
- •2.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- •3.Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- •4.Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.Р.).
- •Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- •7.Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- •8.Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •9.Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
- •10.Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- •11.Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •13.Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •14.Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •15.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •16.Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- •17.Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •18.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •19.Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •20. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- •21. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •22.Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- •23.Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •24.Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- •25.Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- •26. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •27.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- •29.Система виконавчої влади в Україні.
- •Державні служби
- •Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •30.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- •31.Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- •32.Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •33.Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- •34.Правовий статус депутата місцевої ради.
- •35.Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- •36.Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- •37.Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- •38.Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- •39.Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- •Методи адміністративного права в умовах реформування.
- •41.Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- •42.Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- •43.Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- •44.Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- •45.Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- •46.Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- •47.Державнеуправління: поняття, принципи, функції.
- •48.Форми державного управління: сутність, види.
- •49. Методи державного управління: сутність, види.
- •51.Режими і рівні державного управління.
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •53.Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- •58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- •59.Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- •60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- •61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- •62.Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- •63.Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •66.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- •67.Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- •68.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
- •71.Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу.
- •73. Стадії адміністративного процесу.
- •74.Поняття адміністративної юрисдикції.
- •75.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
- •76.Предметна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •77.Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •79.Поняття та види учасників адміністративного процесу.
- •80.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •81.Сторони в адміністративному процесі.
- •82.Треті особи в адміністративному процесі.
- •83.Представництво в адміністративному процесі.
- •84.Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •85.Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування.
- •86.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •87.Поняття і види процесуальних строків.
- •88.Характеристика заходів процесуального примусу.
- •89.Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •90.Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.
- •91.Поняття, мета та завдання судового розгляду адміністративної справи.
- •92.Судовий розгляд справи по суті.
- •93.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •95.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •96.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •97.Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
- •98.Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •99.Скорочене провадження.
- •100.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •101. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •102.Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції.
- •103.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •104.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •105.Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
77.Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
Територіальна підсудність – сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня в залежності від місця розгляду адміністративних справ по першій інстанції.КАС України встановлено декілька різновидів територіальної підсудності.Загальна територіальна підсудність формує основне правило щодо розмежування компетенції однорівневих адміністративних судів. За правилами загальної підсудності адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (ч. 1 ст. 19 КАС України).Ч. 1 ст. 182 КАС України встановлено правило розгляду адміністративної справи за місцезнаходженням позивача - суб’єкта владних повноважень, що поширюється на справи за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.Правилами ч. 3 ст. 175 та ч. 1 ст. 183 КАС України встановлено територіальну підсудність адміністративних справ за місцем вчинення дії (проведення заходів) чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Так, відповідно до норм ч. 3 ст. 175 КАС України справи щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена (крім справ щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму). А відповідно до норм ч. 1 ст. 183 КАС України справи за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання розглядаються за місцем проведення цих заходів.