Сучасна розмірна характеристика тіла людини

1. Основні вікові групи дорослого населення

При розробці нових розмірних антропометричних стандартів в якості типових фігур були виділені ті фігури, кількість разів спіткання яких не менше 0,1 % (не менше ніж одна людина на одну тисячу чоловік). Детальна характеристика розмірів кожної типової фігури в абсолютних величинах представлена в табличних формах і має назву антропометричні розмі-розростові стандарти (скорочено – розмірні стандарти). Типові фігури, що входять до державних стандартів, відображають все морфологічне розмаїття населення. Однак сучасні умови організації виробництва та торгівлі не дозволяють виготовляти вироби на всі указані типи фігур. Тому на основі Державних стандартів були розроблені Галузеві стандарти, в яких для полегшення розробки одягу всі типові фігури поділені на повнотні та вікові групи. В таблицях 2.6, 2.7, 2.8 та 2.9 представлена класифікація типових фігур з урахування вікових груп.

Доросле населення поділено на три вікові групи:

- до молодшої вікової групи входить населення від 18 до 29 років;

- до середньої - від 30 до 44 років;

- до старшої - від 45роів і старше.

2. Основні повнотні групи дорослого населення

В стандартах типові фігури чоловіків та жінок згруповані в чотири повнотні групи.

Для першої повнотної групи і чоловіків (молодша і середня вікові групи) встановлено розміри з 92 по 112. Перша повнотна група жінок розбита на дві підгрупи: в підгрупу малих розмірів (молодша, середня, старша вікові групи) відносяться розміри з 88 по 104, а в підгрупу великих розмірів (середня старша вікові групи) – розміри з 108 по 120.

До другої повнотної групи в підгрупу малих розмірів (з 88 по 104) входять молодша, середня та старша вікові групи, а в підгрупу великих розмірів (108-128 для чоловіків та 108-120 і 124-136-у жінок) входять середня і старша вікові групи.

Для третьої повнотної групи в підгрупі малих розмірів (88-104) вказано всі три вікові групи, а в підгрупі великих розмірів (108-120 у жінок та 108-128 у чоловіків) дві вікові групи – старша та середня.

До четвертої повнотної групи і чоловіків входять всі вікові групи та розміри з 88 по 104, а у жінок – до підгрупи малих розмірів (88-104) входить молодша вікова група, а до підгрупи великих розмірів (108 -120) входить середня та старша вікові групи.

Відповідно до галузевих стандартів одяг для доросли чоловіків виготовляють на 93 типа фігури, що задовольняє населення на 83,3%, а у жінок – на 105 типів фігур, що задовільної населення на 64,4%.

3. Побудова розмірної типології для дітей

Побудова розмірної типології для дітей являє собою більш складний процес, ніж побудова розмірної типології дорослих людей. Процес зростання дитини йде безперервно, а це впливає як на зміну віку так і на зміну пропорцій. Характер розподілу розмірних ознак в кожній групі набагато відрізняється один від одного. Тому для побудови розмірної типології дітей було розроблено спеціальну методику.

Існує декілька методів вивчення процесу розвитку дитини. Найбільш простий – одноразове обстеження дітей в широкому діапазоні віку (наприклад, від з до 18 років). Враховуючи особливості зміни розмірних ознак у дітей різного віку розрахунки параметрів розмірних ознак ведуть в вузьких однорічних інтервалах, в межах яких діє закон нормального розподілу.

Обміри дітей виконують по програмам в які входить майже 50 розмірних ознак (при вимірюванні дітей до 1 року – 20 розмірних ознак). Обстежують 150 чоловік по кожному річному інтервалу кожного полу (при обстеженні дітей до 1 року виміряють по 30 чоловік на кожний місяць). Обробка даних антропометричних обстежень дітей виявила значну нерівномірність процесу зростання. Тому дітей об'єднали в однорідні вікові групи, в середині яких майже зберігаються пропорції тіла, а відповідно і закономірності росту окремих частин тіла.

