18.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.

Правовий статус іноземців в Україні забезпечується та реалізується відповідно до КУ та ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 зі змінами від 2012 р. Иностранцы – лица которые принадлежат к гражданству иностранного государства и не являются гражданами Украины. Правовое положение иностранцев состоит из 1)правого статуса своего государства 2) Правового статуса собственно иностранца. Согласно КУ иностранцы находящиеся на территории Украины на законных основаниях пользуются теми же правами и свободами несут обязанности как и граждане Украины за исключением установленных КУ,ЗУ и международными договорами. А в международном праве подход при котором иностранцы имеют тот же самый статус что и свои граждани за исключением – национально правовой режим. В Украине этот режим может сочетаться с режимами наибольшего благоприятствования и с режимом взаимности. Режим благоприятствования – Украина предоставляет иностранцам те же права и возможности какие она гарантирует гражданам 3го государства. Режим взаимности – если иностранным государством устанавливается ограничение относительно реализации прав и свобод граждан Украины, то КМУ может принять решение о постановлении соответствующего порядка реализации прав гражданами этого государства на территории Украины. У иностранных граждан может быть особое положение – консульский иммунитет – лица пользуются лично неприкосновенностью и освобождаются от юрисдикции страны пребывания в вопросах связанных с их служебной деятельностью; дипломатический иммунитет – полное неприкосновенность и освобождение от ответственности перед гос органами страны пребывания. Иностранцы в зависимости от срока пребывания на территории Украины – временно пребывающие в Украину, временно проживающие на территории Украины, постоянно проживающие в Украины. В соответствии с правовым положением иностранцев они имеют права и обязанности. Права – право на инвестиции и предпринимательскую деятельность, трудовую, право на отдых, на охрану здоровья, на жилище, на социальную защиту, образование и тд; не имеют право –быть членами полит партии, принимать участие в референдумах, в выборах, быть избранными в орган гос власти, мест самоуправления, получать в собственность земельные участки и тд. Подвійне громадянство (біпатризм, полігромадянство) — перебування особи одночасно в громадянстві двох і більше держав. Цей стан виникає у разі колізії при застосуванні законів про набуття громадянства. Законодавство України про громадянство виходить із невизнання одночасної приналежності громадянина України до громадянства іншої держави. В даний час наявність за громадянином України подвійного громадянства не признається. Особа, що має подвійне громадянство, знаходячись на території однієї з держав, у громадянстві якої вона перебуває, як правило, не може посилатися на свої зобов'язання стосовно іншої держави. Кожна держава, у громадянстві якої перебуває біпатрид, має право вважати його своїм громадянином і вимагати від нього виконання відповідних обов'язків. Від біпатридів, тобто осіб, які мають два або більше громадянства, потрібно відрізняти подвійне громадянство, властиве деяким складним державам. Для вирішення багатьох проблем, пов'язаних із подвійним громадянством, використовується принцип визначення ефективного громадянства. Ефективне громадянство пов'язане з необхідністю визначення фактичного або переважного громадянства біпатрида для вирішення проблем, пов'язаних із колізійною формулою прикріплення, що визначає особистий статут фізичної особи. У цьому випадку виходять із місця постійного проживання особи, її роботи, місця перебування її майна, насамперед нерухомого, проживання її сім'ї тощо. Тому основний засіб зм'якшення або недопущення ситуації подвійного громадянства або без громадянства полягає в укладанні договорів про громадянство між заінтересованими державами, що і має місце на практиці. Приклад Італії та Іспанії та інших цивілізованих, розвинених країн, які ратифікували подвійне громадянство свідчить, що полігромадянство не несе в собі жодної загрози для цілісності держави. Заборона подвійного громадянства призводить до щорічного зменшення населення України, яке надає перевагу громадянству іншої країни в пошуках кращого життя.Відповідно до ЗУ іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом; Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.Іноземці є рівними перед законом незалежно від по­годження, соціального і майнового стану, расової та на­ціональної належності, статі, мови, ставлення до релігії, юду і характеру занять, інших обставин.Якщо іноземною державою встановлено обмеження цодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і сво­бод громадянами цієї держави на території України. Це рішення набирає чинності після його опублікування. Во­но може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято.Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повин­но завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.