- •1.Структура і форми культури. Смислові підходи до вивчення культури.
- •2.Діалектика матеріального та духовного в культурі
- •3. Сутність понять «світова», «національна», «етнічна» культура.
- •4. Форми культури (масова, елітна, народна). Функції культури
- •5. «Масова культура» та її основні жанри.
- •6. Вплив культури на розвиток особистості.
- •7. Роль освіти в сучасній культурі.
- •8. Історія культури українського народу як один із ланцюгів історії світової культури.
- •9. Виникнення культури людства. Етани розвитку людського суспільства.
- •10 . Особливості культури стародавніх слов'ян. Міфологія східних слов’ян.
- •11. Язичництво та причини його виникнення
- •12. Первісне мистецтво та його особливості
- •13. Історичні передумови виникнення української культури.
- •14. Трипільська культура та її особливості
- •15. Черняхівська культура та її особливості
- •16. Культура міст - держав Північного Причорномор’я
- •17. Східні слов’яни і антична культура
- •18. Середньовіччя як культурна епоха в історії Європи та України
- •19. Культура Київської Русі
- •20. Вплив культури Візантії на культуру Київської Русі
- •21. Розвиток писемності та освіти в Київській Русі.
- •22. Літературні пам’ятки Київської Русі.
- •23. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр
- •24. Особливості та роль культури в Галицько-Волинському князівстві.
- •25. Освіта і наука в Галицько-Волинському князівстві.
- •26. Епоха Відродження в Європі і Україні. Вплив Ренесансу на культуру України.
- •27. Україна в культурно-політичній системі Польсько-Литовської держави
- •28. Культурне значення полемічної літератури хvi – поч. Хvii ст.
- •29. Козаччина як культурне явище
- •30. Культура Козацько-Гетьманської держави
- •31. Братські школи як осередки української культури.
- •32. Києво-Могилянська академія як осередок духовної культури.
- •33. Культурна діяльність першого друкаря Івана Федорова в Україні.
- •34. Українська література та мистецтво хvii-XVIII ст.
- •35. Мистецтва українського бароко.
- •36. Культура епохи Просвітництва в Європі та Україні.
- •37. Українське Просвітництво та його особливості.
- •38. Творчість Котляревського і.П. Як засновника нової української літератури.
- •39. Культурний процес в Україні в хіх ст.
- •42. Романтизм в літературі та живописі хіх ст.
- •43. Українська культура довоєнного періоду.
- •44. Становлення українського професійного театру.
- •45.Культура України в роки війни та у повоєнний час.
- •47. Авангардне мистецтво 20-30 рр. Хх ст..
- •48. Культура України в умовах кризи радянської системи
- •49. Шляхи розвитку української культури в хх ст.
- •50. Українська культура: історія і сучасність.
- •51. Особливості національно-культурного відродження в 80-90х рр. Хх ст.
- •52. Культура в часи перебудови та становлення незалежності України.
- •53.Проблеми духовності сучасного українського суспільства
- •54. Історичні етапи розвитку української культури
- •55.Кризові явища сучасного суспільства і культури.
- •56. Реалістичний український живопис та його жанрова різноманітність.
- •57.Гуманістичні традиції європейської культури та їх роль в духовному відродженні в Україні.
- •58.Загальноєвропейські цінності культури та їх значення для розвитку культури Україні.
- •59. Український авангард.
- •60.Постмодерністська модель світу в українській і світовій інтерпретаціях
- •1. Структура і форми культури. Смислові підходи до вивчення культури.
12. Первісне мистецтво та його особливості
Первісне (або, інакше, примітивне) мистецтво територіально охоплює всі континенти, окрім Антарктиди, а за часом - всю епоху існування людини, зберігшись у деяких народностей, що живуть у віддалених куточках планети, до наших днів. Звернення первісних людей до нового для них виду діяльності - мистецтву - одне з найбільших подій в історії людства. Первісне мистецтво відобразило перші уявлення людини про навколишній світ, завдяки йому зберігалися і передавалися знання і навички, відбувалося спілкування людей один з одним. У духовній культурі первісного світу мистецтво стало грати таку ж універсальну роль, яку загострений камінь виконував в трудовій діяльності.
