89. Засади і принципи зовнішньої політики України.

Україна проводить виважену, послiдовну та цiлеспрямовану зовнiшньополiтичну дiяльнiсть, вiдповiдно, основнi напрями її зовнiшньої полiтики в цiлому залишаються незмiнними з часу проголошення незалежностi у 1991 роцi.

Україна послiдовно i неухильно будує свою зовнiшню полiтику на основi беззастережного дотримання принципiв мiжнародного права, Статуту ООН та iнших мiжнародно-правових актiв. Така позицiя нашої держави закрiплена у схвалених Верховною Радою 2 липня 1993 р. "Основних напрямах зовнiшньої полiтики України", якi є концептуальним документом, на якому базується та розвивається зовнiшньополiтична дiяльнiсть України.

На даному етапi можна визначити такi три основнi напрями зовнiшньої полiтики України:

·        розвиток двостороннiх мiждержавних вiдносин;

·        європейська iнтеграцiя;

·        багатостороння дипломатiя.

 

У двостороннiх вiдносинах прiоритетними є два напрями дiяльностi української дипломатiї:

• вiдносини з сусiднiми країнами;

• стосунки з стратегiчно важливими партнерами та впливовими державами свiту.

Європейська iнтеграцiя в першу чергу означає:

• подальше полiтичне та iнституцiйне зближення з ЄС та еволюцiйне просування до кiнцевої мети - iнтеграцiї України до Європейського Союзу;

• адаптування українського законодавства до норм ЄС та Ради Європи як ключовий iнтеграцiйний елемент;

• поглиблення вiдносин України з НАТО як однiєю з основних складових всеохоплюючої системи європейської стабiльностi та безпеки.

 

В рамках багатосторонньої дипломатiї можна видiлити такi прiоритетнi напрями зовнiшньополiтичної дiяльностi:

• забезпечення ефективної участi держави у дiяльностi мiжнародних органiзацiй;

• налагодження ефективного регiонального та субрегiонального спiвробiтництва, посилення ролi України в регiональних та субрегiональних органiзацiях, форумах i об'єднаннях;

• активiзацiя дiяльностi в багатостороннiх домовленостях в галузi роззброєння, в т.ч. ядерного, заходiв довiри, у миротворчих та миропiдтримуючих операцiях, безпекових режимах i контрольних механiзмах.

Пріоритетними функціями зовнішньої політики держави є:

- зміцнення національної безпеки;

- створення умов, необхідних для нормального функціонування націона­льної економіки;

- сприяння науково-технічному прогресу, розвиткові культури та освіти;

- участь у розв'язанні ґлобальних проблем;

- інформаційна діяльність;

- зв'язки з українською діаспорою.

90. Перспективи участі України в інтеграційних об»єднаннях.

Співробітництво в рамках двох найбільших європейських інтеграційних об’єднань надало Україні багато переваг і досвіду участі в подібного роду різноманітних самітах та конференціях. Хоча на даний момент співпраця в рамках обох цих об’єднань  трохи призупинилося. Робота з СНД перетворилася на таку собі співпрацю в торгівельній сфері, що не відповідає сучасним поглядам на інтеграцію. Хоча в рамках співпраці з ЄС все ще залишається декілька перспективних проектів, які демонструють, що ЄС все ще зацікавлено в сильній та потужній Україні в якості свого сусіда. Зважаючи на те, що Україна набула статусу безпосереднього сусіда розширеного Європейського Союзу, особливо важливого значення набуває оновлення стратегії розвитку транскордонного співробітництва, заснованої на європейських принципах. Так останнім часом особливої уваги приділяється так званому транскордонному співробітництву Україна – ЄС.

Також можна сказати, що Україна як суверенна держава поки що не має такого значного впливу на інтеграційні процеси в Європі як цього хотілося б, але основи для руху у вірному напрямі вже було закладено. Так, наприклад прийнято вважати, що ядром організації ГУАМ, створеної в рамках СНД, є саме Україна. Перебуваючи в центрі Європи, поряд з державами що активно перебудовують  свої економіки, Україна помітно відстала  та не встигає за процесами, що відбуваються в сусідніх країнах.

Зараз Україна перебуває на важливому етапі пошуку свого місця в новій системі міжнародної спільноти, побудові нових відносин з європейськими структурами.

Наразі подальші напрями зовнішньої політики України залишаються не визначеними і чітко не сформульованими. Свідченням цьому може слугувати заява президента України Віктора Януковича, про те що Україна бере напрям на вступ в зону вільної торгівлі і в той самий час в митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном.[14] Європейські експерти вже виказали свою думку про неможливість участі в цих двох інтеграційних угрупуваннях одночасно.