Комп’ютерна графіка:

1. Родина (народ) має свій дім – великий-превеликий, на цілу країну. Дім називається державою.

2. Господарем у вашому домі є ваша родина. Господарем у державі є народ.

3. Як і вашій родині, так і у державі, щоб був лад, запроваджуються правила поведінки, які є обов’язковими для усіх. Їх називають Законами.

4. У державі Закони приймаються обраними народом людьми. Вони працюють у зібранні, яке називається Верховна Рада. Її називають законодавчим органом, бо вона творить для народу Закони.

5. Хто очолює державу? На чолі держави є Президент. Його ще називають гарантом Конституції.

6. Обрані народом Верховна Рада та Президент створюють Уряд. В Україні уряд називається Кабінет Міністрів. Міністри відповідають за те, щоб у державі добре працювало господарство, розвивалася освіта, медицина, культура, дбали про дітей та літніх людей.

Вибудувавши «будинок», закріплюємо знання учнів постановкою наступних запитань:

• Чи схожі за значенням слова країна та держава? Чим схожі?

• Яке інше значення має слово держава? (Держава – це не тільки територія, населення. Це ще й організація, що

керує країною й охороняє життя і діяльність її громадян).

• З яких частин складається ця організація?

• За що в державі відповідають: Верховна Рада, Президент, Уряд?

• Для чого у державі створюють закони? (Вони є фундаментом держави. На них тримається лад у ній.)

• Який найголовніший Закон у державі? (Конституція).

Коли ми на уроці «будуємо великий дім – державу», ми маємо показати: господарем у ній є народ. А парламент, президента та уряд він обирає (а, отже, наймає) для того, щоб вони йому (народу) допомагали наводити лад у країні. А найголовнішим чинником (фундаментом дому-держави) мають бути гарні закони, створені Верховною Радою та їх виконання самою владою та народом.

Слід звернути увагу й на саме проведення мультимедійного уроку. Як би не був розроблений урок, багато що залежить від того, як вчитель підготується до нього. Віртуозне проведення такого заняття схоже на роботу шоумена якої-небудь телепередачі. Вчитель повинен не тільки, і не стільки упевнено володіти комп'ютером, знати зміст уроку, але вести його в хорошому темпі, невимушено, постійно залучаючи до пізнавального процесу учнів. Необхідно продумати зміну ритму, урізноманітнити форми навчальної діяльності, подумати, як витримати при необхідності паузу, як забезпечити позитивний емоційний фон уроку.

Висновки.За найоптимістичнішими підрахунками фахівців лише близько 10% вчителів регулярно використовують в своїй повсякденній діяльності електронні засоби. Чому ж електронні ресурси поки недостатньо гармонійно вписуються в навчальний процес?      Вони мають низький рівень інтерактивної взаємодії, часто лише дублюють друковані видання. Поки ще не сформована схема інформаційної взаємодії тріади: учень – електронний засіб – вчитель. Вчитель не володіє достатнім рівнем інформаційної культури, щоб скористатися багатющими матеріалами електронних підручників, енциклопедій, тренажерів, ресурсами Інтернету. Успішно користуватися дидактичними прийомами використання інформаційних технологій уміють  лише одиниці.  Аналіз значного числа мультимедійних уроків-презентацій, виконаних, як правило, в програмі PowerPoint, а також окремих уроків з використанням електронних навчальних посібників, показують їх низький навчальний ефект.