Особливості первісного мистецтва
Перехід людини до нового способу життя та іншим, ніж раніше, відносин з навколишньою природою відбувався одночасно з формуванням іншого сприйняття світу. Звичайно, і в пору нового кам'яного віку, як і колись, не було науки, вчених, філософів, які присвячують себе дослідженню природи і людського суспільства. Усвідомлення світу відбувалося стихійно, і в ньому брали участь всі члени суспільства. У цей час сприйняття навколишнього залишалося конкретним, образним. Абстрактні, абстрактні поняття ще не відокремилися від їхніх реальних проявів. Сліди цього збереглися в древніх мовах, коли говорили на них люди вже володіли писемністю. Наприклад, у мові шумерів поняття «відкрити» буквально означало «двері штовхнути», а «убити» - «голову палицею вдарити». За кожним поняттям переховувався образ, живу дію. У цьому відношенні стародавні землероби і скотарі мало відрізнялися від своїх предків. Проте в їх сприйнятті світу постала і щось нове.
Люди стародавнього кам'яного століття не знали орнаменту. На зображеннях тварин і людей з кістки іноді видно ритмічно повторювані штрихи або зигзаги, нібито схожі на орнамент. Але, придивившись, бачиш, що це - умовне позначення вовни, пташиних пір'я або волосся. Як зображення тварини «продовжує» скельний фон, так і ці схожі на орнамент мотиви ще не стали самостійними, відокремленими від речі умовними фігурками, які можна наносити на будь-яку поверхню.
Мотиви орнаменту часто в умовній формі передавали зображення людей, тварин, птахів. Але багато хто з них були геометричними, причому з часом таких орнаментів стає все більше. Геометричні контури надавали і прикрасам, і печаток-штампів, які використовували для нанесення зображень на пластичні матеріали (глину, тісто). Фігурки людей, які ліпили з глини, за своїми контурами наближалися до геометричних форм. Все це показує, що на світ стали дивитися інакше, ніж раніше: адже в природі не так багато предметів та істот, схожих на строгі геометричні фігури. Орнаменти показують, що у людей нового кам'яного віку сильніше виявляється здатність відволікатися від конкретної реальності, вловлюючи в розмаїтті світу загальні риси.
13. Історичні передумови виникнення української культури.
Складні та багатогранні процеси походження народів та їхніх культур постійно привертають до себе увагу. За свою багатовікову історію український народ створив велику культуру, зробив значний внесок у культуру світову. Українська культура пройшла складний шлях. Вона увібрала в себе кращі надбання минулого, збагатилась культурами інших народів. На цьому шляху було багато досягнень та втрат.
В умовах незалежної Української держави вивчення її культури – важливе питання. Адже це питання про те, хто такі українці і звідки пішов український народ, питання його прабатьківщини, часу його виникнення, місця серед інших жителів планети. Люди хочуть знати себе, своє коріння, своє походження.
Витоки української культури сягають часу первісного суспільства Це одна з найдревніших європейських культур. На нинішній ук-раїнській землі люди з’явилися близько 300 тис. років тому. Вся тери-торія сучасної України вже була заселена у пізньому палеоліті (35– 40 тис. років тому). Близько 8 тис. років тому почався новий кам’яний вік – неоліт. Він тривав на території України до III тис. до н.е. В цей період людство зазнало глибших змін, ніж за попередні 2–3 млн. років. Люди знайшли докорінно нові способи добування поживи. Тоді відбувся перехід первісних людей від збиральної форми господарської діяльності до відтворюючих, більш продуктивніших форм господарсь-кої діяльності – мотижного землеробства і скотарства.