Іноземці зобов'язані поважати та дотримувати Кон­ституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.1. Основні права, свободи та обов'язки іноземців перед­бачені статтями 21-68 Конституції України і статтями 7-24 Закону України "Про правовий статус іноземців". Так, іно­земці не обмежуються в праві:— займатися інвестиційною та підприємницькою діяль­ністю (якщо інше не випливає із законів України);— мати у власності будь-яке майно, успадковувати і за­повідати його;— на відпочинок;— на соціальний захист (відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України);— на користування досягненнями культури;— на свободу совісті;— на недоторканість особи, житла, невтручання в осо­бисте і сімейне життя, на таємницю листування, теле­фонних розмов і телеграфних повідомлень, на повагу до гідності;— на звернення до суду та, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, до інших державних ор­ганів для захисту їх майнових та немайнових прав. Відповідно до статей 423-424 Цивільного процесу­ального кодексу України іноземні громадяни і особи без громадянства мають право звертатися до судів України і користуються цивільними процесуальними правами нарівні з громадянами України. Проте зако­нодавством України можуть бути встановленівідповідні обмеження щодо громадян, підприємств і організацій тих держав, в яких допускаються спе­ціальні обмеження цивільних процесуальних прав громадян, підприємств або організацій України.2. Іноземці, які постійно проживають в Україні, крім то­го, мають право на підставах і в порядку, встановлених для громадян України:- працювати на підприємствах, в установах і організа­ціях або займатися іншою трудовою діяльністю;- користуватися медичною допомогою (в цьому зв'язку слід вказати на невідповідність постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011"ПОРЯДОК надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України ", Іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України (далі - іноземці та особи без громадянства), медична допомога, в тому числі екстрена, надається за плату, якщо законодавством або міжнародними договорами України не передбачено інше.- одержати жиле приміщення (якщо інше не передбаче­но законодавством України);- вступати до легалізованих громадських організацій (якщо інше не передбачено законами України і якщо це передбачено статутами цих організацій).3. Правовий статус іноземців, у тому числі тих, які не проживають в Україні постійно, може мати істотну специфіку, яка визначається іншими актами законодавства України і по­лягає, зокрема,в наступному:1) цивільна дієздатність іноземного громадянина визна­чається за законом країни, громадянином якої він є, а цивільна дієздатність особи без громадянства - за законом країни, в якій вона має постійне місце проживання (ст.5661 Цивільного кодексу України). Тому, наприклад, громадянин Швейцарії є дієздатним з 20-річного віку, громадянин США, залежно від штату, в якому він проживає, з 18 чи з 21-річного віку тощо. В той же час слід мати на увазі, що цивільна дієздатність іноземних громадян і осіб без громадянства щодо од, які укладаються в Україні, і зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди в Україні, визначається за зако­нодавством України;2) питання про кримінальну відповідальність дипломатич-.них представників іноземних держав та інших громадян, які згідно з чинними законами і міжнародними договорами не підсудні в кримінальних справах судам України, в разі вчинення цими особами злочину на території України, вирішується дипло­матичним шляхом; особи без громадянства, які перебувають в Україні, несуть кримінальну відповідальність за злочини, які во­ни вчинили за межами України, за Кримінальним кодексом України, якщо вони притягнуті до кримінальної відповідальності або віддані до суду на території України (ст.4 і 5 Кримінального кодексу України). Крім того. Особливою частиною Криміналь­ного кодексу України передбачені склади злочинів, суб'єктами яких не можуть бути іноземці (наприклад, державна зрада, роз­голошення державної таємниці, ухилення від призову на строко­ву військову службу, військові злочини тощо), або, навпаки, мо­жуть бути тільки іноземці (шпигунство, передбачене ст.57 КК, за­хоплення заложників, передбачене частинами 1 і 2 ст.123' КК України, тощо);3) питання про адміністративну відповідальність іно­земців, які згідно з чинними законами і міжнародними дого­ворами користуються імунітетом від адміністративної юрис­дикції України, вирішується дипломатичним шляхом (ст.16 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Крім того. Кодексом передбачені склади адміністративних право­порушень, суб'єктами яких не можуть бути іноземці (це, на­приклад, правопорушення, які вчинюються службовими осо­бами органів влади, пов'язані з невиконанням військового обов'язку та деякі інші), або, навпаки, можуть бути тільки іноземці (порушення іноземними громадянами і особами без громадянства правил перебування в україні і транзитного проїзду через Україну тощо);Тут слід зазначити, що закон в окремих випадках обхо­дить увагою осіб без громадянства, які постійно проживають на території України. Наприклад, не зрозуміло, чому вони, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну, поз­бавлені права користуватися пільгами, що передбачені зако­нодавством України про ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи або пільгами і перевагами, передбаченими Зако­ном України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціаль­ного захисту" тощо.4. Іноземці не мають права:

1) бути засновниками і членами політичних партій. Але можуть бути засновниками і членами громадських організа­цій (ст.36 Конституції України, ст.16 Європейської конвенції з прав людини,);і 2) обирати і бути обраними до органів державної влади .та самоврядування, а також брати участь у референдумах.3) одержувати у власність земельні ділянки. Але спільні підприємства, міжнародні об'єднання і організації з участю Іноземних громадян, а також особи без громадянства можуть одержати їх в оренду 4) отримати частку державного майна за приватизаційні папери 5) вести селянське (фермерське) господарство 6) бути адвокатами, аудиторами і нотаріусами 7) бути державними службовцями.