- •Тематика лекційних занять Модуль 1. Лекція № 1
- •1. Предмет дослідження та основні задачі вікової психології.
- •2. Донауковий період становлення вікової психології.
- •4. Характеристика основних теорій розвитку особистості
- •5. Методи та методологічна основа психологічних досліджень з вікової психології. Організаційні методи:
- •Емпіричні методи:
- •Методи обробки результатів:
- •Інтерпретаційні методи (пояснення):
- •6. Принципи організації експериментальних досліджень. Основні етапи та методика організації емпіричного вивчення психічних явищ.
- •Лекція № 2
- •1. Основні закономірності психічного розвитку. Психічний розвиток і формування особистості.
- •3. Передумови та умови психічного розвитку. Структура самосвідомості.
- •Рушійні сили психічного розвитку психології
- •Закономірності психічного розвитку
- •6. Вікові періодизації психічного розвитку людини (е. Еріксон, Давидов-Ельконін).
- •Лекція № 3
- •1. Психологія немовляти.
- •2. Психологія раннього віку.
- •3. Психологія дошкільного віку. Гра як провідна діяльність у дошкільнят
- •Продуктивні види діяльності дитини.
- •Розвиток пізнавальних процесів дошкільнят.
- •Розвиток особистості дошкільників.
- •Лекція № 4
- •Психологічна готовність дитини до навчання.
- •Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
- •Психологічна перебудова, пов'язана зі вступом дитини до школи
- •Особливості психічного розвитку дітей 6-річного віку
- •Характерні особливості навчальної діяльності молодших школярів
- •Особливості ігрової та трудової діяльності
- •Розвиток пізнавальних інтересів
- •Розвиток особистості молодшого школяра. Потребово-мотиваційна сфера
- •Лекція № 5
- •Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
- •Провідна діяльність у підлітковому віці
- •Новоутворення підліткового віку
- •Взаємовідносини підлітків та дорослих
- •Проблема кризи підліткового віку
- •Становлення до навчальної діяльності та розвиток пізнав. Процесів
- •Розвиток особистості підлітка. Потребово-мотиваційна сфера
- •Особливості психосексуального розвитку
- •Психологічні основи навчально-виховної роботи з важкими підлітками
- •Лекція № 6
- •Фізичний розвиток в юнацькому віці та його психологічні наслідки
- •Характеристика навчально-професійної діяльності як провідної у період ранньої юності
- •Основі психічні новоутворення у ранньому юнацькому віці
- •Розвиток пізнавальних процесів у старшокласників
- •Формування особистості старшокласника
- •Психологічні особливості вибору професії
- •Особливості розвитку пізнавальних процесів (18-25 р.)
- •Лекція № 7
- •Особливості психічного розвитку дорослої людини
- •Особливості психічного розвитку людини літнього віку
- •Змістовий модуль іі. Педагогічна психологія Лекція № 8
- •Діалектичний взаємозв'язок навчання, виховання і розвитку
- •Значення трудової діяльності для формування особистості
- •Лекція № 9
- •Лекція № 10
- •Суть та структурні компоненти процесу учіння
- •Мотиви учіння та їх класифікації
- •Лекція № 11
- •Лекція № 12
- •Ключові поняття:
- •Список рекомендованої літератури
Лекція № 10
Тема: «Психологія учіння».
Мета: ознайомити студентів із психологічними особливостями ефективного учіння як центрального феномену освітньої діяльності.
План:
1. Процес учіння як теоретична та прикладна проблема педагогічної психології.
2. Традиційні та інноваційні технології учіння у працях зарубіжних та вітчизняних психологів.
3. Етапи учбової діяльності.
4. Мотиви учіння та полімотивація. Вплив пізнавального інтересу та рефлексії на розвиток уміння учитися самостійно.
5. Роль наставника у формуванні стилю та прийомів самостійної пізнавальної діяльності.
6. Показники сформованості ефективної учбової діяльності. Психологічні характеристики научіння.
