Перелік питань до державного екзамену з предмету «Технології вивчення галузі «суспільствознавство»

1. Освітня галузь «Суспільствознавство». Мета, зміст, завдання.

2. Використання технологій інтерактивного навчання на уроках курсу „Я і суспільство ”.

3. Використання засобів мультимедіа на уроках курсу «Я і суспільство».

Освітня галузь «Суспільствознавство». Мета, зміст, завдання

Ключові терміни:

• Компетенція – суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини.

• Компетентність – набута в процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватись на практиці.

• Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.

• Соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Освітня галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти має забезпечити створення елементарної бази для особистісного розвитку учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей. Шлях до досягнення цієї мети пролягає через засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Мета освітньої галузі конкретизована у наступних завданнях: виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності; оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права; розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях; формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.

Гностичною основою змісту освітньої галузі «Суспільствознавство» є система інтегрованих знань про об'єкти і явища навколишнього світу і взаємозв'язки та залежності між ними. Ця система знань має допомогти школяреві усвідомити свою належність до природи і суспільства та створює передумови для засвоєння учнями різних видів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм, традицій.

Розвивальний аспект змісту освітньої галузі полягає у формуванні досвіду творчої діяльності учнів, їхніх розумових здібностей і спостережливості, оволодіння узагальненими способами дій, розвиток активного пізнавального ставлення до дійсності, забезпечення умов для самореалізації, самовираження в навчально-пізнавальній діяльності відповідно до індивідуальних можливостей кожної дитини. З

Здійснення виховної функції освітньої галузі пов'язане з формуванням у школярів патріотизму, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної держави – рівноправного члена світової спільноти; елементів екологічної культури, усвідомленням цінності життя людини, залежності його від стану навколишнього природного середовища.

Виокремлення суспільствознавчої складової у самостійну галузь зумовлена суперечностями змісту та форм реалізації завдань інтегрованої галузі «Людина і світ» попередньої редакції Державного стандарту початкової загальної освіти. Ця суперечність була об’єктом постійної критики педагогічної громадськості – і в аспекті масштабів (змісту) теми, і в аспекті логіки змістового наповнення. Адже в одній освітній галузі була закладена пропедевтика різних за специфікою наук: наук про суспільство та наук про природу.

Критикуючи попередню редакцію Державного стандарту, одні автори пропонували доповнити суспільствознавчу складову культурологічним змістом (В.Цимбалюк, кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України, заступник директора Сквирського ліцею), інші – покласти в її основу українознавчу парадигму (учасники секції «Державні стандарти освіти і національно-гуманістичні орієнтації освітнього процесу»).

На нашу думку, структура та зміст освітньої галузі «Суспільствознавство» нової редакції Державного стандарту поєднує у собі і культурологічний, і українознавчий підходи. Змістові лінії «Людина як особистість», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ» дають можливість дітям:

• отримати уявлення про цінність моральних якостей; виявляти і оцінювати їх у життєвих ситуаціях, усвідомлювати людину як біологічну і соціальну істоту, її відмінності від інших живих істот, неповторність і самоцінність кожної людини; мати уявлення про правила співжиття та взаємодію людей у родині, колективі, суспільстві; про загальновизнані права людини та рівноправність, взаємні обов’язки батьків і дітей; про основні правопорушення, поширені серед дітей, юридичну відповідальність за них; про Конституцію України, державний устрій, головні історичні події, традиції і звичаї українського народу, основні пам’ятки; знати свій родовід, історію і традиції своєї школи, національну символіку і державні символи; основні права та обов’язки громадянина; про різноманітність народів у світі, їх культур і звичаїв; знати приклади винаходів людства, внесок українців у світову культуру, науку; усвідомлювати необхідність толерантного ставлення до різних країн і народів;

• застосовувати набуті знання для вироблення рис характеру, які забезпечують життєвий успіх (наполегливість, старанність, працелюбство, моральність); усвідомлювати відповідальність за свої вчинки; дотримуватися моральних вимог суспільства; застосовувати їх у спілкуванні з іншими людьми, узгоджувати власні потреби з потребами інших людей для розв’язання конфліктів;

• виявляти повагу до громадянських цінностей та приватного життя інших людей; активно взаємодіяти з ними у громадській сфері, знати права споживача, виявляти інтерес до розв’язання проблем, які впливають на життя місцевих громад і країни в цілому, брати посильну участь у культуроохоронній діяльності краю;

• бережливо і шанобливо ставитися до результатів людської праці; позитивно ставитися до себе, до інших, до життєвих перспектив; дотримуватися правил поведінки учня.

Завдання освітньої галузі «Суспільствознавство» реалізуються через навчальний предмет «Я у світі». Його зміст і назва засвідчують наступність із дошкільним періодом дитинства. Зазначений курс спрямований на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

За тематичною організацією програма навчального предмета «Я у світі» (на відміну від попередньої програми курсу «Я і суспільство») чітко співвідноситься зі структурою освітньої галузі «Суспільствознавство».

У програмі на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предмету, розроблено результативну складову змісту. Навчальна програма зорієнтована на набуття соціальної і громадянської компетентностей молодших школярів та на створення ефективних механізмів їх запровадження. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства. Соціальна компетентність – це здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

У державних вимогах щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів автори програми (Бібік Н.М. Арцишевський Р.А., Пушкарьова Т.Е., Майорський В.В.) конкретизували зміст життєвих, соціальних, громадянських компетентностей молодших школярів у їх ставленні до природи, суспільства, інших людей і самих себе, а також найважливіших людських якостей, необхідних у власному житті, в різних сферах діяльності й співіснуванні з іншими живими істотами. Зокрема, вивчення теми «Людина» спрямовує учнів на оволодіння прийомами досягнення успіху (планування робочого часу, тренування уваги, зосередженості, запам’ятовування). Чітко виписані громадянські компетентності малого українця і в розділі «Людина в суспільстві»: учень повинен володіти найпростішими навичками поводження в урочистих ситуаціях, в пам’ятних місцях; виявляти в поведінці турботу про довкілля, культурну спадщину; розуміти сутність правопорушень як порушення прав інших людей; обґрунтовувати необхідність відповідати за свої вчинки; встановлювати основні взаємозв’язки в соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю).