
- •2.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- •3.Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- •4.Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.Р.).
- •Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- •7.Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- •8.Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •9.Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
- •10.Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- •11.Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •13.Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •14.Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •15.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •16.Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- •17.Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •18.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •19.Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •20. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- •21. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •22.Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- •23.Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •24.Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- •25.Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- •26. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •27.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- •29.Система виконавчої влади в Україні.
- •Державні служби
- •Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •30.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- •31.Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- •32.Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •33.Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- •34.Правовий статус депутата місцевої ради.
- •35.Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- •36.Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- •37.Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- •38.Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- •39.Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- •Методи адміністративного права в умовах реформування.
- •41.Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- •42.Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- •43.Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- •44.Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- •45.Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- •46.Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- •47.Державнеуправління: поняття, принципи, функції.
- •48.Форми державного управління: сутність, види.
- •49. Методи державного управління: сутність, види.
- •51.Режими і рівні державного управління.
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •53.Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- •58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- •59.Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- •60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- •61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- •62.Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- •63.Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •66.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- •67.Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- •68.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
- •71.Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу.
- •73. Стадії адміністративного процесу.
- •74.Поняття адміністративної юрисдикції.
- •75.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
- •76.Предметна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •77.Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •79.Поняття та види учасників адміністративного процесу.
- •80.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •81.Сторони в адміністративному процесі.
- •82.Треті особи в адміністративному процесі.
- •83.Представництво в адміністративному процесі.
- •84.Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •85.Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування.
- •86.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •87.Поняття і види процесуальних строків.
- •88.Характеристика заходів процесуального примусу.
- •89.Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •90.Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.
- •91.Поняття, мета та завдання судового розгляду адміністративної справи.
- •92.Судовий розгляд справи по суті.
- •93.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •95.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •96.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •97.Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
- •98.Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •99.Скорочене провадження.
- •100.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •101. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •102.Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції.
- •103.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •104.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •105.Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
29.Система виконавчої влади в Україні.
Виконавча влада — це самостійна гілка державної влади, головне функціональне призначення якої полягає у виконанні законів і яка урівноважена з іншими гілками влади засобами парламентського, президентського та судового контролю.Систему органів державної виконавчої влади в Україні складають органи різних рівнів: ця система до 2011 року була одною, а зараз відповідно до указу ПУ- 9 грудня 2010 року Президент України оптимізував систему центральних органів виконавчої влади України - «Про оптимізацію ситеми центральних органів виконавчої влади» від 2010 зі змінами від 16.03.2013 р.), 6 квітня 2011 року Президент України додатково оптимізував систему центральних органів виконавчої влади України, 8 квітня 2011 року Президент України вніс зміну в Указ щодо додаткової оптимізації від 6 квітня та ЗУ від 17.03.2011 зі змінами від 07.2012 «Про центральні органи виконавчої влади», Указу ПУ «Про деякі заходи оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 2010 зі змінами від 28.02.2013 р. стала іншою –Систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.) Система виконавчої влади -1) Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади; 2) центральні органи виконавчої влади - міністерства, державні служби, державні агенства, державні інспекції, інші органи – адміністрації, комісії, фонди та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом - Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України; 3) обласні державні адміністрації; 4) Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; 5) районні державні адміністрації; 6) районні державні адміністрації у містах Києві та Севастополі; 7) територіальні органи міністерств, Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення).
Міністерстваь Міністерство — ключовий орган виконавчої влади, що формує державну політику в межах своєї компетенції, контролює діяльність інших центральних органів виконавчої влади, які перебувають у його підпорядкуванні.
Міністерство аграрної політики та продовольства України — утворене шляхом реорганізації Міністерства аграрної політики України;Міністерство внутрішніх справ УкраїниМіністерство доходів і зборів України — утворене шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України. На Міністерство також покладено функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.Міністерство екології та природних ресурсів України — утворене шляхом реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;Міністерство економічного розвитку і торгівлі України — утворене шляхом реорганізації Міністерства економіки України. На міністерство покладені функції з реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики (крім питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) та функції ліквідованої[2] Державної служби технічного регулювання України, що була утворена шляхом реорганізації Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (крім функцій з реалізації державної політики з питань державного контролю у сфері захисту прав споживачів);Міністерство енергетики та вугільної промисловості України — утворене шляхом реорганізації Міністерства палива та енергетики України, Міністерства вугільної промисловості України;Міністерство закордонних справ України;Міністерство інфраструктури України — утворене шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України.Міністерство культури України — утворене шляхом реорганізації Міністерства культури і туризму України. На міністерство також покладені функції з з реалізації державної політики у сферах міжнаціональних відносин, захисту прав національних меншин України, релігії;Міністерство молоді та спорту України — утворене шляхом реорганізації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Державної служби молоді та спорту України;Міністерство оборони України;Міністерство освіти і науки України — утворене шляхом реорганізації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (на яке були покладені також функції ліквідованої Вищої атестаційної комісії України) та Державної служби молоді та спорту України;Міністерство охорони здоров'я України;Міністерство промислової політики України — утворене шляхом реорганізації Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майномМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України — утворене[1] шляхом реорганізації Міністерства регіонального розвитку та будівництва України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України;Міністерство соціальної політики України — утворене[1] шляхом реорганізації Міністерства праці та соціальної політики України;Міністерство фінансів України;Міністерство юстиції України.