
- •Тематика лекційних занять Модуль 1. Лекція № 1
- •1. Предмет дослідження та основні задачі вікової психології.
- •2. Донауковий період становлення вікової психології.
- •4. Характеристика основних теорій розвитку особистості
- •5. Методи та методологічна основа психологічних досліджень з вікової психології. Організаційні методи:
- •Емпіричні методи:
- •Методи обробки результатів:
- •Інтерпретаційні методи (пояснення):
- •6. Принципи організації експериментальних досліджень. Основні етапи та методика організації емпіричного вивчення психічних явищ.
- •Лекція № 2
- •1. Основні закономірності психічного розвитку. Психічний розвиток і формування особистості.
- •3. Передумови та умови психічного розвитку. Структура самосвідомості.
- •Рушійні сили психічного розвитку психології
- •Закономірності психічного розвитку
- •6. Вікові періодизації психічного розвитку людини (е. Еріксон, Давидов-Ельконін).
- •Лекція № 3
- •1. Психологія немовляти.
- •2. Психологія раннього віку.
- •3. Психологія дошкільного віку. Гра як провідна діяльність у дошкільнят
- •Продуктивні види діяльності дитини.
- •Розвиток пізнавальних процесів дошкільнят.
- •Розвиток особистості дошкільників.
- •Лекція № 4
- •Психологічна готовність дитини до навчання.
- •Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
- •Психологічна перебудова, пов'язана зі вступом дитини до школи
- •Особливості психічного розвитку дітей 6-річного віку
- •Характерні особливості навчальної діяльності молодших школярів
- •Особливості ігрової та трудової діяльності
- •Розвиток пізнавальних інтересів
- •Розвиток особистості молодшого школяра. Потребово-мотиваційна сфера
- •Лекція № 5
- •Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
- •Провідна діяльність у підлітковому віці
- •Новоутворення підліткового віку
- •Взаємовідносини підлітків та дорослих
- •Проблема кризи підліткового віку
- •Становлення до навчальної діяльності та розвиток пізнав. Процесів
- •Розвиток особистості підлітка. Потребово-мотиваційна сфера
- •Особливості психосексуального розвитку
- •Психологічні основи навчально-виховної роботи з важкими підлітками
- •Лекція № 6
- •Фізичний розвиток в юнацькому віці та його психологічні наслідки
- •Характеристика навчально-професійної діяльності як провідної у період ранньої юності
- •Основі психічні новоутворення у ранньому юнацькому віці
- •Розвиток пізнавальних процесів у старшокласників
- •Формування особистості старшокласника
- •Психологічні особливості вибору професії
- •Особливості розвитку пізнавальних процесів (18-25 р.)
- •Лекція № 7
- •Особливості психічного розвитку дорослої людини
- •Особливості психічного розвитку людини літнього віку
- •Змістовий модуль іі. Педагогічна психологія Лекція № 8
- •Діалектичний взаємозв'язок навчання, виховання і розвитку
- •Значення трудової діяльності для формування особистості
- •Лекція № 9
- •Лекція № 10
- •Суть та структурні компоненти процесу учіння
- •Мотиви учіння та їх класифікації
- •Лекція № 11
- •Лекція № 12
- •Ключові поняття:
- •Список рекомендованої літератури
Закономірності психічного розвитку
Виділяють такі закономірності психічного розвитку людини: 1). Нерівномірність психічного розвитку виявляється тоді коли навіть при найсприятливіших умовах різні психічні функції розвиваються по різному у певний віковий період. Виділяють найбільш сприятливі умови для розвитку лише певних психічних функцій, такі періоди називають сенситивними для розвитку цих функцій.2). Інтеграція психіки — полягає у набутті психікою людини в процесі розвитку все більшої єдності, цілісності та стійкості. Психіка маленької дитини являє собою мало систематизовані поєднання тимчасових психічних станів, а психіка дорослої людини являє собою цілісну систему стійких рис особистості. 3). Диференціація психіки — полягає в урізноманітненні психічних проявів психічних якостей та властивостей в процесі дорослішання людини(інтелект, почуття у дитини в період раннього дитинства представлені лише допитливість у підлітків такі почуття стають різноманітними та більш багатогранними). Диференціація психіки виявляється набуттям все більшої, багатогранності та комплексності. 4). Пластичність психіки ґрунтується на пластичності нервової системи яка виявляється у здатності психіки швидко пристосовуватись до постійних змін умов середовища на основі пластичності психіки розвивається здатність до компенсації. 5). При недорозвитку або випаданні однієї психічної функції починається інтенсивний розвиток інших психічних функцій(при втраті зору розвивається слух і дотик). Акселерація — це прискорення фізичного та психічного розвитку дитини. Причини: біологічні — за рахунок збільшення у раціоні людини білкової їжі тваринного походження за рахунок використання у сільському господарстві біостимуляторів росту — вплив малих доз іонізуючого випромінення; соціальні — урбанізація життя (збільшення кількості великих міст та прискорений стиль життя у них). Величезний обсяг інформації за рахунок впливу засобів масової інформації, передових інформаційних технології. Інфантилізм — це прояв рис дитинства у більш дорослому віці прояв рис притаманним більш раннім віковим періодом. Інфантилізм виявляється у незрілості суджень, легковажності, у невмінні брати на себе відповідальність за власті вчинки. Причини: недоліки сімейного та шкільного стиль гіперопіки і не сприяють розвитку дитини самостійності активності та відповідальності.
6. Вікові періодизації психічного розвитку людини (е. Еріксон, Давидов-Ельконін).
У віковій і педагогічній психології використовують таку періодизацію вікового розвитку:
Пренатальний період — від зачаття до пологів.
Натальний період — пологи.
Період новонародженості — від народження до 2 місяців.
Вік немовляти — від 2 місяців до 1 року.
Ранній дитячий вік — від 1 до 3 років.
Дошкільний вік — від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:-- молодший дошкільний вік — 4-й рік;— середній дошкільний вік — 5-й рік;— старший дошкільний вік — 6/7-й рік.
Молодший шкільний вік (зріле дитинство) — 1—4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
Дорослішання:-- підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;— рання юність (старший шкільний вік) — 10—11 класи (від 15/16 до 17/18 років);— зріла юність — від 18 до 20 років.
Дорослість:-- рання дорослість — від 20 до 40 років;— зріла дорослість — від 40 до 60 років.
Старість — після 60 років.
У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей. Хронологічні межі вікових періодів відносні, потребують уточнення, що зумовлене психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.