[7, 12, 17, 19]
Суть та структурні компоненти процесу учіння
На учіння — це стійка доцільна зміна діяльності людини на основі попередньої діяльності, а не завдяки вродженим фізіологічним реакціям організму. На учіння є кінцевою метою учіння у багатьох підручниках та посібниках як синонім терміну учіння використовується термін учбова діяльність. Учіння це самостійна пізнавальна діяльність школяра по засвоєнню суспільно-історичного досвіду людства у вигляді певних знань, умінь та навичок. Учіння в свою чергу є складовим компонентом навчання. Навчання — управляється вчителем — процес учіння спрямований на засвоєння учнями вмінь та навичок. Структурні компоненти учіння: спонукальний — включає потреби і сформовані на їх основі мотиви учіння які спонукають учня до здійснення учбової діяльності.(приклад пізнав. інтерес); програмно-цільовий — включає мету та програму; дійово-операційний — включає учбові дії та операції. послідовне виконання дитиною певних учбових операцій утворює відповідну учбову дію. Види учбових дій: предметні або практичні; рецептивні (дії сприймання); мнемічні дії (пам'ять); мовленнєві дії; розумові дії; мисленнєві дії і т. д. Контрольно-регулюючі — це дії контролю та оцінювання здобутків учня з боку вчителі які починають з підліткового віку доповнюються діями самоконтролю та самооцінки.
Мотиви учіння та їх класифікації
Будь-яка діяльність і учіння спонукальними певними стимулами ролі яких можуть виступами інтереси, потреби, ідеали, ціннісні інтереси особистості вони утворюють, мотиваційну сферу та мотивацію учіння. Функції: спонукальна; організуючу; смислоутворюючу — надає учіння певний особистісний смисл для школяра. Види мотивів: 1) за характером: пізнавальні — це мотиви які безпосередні пов'язані з метою, процесом і змістом учіння, з прагненням людини отримували нові знання; (учбово-пізнавальні — спрямовані на оволодіння раціональними прийомами учбової діяльності, оволодіння способами пізнаннями, мотиви самоосвіти — спрямовані на поглиблення власного освітнього рівня); соціальні — пов'язані з певними взаєминами між людьми в процесі учіння (широкі соціальні мотиви — пов'язані зі ставленням до учіння як до засобу бути корисним суспільством, вузькі соціальні мотиви — пов'язані з прагненням зайняти перше місце у системі міжособистісних стосунків групи, або підтвердити свій статус і престиж; мотиви співробітництва — пов'язані з прагненнями встановлення стосунків з іншими партнерами учіння); утилітарні — спрямовані на досягнення людиною власної користі за допомогою учіння. 2) за змістовними характеристиками: за наявністю або відсутністю (смислоутворюючі, несмислоутворюючі); за ступенем дійовості (дійові, недійові); за особливостями утвореннями (внутрішньо які є результатом є результатом роботи самого учня, зовнішні — формуються під впливом дорослих) за місцем в ієрархічній системі (домінуючі, другорядні); за ступенем усвідомленості (чітко усвідомлені, слабо усвідомлені, неусвідомлені); 3) за динамічними характеристиками: за силою (слабкі, сильні); за тривалістю (стійкі, не стійкі); за емоційними особливостями (мотиви які викликали позитивні емоції, які викликали негативні емоції, нейтральні). Шляхи формування мотивації учіння: показ новизни та практичної значущості матеріалу; використання елементів проблеми навчання; організація навчальної дискусій; організація навчальних дискусій; комп'ютеризація навчання та ТЗН; врахування вікових та індивідуальних особливостей; збільшення питомої ваги творчим завдань, самостійної та лабораторної роботи; використання різних форм позакласної та позашкільної роботи.
Процес учіння як теоретична та прикладна проблема педагогічної психології. Вітчизняні теорії учіння. Зарубіжні концепції учіння. Традиційні та інноваційні технології учіння. Етапи учбової діяльності. Психологічні умови формування вміння вчитися самостійно. Психологічні фактори, що зумовлюють успіх чи невдачу в учінні. Мотиви учіння. Полімотивація. Вплив пізнавального інтересу та рефлексії на розвиток уміння учитися самостійно. Роль наставника у формуванні стилю та прийомів самостійної пізнавальної діяльності. Показники сформованості ефективної учбової діяльності. Психологічні характеристики научіння.