Далі було враховано перехід від вікових груп до типових фігур по поєднанню двох основних розмірних ознак (зросту та обхвату грудей третьому). Оскільки під час зростання найбільше змінюється довжина тіла дитини, то першою основною розмірною ознакою було вибрано зріст. В середині кожної вікової групи було виділено варіанти зросту, а потім для кожного варіанту по зросту було виділено варіанти обхвату грудей, що найчастіше зустрічаються для даного зросту.

Типові фігури і розмірні ознаки дітей від 6 місяців до 3 років встановлено на основі додаткових антропометричних обстежень. В галузеві стандарти входять типові фігури з обхватом грудей від 44 до 108 см і зростом від 74 до 188см у хлопчиків та від 74 до 176 см у дівчаток. Типи фігур, встановлених для дітей, задовольняють попит населення на 88,6% у хлопчиків та 84,9% у дівчаток.

Таблиця 2.1 – Вікові групи дітей

Група	Вік		Група	Вік
Хлопчики		Дівчатка
Ясельна	До 3 років		Ясельна	До 3 років
Дошкільна	3 роки – 5 років 11 місяців		Дошкільна	3 роки – 5 років 11 місяців
Молодша шкільна	6 років – 12 років 11 місяців		Молодша шкільна	6 років – 11 років 11 місяців
Старша шкільна	13 років – 15 років 5 місяців		Старша шкільна	12 років – 14 років 5 місяців
Підліткова	15 років 6 місяців – 17 років 11 місяців		Підліткова	14 років 6 місяців – 17 років 11 місяців

Основні антропометричні точки тіла людини

Щоб мати точні данні про розмірні ознаки тіла людини, необхідно дотримуватися певних вимог та правил. Техніка вимірювання тільки на перший погляд здається простою. Начебто, немає нічого складного щоб зробити обміри фігури лінійні чи дугові. Але точність вимірів повинна складати 1мм, Досягти таких результатів може лише особа, яка досконало володіє технікою вимірювання, максимально точно вміє визначати кожну антропометричну точку, у якою відпрацьовані прийоми вимірювання.

Для точного визначення розмірних ознак (вимірів тіла людини) необхідно знати основні антропометричні точки тіла людини, відносно яких проводяться обміри.

Антропометричними точками називають точки на тілі людини, що легко визначаються, бо є утвореннями скелету, чи чітко обкреслюються м'язами.

В класичній антропометрії використовується більше 100 антропометричних точок. При обмірювання для розробки сучасної розмірної типології використовується 16 антропометричних точок. В швейній промисловості для визначення розмірних ознак використовують 13 антропометричних точок.

Рис 2.1 - Основні антропометричні точки

а - точка верхівки — вища точка тімені;

б - шийна — вершина остистого відростка сьомого шийного хребця;

в - точка основи шиї — точка на перетині лінії обхвату шиї та плечового схилу;

г - ключична — вища точка грудинного кінця ключиці;

д- верхньогрудинна (яремна) — точка в поглибленні яремної западини грудини;

е - середньогрудинна — точка посередині лінії грудей на рівні з'єднання грудини та хрящів четвертих ребер;

ж - плечова акромальна — найбільш виступаюча точка акромиального відростка лопатки;

з - плечова — точка перетину зовнішнього краю акромиального відростка лопатки з вертикальною площиною, що розсікає плечовий суглоб навпіл;

й - променева — верхня точка голівки променевої кістки з зовнішньої сторони;

к - соскова — найбільш виступаюча точка грудної залози:

л - остисто-підвздошна — найбільш виступаюча вперед точка підвздошної кістки;

м - колінна — центр колінної чашечки;

н - передній кут підпахвової западини — вища точка дуги, утвореної з'єднання руки з тулубом по переду;

о - задній кут підпахвової западини — вища точка дуги, утвореної з'єднання руки з тулубом по спинці;

п - сіднична — найбільш виступаюча точка сідниць;

р - точка висоти лінії талії — найбільш впала точка на бічній поверхні тулуба по середині відстані між нижнім ребром і гребенем підвздошної кістки.

