1.4 Архітектурно-планувальні рішення
1.4.1 Функціональна схема
Спортивно - демонстраційні і спортивно-видовищні споруди рекомендується проектувати універсальними - з ареною, що трансформується, для поперемінного проведення змагань з декількох видів спорту або декількох видів культурно-видовищних або громадських заходів. Решту спортивних споруд, призначених в основному для навчально-тренувальних занять, слід передбачати для одного виду спорту або групи видів спорту, що не потребують трудомісткої трансформації спортивного обладнання.
Відкриті і криті ванни для оздоровчого плавання, купання, загально-розвиваючих вправ і ігор у воді, а також для навчання плаванню з допоміжними приміщеннями для їх обслуговування можуть проектуватися в окремо розташованих будинках, входити до складу будинків спортивних басейнів, а також бути прибудованими або вбудованими у будинки іншого призначення. У басейнах із відкритими спортивними ваннами ванни для навчання плаванню дітей у віці від 7 до 14 років слід розміщувати в опалюваних приміщеннях.
По периметру ванн слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,25 м біля критих і не менше 2 м біля відкритих ванн. У критих ваннах для навчання плаванню позначку поверхні обхідної доріжки вздовж трьох сторін ванни слід передбачати нижче позначки верху стінки ванни на 0,9-1 м і зменшувати ширину доріжки до 0,75 м. Допускається обхідну доріжку в цих ваннах передбачати тільки з трьох сторін, у цьому випадку знижена і зменшена за шириною обхідна доріжка передбачається з двох поздовжніх сторін ванни.
У ваннах завдовжки 25 м для виходу з води слід передбачати чотири сходи (по двоє із кожної сторони ванни); в інших ваннах (у тому числі підлогових) допускається передбачати одні сходи.
При плаванні по доріжках ширину кожної з них слід приймати в межах від 1,6 до 2 м [8, 45-49].
Нормативний склад та розрахунок приміщень поданий в додатку Г.
Зв’язок з приміщеннями повинен здійснюватись через фойє (рисунок 1.1). Входи до залів басейнів повинні влаштовуватись через душеві. В приміщеннях спортивних залів повинні передбачуватись жіночі та чоловічі роздягалки (рисунок 1.2).
Рисунок 1.1- Функціональна схема приміщень ФОКу
Рисунок 1.2- Схема зв’язку роздягалок та зали басейну
1.4.2 Функціональне зонування будівлі
Даний спортивний комплекс має чітко продумане функціональне зонування, що відповідає вимогам проектування [3, 45].
Будівля має три поверхи. Кожен з поверхів за функціональним призначенням розділений на блоки. Останні включають в себе групу основних та допоміжних приміщень (малюнок 1.1, 1.2):
універсальний ігровий зал (зал мініфутболу, зал баскетболу та акробатики, чоловічі та жіночі роздягалки з душовими, кімнати тренерів, фітобар тощо);
тренажерний зал і групові програми (зал бойових мистецтв, зал фітнесу, тренажерний зал, групові програми йоги та шейпінгу);
банний і SPA комплекс (сауни, солярії, косметологічні процедури, перукарня, масажні кабінети);
дитячий клуб (дитяча кімната з вихователем, групові спортивні програми);
комплекс дозвілля (відеотека, бібліотека, комп’ютерний зал, більярд, теніс);
заклади харчування ( кафе, фітобари, лаунжбари );
адміністративні приміщення ( кабінети адміністрації, рецепції, каси, пост охорони тощо );
б
асейн
і аквазона ( плавальний басейн на 4
доріжки, басейни для купання та розваг
на воді, дитячий басейн, джакузі ).
Малюнок 1.1- Функціональне зонування 1-го поверху
а
)
б)
Малюнок 1.2- Функціональне зонування:
а) другого поверху; б) третього поверху.