Альтернативна територіальна підсудність адміністративних справ допускає розгляд певних адміністративних справ місцевим адміністративним судом за вибором позивача. Ч. 2 ст. 19 КАС України містить правило: адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. (ч. 4 ст. 19 КАС України). У разі невизначеності КАСУ територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.Виключна територіальна підсудність (здесь есть и элементы предметной и территориальной подсудности) допускає розгляд певних категорій адміністративних справ лише судом, що прямо визначений у законі – окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ (Окружний адміністративний суд м. Києва). До таких справ відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України віднесено: адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України (наприклад, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, з'їзд суддів України, Рада суддів України, Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів тощо). Розгляд зазначених справ у Окружному адміністративному суді м. Києва зумовлений необхідністю уникнення ситуації, коли правомірність таких актів, що стосуються прав багатьох осіб, могла б перевірятися паралельно різними адміністративними судами, що могло б призводити до різних результатів перевірки; адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа. У цьому випадку законодавчо прямо встановлено адміністративний суд, до якого мають звертатися з позовами особи до зазначених відповідачів які знаходяться поза межами території України і у цьому випадку неможливим було б використання інших правил щодо територіальної підсудності адміністративних справ; адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії. Відповідно до Закону України „Про політичні партії в України” реєстрація політичної партії здійснюється Міністерством юстиції України. Анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії здійснюється за позовом Міністерства юстиції України (ст. 24 Закону України „Про політичні партії в України”). Заборона політичної партії здійснюється за позовом Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України (ст. 21 Закону України „Про політичні партії в України”). Керівні органи більшості політичних партій також розташовані у м. Києві. За таких умов законодавець визначив за доцільне визначити територіальну підсудність таких адміністративних справ Окружному адміністративному суду м. Києва. Також Окружному адміністративному суду м. Києва підсудні: адміністративні справи щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум (ч. 3 ст. 175 КАС України); Різновидом територіальної підсудності адміністративних справ виступає підсудність за зв'язком справ. КАС визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна Київському апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - іншому адміністративному суду, таку справу розглядає Київський апеляційний адміністративний суд. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Ці правила дозволяють розглянуті усі вимоги в одному провадженні. Таким чином, створюються ліпші умови для дослідження усіх матеріалів справи, досягається економія часу і процесуальних засобів.Последствия наруш. правил территор. подсудности: правила територіальної підсудності є менш жорсткими, ніж правила предметної підсудності. Адже вважається, що рівень суду належний, але внаслідок порушення правил територіальної підсудності можуть створюватися додаткові незручності, які, однак, зазвичай на зміст рішення об'єктивно не впливають. Якщо порушення правил територіальної підсудності виявлено ще до початку судового розгляду, то адміністративну справу належить передати до належного суду (п.3 ч. 1ст. 22 Кодексу).Проте якщо порушення правил територіальної підсудності виявлено під час судового розгляду, суд повинен завершити розгляд та ухвалити судове рішення по суті спору. У суді вищої інстанції саме по собі недотримання правил територіальної підсудності не може мати наслідком скасування судового рішення (див. пункт 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).
78.Інстанційна підсудність адміністративних справ.
Інстанційна підсудність - сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів при розгляді адміністративних справ по першій, апеляційній та касаційній інстанціях.Під інстанцією розуміється суд (чи його структурний підрозділ), що виконує ту чи іншу функцію, що пов'язана з розглядом адміністративних справ і характеризується особливим процесуальним порядком відкриття провадження, розгляду справи, предметом розгляду, складом суддів та підсумковим процесуальним актом. КАС України передбачено у адміністративному судочинстві три інстанції: першу, апеляційну та касаційну.При виробленні правил інстанційної підсудності щодо більшості справ дотримується принцип, за яким одній ланці судової системи має відповідати одна інстанція. Але особливості деяких адміністративних справ потребують їхнього вирішення по першій інстанції чи апеляційного перегляду Вищим адміністративним судом України.За правилами інстанційної підсудності відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у справах (ч. 4 ст. 18 КАС України), вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 20 КАС України).Вищий адміністративний суд України є судом трьох інстанцій. Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції (ч. 3 ст. 20 КАС України). Вище вже наведений перелік справ, які Вищий адміністративний суд України розглядає по першій інстанції. У випадку, визначеному ч. 6 ст. 177 КАС України (оскарження рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії крім рішення, дії або бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму), Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружний адміністративний суд м. Києва).Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів за переглядає судові рішення адміністративних судів після їх перегляду в касаційному порядку. (ч. 4 ст. 20 КАС України). Процесуальним наслідком звернення до адміністративного суду з недотриманням правил підсудності на стадії відкриття провадження у справі буде повернення позовної заяви позивачеві (п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України), про що постановляється ухвала. Повернення позовної заяви не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду у підсудності якого знаходиться дана адміністративна справа.Крім двох вищенаведених випадків суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: задоволено клопотання відповідача, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування); після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу (пп. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 22 КАС України).Питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі і вирішуються ухвалою. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.