Методика антропометричних обмірів

Антропометричні обстеження починають з розмітки на поверхні тіла людини шести точок, що е головними при обмірюванні: шийної, основи шиї, плечової заднього кута підпахвової западини. переднього кута підпахвової западини та висоти лінії талії. Точки проставляють демографічним олівцем або кульковою ручкою. Точку висоти лінії талії переносять антропометром на передню та задню поверхню тулуба. Для більшої точності лінію талії фіксують еластичною тасьмою і весь час слідкують за її горизонтальним положенням.

При антропометричних обстеженнях обміри виконуються по голому тілу (чоловіки та діти роздягаються до трусів, жінки та дівчата залишаються в трусах та бюстгальтерах), взуття знімається. Кожну людину обслуговує два спеціалісти, один з яких проводить обмір, другий - записує результати та слідкує за положенням інструментів та позою людини, яку обміряють.

Всі обміри починають виконувати зверху, парні виміри завжди виконують по правій стороні тіла..

Розміри тіла значно відрізняються в залежності від пози людини. Тому той кого обмірюють повинен стояти прямо, без напруження зберігаючи свою звичайну поставу; руки опущені уздовж тулубу, пальці витягнуті; ноги не зігнуті в колінах, п'яти разом, відстань між носками 15-20см.

При визначенні висот та деяких дугових подовжніх вимірів голова фіксується в визначеній площині (очі та вуха знаходяться по одні горизонталі).

Стомлення людини призводить до зміни положення тіла та зниженню точності вимірів, тому обмірювання треба виконувати як можна швидше.

Обхвати та інші дугові виміри значно змінюються в залежності від дихання. Відомо, що об'єм грудної клітини під час вдихання на 5-8 см більше, ніж після повного видиху. Тому всі виміри виконуються під час спокійного дихання, для цього рекомендовано особу відволікати розмовами.

При проведенні обмірів весь час треба слідкувати за правильним положення вимірювальних приладів: штанга антропометра повинна завжди бути в вертикальному положенні, верхня штанга антропометра - в горизонтальній площині, сантиметрова стрічка - прилягати до тіла, але не деформувати його м'які частини.

Раціональну систему типових фігур називають розмірною типологією. Основна мета побудови раціональної розмірної типології полягає, в тому щоб виділити мінімальну кількість типових фігур, які б максимально задовольнили населення розмірами одягу. Це необхідно для того, щоб не ускладнювати масове виробництво одягу.

Розмірними антропометричними стандартами називають середнє значення розмірних ознак для кожного типу фігури, розрахованих від одного або декількох основних розмірних ознак, занесених до спеціальних таблиць.

Рішення задач розмірної типології і побудови антропометричних стандартів розподіляється на п'ять етапів:

• вибір основних розмірних ознак, що визначають типи фігури;

• визначення інтервалу по кожному із основних розмірних ознак між сусідніми розмірами типової фігури;

• встановлення оптимальної кількості типових фігур;

• виявлення зв'язку між розмірними ознаками;

• знаходження підпорядкованих розмірних ознак по заданим основним.

В сучасних умовах промислового виробництва одягу типізація фігур для цілей конструювання повинна вирішуватися на основі чіткого аналізу антропометричних вимірів та детального вивчення будови та поверхні тіла людини.

В антропометричних дослідженнях існують два напрямки:

• аналіз будови і розмірних характеристик фігури на людини на основі лінійних та проекційних вимірів (контактний метод);

• вивчення будови та поверхні тіла з використанням методів отримання об'ємної форми тіла людини (безконтактні методи).

При контактному методі вивчення форми тіла людини вимірі проходять безпосередньо по тілу людини і не надають повної характеристики пластики форми тіла та інформації про просторове взаєморозташування основних антропометричних точок. Тому конструктор не має чіткого уявлення про форму тіла людини, її поставу, пропорції, статури та інші чинники, які необхідно ураховувати при моделюванні та конструюванні.

В деякій мірі цю задачу вирішує єдина програма антропометричних обстежень чоловічої та жіночої фігури. По цій програмі фігура людини розглядається як геометричне тіло в декартовій системі. Виміру виконуються від горизонтальних та вертикальних площин до прийнятих антропометричних точок. В відповідності до єдиної програми обстеження виконується в два етапи:

- перший етап - попереднє обстеження контактним методом групи людей для встановлення типових фігур на основі основних розмірних ознак. З допомогою методу статистичної обробки (1-25 - висоти антропометричних точок на обох проекціях позначаються тими ж цифрами з додаванням букв а, б, в, г) вибирають фігури необхідних типорозмірів (рис 2.14)

- другий етап - детальне вивчення розмірів та форм поверхні тіла одібраної групи людей. При використанні безконтактних методів з цих фігур отримують обриси тіла в двох проекціях та контури вертикальних та горизонтальних перетинів, які проходять через антропометричні точки. За допомогою порівняльного аналізу отриманих перетинів будують середні контури перетинів фігури, які приймають за типові (рис 2.2).

Рис 2.2 – Види перетинів поверхні жіночої фігури

Рис 2. 3 – Єдина програма антропометричних досліджень

Безконтактні методи дають більш точні результати та наочність порівняно з контактними при відображенні складної криволінійної поверхні тіла людини. Головна їх задача визначення положення та форми об'єкту по його зображенню.

Площинна фотограмметрія. Фігуру людини фотографують в трьох проекціях на фоні сітки, що нанесена на чорний екран. Зверху та на бічних частинах сітки нанесена шкала ділення. Визначення проекційних розмірів виконується по фотознімкам, а обхватів - безпосередньо по тілу людини.

Об'ємна фотограмметрія (стереофотограмметрія). Принцип стереофотограмметрії полягає в тому, що об'єкт фотографується з різних сторін двома або декількома камерами. Зображення об'єкту фіксується на двох знімках - стереоапарата. Стереоскопічне зображення тіла людини можна отримати трьома способами. По першому способу встановлюється стереофотограмметрична камера . Людина стає на платформу, що повертається. Попередньо на тілі людини позначаються антропометричні точки.

Людини фотографують в чотирьох позиціях (спереду, з правого боку, з лівого боку, ззаду), розвертаючи платформу.

По другому способу об'єкт фотографується за допомогою стереофотограмметричної камери та двох дзеркал. Таким чином на двох знімках фіксується по три стерео пари: зображення пряме, відображення в лівому дзеркалі, відображення в правому дзеркалі.

2.4 - Стереофотограмметрична камера Рис 2.5 - Стенд для проведення

стереофотограмметричних робіт

По третьому способу фігури людини знімають одночасно з різних позицій. Для цього монтується 3-4 стереофотограмметричні камери, які працюють синхронно. Координати точок, отриманих на різних камерах, приводять до єдиної просторової системи.

Рис 2.6 – Стенд для проведення стереофотометричних робіт

Для всіх способів після етапу фотографування виконується детальна обробка знімків на апаратах типу стереоавтограф. Оброблені результати відразу передається на креслярський пристрій і таким чином отримують контури перетинів.

рис 2.7 – Стереограф 1318 (Німеччина)

Метод світлових перетинів працює за принципом отримання рельєфної поверхні тіла людини і за рахунок світлових променів з послідуючою і обробкою їх на фотознімках. При проектуванні знімку на екран через спеціальний пристрій розмір об'єкта доводять до початкової величини, а потім олівцем контур світлового перетину фіксують папір.

На сучасному етапі антропометричних обстежень розробляються нові безконтактні методи з використанням сучасних технологій та комп'ютерної техніки. Використання світлових та теплових випромінювання та також віртуальної анімації дає змогу отримати не тільки зображення вертикальних та горизонтальних площин перетину тіла людини, точне розташування любої точки тіла людини з визначенням трьох її координат, але й об'ємне зображення. Використання таких методик відкриває великі можливості при моделювання та конструюванні одягу, поліпшить процес розробки нових моделей та якість конструкції в цілому.

Рис 2.8 – Контури світлових перетинів