функції: стратегічна, функція планування, організаційна функція в частині розподілу робіт, необхідних для здійснення ЗЕД, функція маркетингу щодо ЗЕД, функція адміністрування, функція обліку, мотиваційна функція і функція контролю. Розкриваються конкретні функції підрозділів, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, наводяться дані про їх кадровий склад та посадові інструкції персоналу, забезпеченість необхідним обладнанням, оцінюється ділова, морально-психологічна атмосфера, культура взаємовідносин, робота з документами, їх коректність, ефективність. Обґрунтовується вплив діяльності цих підрозділів на роботу організації (установи) загалом.

Кадрова складова розкривається через кількісний і професійний склад працівників, у яких в службових (посадових) обов’язках означені роботи, пов’язані зі здійсненням ЗЕД. Наводяться також освітні дані працівників підрозділів ЗЕД та їх відповідність займаній посаді. Характеризується робота з персоналом, рівень використання економічних, адміністративних та соціально-психологічних методів, форми здійснення контролю, їх ефективність. Наводяться форми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, кар’єрного просування, адаптації персоналу до умов, що визначаються зовнішньоекономічною діяльністю організації, рівень інформаційного забезпечення співробітників. Особливо студент повинен звернути увагу на якісні характеристики працівників, котрі ведуть переговори з потенційними контрагентами з приводу підписання міжнародних контрактів.

При написанні цього параграфу випускник-бакалавр має продемонструвати уміння здійснювати правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробку даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Наостанок, в цьому параграфі висвітлюється стан досліджуваної проблеми в організації. Студент, використовуючи різноманітні методи аналізу використовуючи різноманітні методи аналізу досліджує сутність, особливості, динаміку та перспективи того економічного явища, яке є об‘єктом і предметом дослідження бакалаврської роботи. відповідно, параграф повинен містити: опис, характеристику сучасного стану досліджуваного питання на підприємстві, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження.

Логічним завершенням діагностування повинно бути формулювання напрямків рішення проблемних питань і узагальнення можливостей досягнення підвищення основних показників зовнішньоекономічної діяльності. Більш того, результати аналізу повинні стати підґрунтям для рекомендацій щодо підвищення ефективності ЗЕД за рахунок обраного напрямку дослідження, які буде надано в третьому розділі роботи.

Після кожного параграфу студент обов‘язково повинен робити висновки, які дозволяють логічно перейти до викладання наступного параграфу.

Особливе значення у другому розділі дипломної роботи має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обгрунтовуються пропозиції.

Другий розділ випускної роботи бакалавра закінчується висновками, які формулюються за результатами проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності та їх співставленням з теоретичними дослідженнями, які були проведені у першому розділі роботи. Також на підставі проведеного дослідження (перший розділ) і аналізу діяльності підприємства (другий розділ) необхідно обґрунтувати подальше удосконалення або вирішення проблеми, сформульованої в випускній роботі бакалавра.

Третій розділ випускної роботи (до 15 сторінок) – рекомендаційний – це пропозиції щодо вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємства відповідно до напряму дослідження. Пропозиції надаються на основі співставленням того, що є в практиці роботи організації із сформульованим в першому (теоретичному) розділі еталоном (макетом) рішення проблеми, а також висновками, зробленими в другому (аналітичному) розділі щодо стану зовнішньоекономічної діяльності організації, що є підставою для тезисного викладання конкретних пропозицій рішення досліджуваної проблеми в організації.

Кожна пропозиція повинна мати обґрунтування на основі аналізу, проведеного у попередніх розділах, – виявлених відхилень, проблем та недоліків – з розробкою конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Рекомендації мають базуватися на основних теоретичних положеннях, методичних підходах, методичному інструментарії, що викладені у першому розділі, а також висновках здійсненого у другому розділі аналітичного дослідження стану ЗЕД підприємства (організації).

Четвертий розділ випускноїої роботи присвячений охороні праці на підприємстві (організації). На підставі чинних законодавчих актів, нормативних документів, відповідних вжитих організацією заходів, характеризується її (охорони праці) вплив на екологію внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. забезпечення умов з охорони праці. Подається аналіз техніки безпеки та умов праці в підрозділі, який веде міжнародну економічну діяльність. Наводяться розрахунки й особисті міркування щодо можливого поліпшення умов праці.

Детальний зміст розділу з охорони праці надається у методичних вказівках до розробки розділу «ОХОРОНА ПРАЦІ» в розрахунково-пояснювальній записці дипломної роботи бакалавра (для студентів усіх напрямів підготовки та форм навчання) / Укл. М.А. Касьянов, В.О. Медяник, В.М. Кожин, О.М. Гунченко, В.І. Сало. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 20 с.

Заключна частина бакалаврської роботи (до 5 сторінок) – висновки – це коротке резюме з усього змісту бакалаврської роботи. Тут вміщуються висновки та рекомендації, що показують, якою мірою вирішено завдання і досягнуто мети, сформульованої у вступі. В стислій формі, в логічній послідовності викладаються зроблені студентом узагальнення, пропозиції та їх значимість. В кінці формулюються передбачення перспектив подальшої роботи в межах зазначених проблем, які можуть бути розглянуті в дипломній або магістерській роботі.

Обов'язковим елементом бакалаврської роботи є зміст, який, передуючи тексту, повинен представляти послідовний перелік її складових частин із зазначенням сторінок. Зміст логічно організує роботу, надає їй композиційної стрункості, науковості.

Завершує текст бакалаврської роботи бібліографічний список.

Список використаних джерел містить повний перелік використаних інформаційних джерел, розташованих або в порядку їхнього згадування в тексті, або в алфавітному порядку.

У списку літератури наводяться всі використані офіційно-розпорядчі документи, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних видань. Правила оформлення бібліографічного опису літературних джерел у списку літератури наведено у розділі 7 Методичних вказівок.

У додатках наводяться різноманітні ілюстративні матеріали або зразки документів та інші матеріали, що не були включені в основний текст пояснювальної записки.

Оформлення випускної роботи має відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 "Документація у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".