62. Передумови виникнення та структура громадянського суспільства.

Передумови виникнення громадянського суспільства

Якщо людське суспільство виникло разом з людиною, то громадянське суспільство утворилося лише над останні століття. Його становлення пов'язано із розвитком різноманітних форм приватної власності, ринкової економіки та свободи економічного вибору, твердженням демократичних порядків, права і свободи людини і громадянина, із освідченням цінності вільної громадської та відповідальної особистості.

Становлення громадянського суспільства нерозривно пов'язане з твердженням правової держави. Правове держава немислимо без розвиненого громадянського суспільства. громадянське суспільство можливе лише умовах демократичного режиму, правової держави. У разі авторитарних і тоталітарних режимів громадянське суспільство нормально функціонувати неспроможна.

Громадянське суспільство має свою внутрішню структуру. Для нього характерні не вертикальні, як в державі, ієрархічні зв’язки, а горизонтальні – між організаціями, асоціаціями, спілками та окремими громадянами. Ці зв’язки дуже різноманітні, їх умовно можна поділити на три прошарки.

Перший – це економічні зв’язки та відносини, які складають основу життєдіяльності суспільства. Вони базуються на економічному плюралізмі, різноманітності форм власності при дотриманні інтересів як особи, так і суспільства в цілому.

Другий прошарок – це соціокультурні відносини, в яких реалізуються потреби в продовженні роду, в здоров’ї, вихованні дітей, духовному удосконаленні і вірі, інформації і т.д. Ці потреби охоплюють релігійні, родинні, етнічні так інші сталі зв’язки. Дані потреби задовольняються через такі інститути, як родина, церква, виховні та наукові заклади, творчі спілки, спортивні товариства та ін.

Третій прошарок складають відносини, пов’язані з потребами в політичній участі, з індивідуальним вибором на основі політичних переваг і ціннісних орієнтацій. Цей прошарок відносин припускає сформованість у індивіда конкретних політичних позицій. Політичні інтереси та переваги здійснюються за допомогою груп за інтересами, політичних партій, рухів і т.д.

В структуру громадянського суспільства включаються такі елементи:

недержавні соціально-економічні відносини та інститути (власність, праця, підприємство);

незалежні від держави виробники (приватні фірми, банки, корпорації);

політичні партії і рухи;

суспільні об’єднання та організації (асоціації, спілки, товариства і т.п.);

сфера виконання і недержавної освіти;

родина;

церква;

В структуру громадянського суспільства не входить держава, однак інтереси розумних співвідносин прав і свобод громадян, життєдіяльності та стабільності суспільства як системи потребує збереження оптимальної рівноваги між державою і громадянським суспільством.

63. Взаємодія громадянського суспільства і держави.

Громадянське суспільство як динамічна система завжди відчуває тиск з боку державної влади. Воно є незалежним настільки, наскільки держава є терпимою до такої незалежності. Проте, держава не може розвиватися без вільного формування громадянського суспільства, яке контролює дії політичної влади. Слабкість громадянського суспільства штовхає державу до узурпації його прав, внаслідок чого відбувається перерозподіл функцій держави і громадянського суспільства. У такому разі держава, окрім власних функцій, привласнює ще і функції громадянського суспільства, змушує Його виконувати винятково державні рішення. Незалежність громадянського суспільства як правової структури, полягає у здатності протистояти сваволі держави. Держава і суспільство існують у вигляді суперечливих безупинних взаємодії і взаємовпливу, характер і спрямованість яких значною мірою залежать від рівня розвиненості громадянського суспільства та його інститутів. Конфронтація інтересів держави і громадянського суспільства є показником неефективності державного управління і самого механізму держави. Оптимальною умовою їх компромісу слугує встановлення гармонійного єднання приватних і публічних інтересів з метою забезпечення прав людини.

Взаємодія громадянського суспільства і держави виявляється в тому, що громадянське суспільство: 1) слугує соціальною основою держави, не існує поза державою; 2) розвивається в системі взаємодії з державою через партії, вибори, представницькі органи влади, а також через групи та об'єднання за інтересами (лобізм); 3) впливає на створення і функціонування державних органів у власних інтересах (частина партій діє в межах держави через парламентські фракції; лобісти взаємодіють з органами виконавчої влади через консультативні комітети при уряді, його міністерствах - це так зване функціональне представництво); 4) потребує від держави охорони і захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, але не допускає її втручання в їх приватні інтереси; 5) використовує норми права, встановлені і закріплені державою у формах (джерелах) права - нормативно-правових актах, нормативно-правових договорах, правових прецедентах тощо.

Роль цивілізованої держави у розвитку громадянського суспільства:

1) слугує формою, що організовує громадянське суспільство і створює умови для його розвитку;

2) є відносно самостійною щодо громадянського суспільства і здійснює солідарні публічні інтереси усіх членів суспільства;

3) встановлює "правила гри", яких повинні дотримуватися громадяни та їх об'єднання, створює сприятливі умови для їх існування і розвитку;

4) не втручається в приватну сферу сім'ї, побуту, культури (перший рівень громадянського суспільства): таке втручання можливе лише з метою забезпечення особистої або громадської безпеки;

5) не втручається в приватні (громадянські) правовідносини: у разі вступу в такі правовідносини втрачає можливість виявляти публічну владу, тобто зберігає всі ознаки публічно владної особи за межами приватних (громадянських) правовідносин;

6) надає необхідний захист громадянському суспільству, яке функціонує в межах її території, у тому, що належить до соціальної безпеки його суб'єктів;

7) виступає знаряддям соціального компромісу громадянського суспільства, пом'якшує соціальні суперечності між різними соціальними групами;

8) юридично забезпечує можливості громадянина бути власником, створювати громадські об'єднання, комерційні корпорації, брати активну участь у політичному житті суспільства;

9) має межі регулювання відносин у суспільстві, що визначаються конституцією держави, міжнародними стандартами прав людини.

І громадянське суспільство, і держава функціонують для задоволення потреб та інтересів людини.