
- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Об’єкт і предмет, функції та завдання політології.
- •3. Методологія політології.
- •4. Взаємодія політології з іншими науками.
- •5. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу (Вавилон, Єгипет, Індія).
- •6. Політико філософські школи Стародавнього Китаю.
- •7. Політична думка Стародавньої Греції та Риму.
- •8. Основні риси політичної думки Середньовіччя (а. Августин, ф. Аквінський, м. Падуанський).
- •10. Політичні ідеї Реформації (м. Лютер, т. Мюнцер, ж. Кальвін).
- •11. Політичні погляди ж. Бодена, г. Гроція, б. Спінози.
- •12. Соціально-політичний утопізм т. Мора та т. Кампанелли.
- •13. Географічний детермінізм ш. Монтеск’є та основи суспільного договору ж.-ж. Руссо.
- •27. Ресурси політичної влади
- •28Легітимність політичної влади.
- •29. Сутність системного аналізу політики.
- •30. Структура та функції політичної системи.
- •31. Типологія політичних систем
- •32. Особливості та проблеми розвитку політичної системи України.
- •33.Походження держави. Її сутність
- •34. Ознаки і функції держави.
- •35.Форми державного правління і держ устрою
- •36. Вищі органи сучасної держави та поділ державної влади.
- •37. Сутність поняття «політичний режим» та типологія політичних режимів.
- •38. Авторитарний пол1тичний режим.
- •39. Тоталитаризм як феномен хх ст
- •40. Демократія як тип політичного режиму.
- •41. Особливості перехідних політичних режимів.
- •44.Поняття політичної партій.Їх виникнення.Етапи розвитку.
- •45.Типологія та функції поліичних партій.
- •46. Основні сучасні партійні системи.
- •47. Становлення багатопартійності в Україні.
- •48.Українські парламентські партії.
- •49.Класифікація і основні функції виборів.
- •50.Типи(моделі) виборчих систем.
- •51.Виборча система України.
- •52.Загальнодержавні вибори в Україні.
- •53. Місцеві вибори в Україні.
- •54. Поняття демократії, її витоки, зміст та основні функції.
- •55. Сучасні концепції демократії.
- •56. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства.
- •57. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні.
- •58. Етнонаціональні спільноти як об’єкти і суб’єкти політики.
- •59. Національний суверенітет і політичне самовизначення нації.
- •60. Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
- •61. Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства.
- •62. Передумови виникнення та структура громадянського суспільства.
- •63. Взаємодія громадянського суспільства і держави.
- •64. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •65. Сутність, типологія і функції політичної еліти.
- •66. Теорія еліт моски, міхельса
- •67. Сучасна політична еліта України
- •69. Типи політичного лідерства
- •68. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві
- •70. Політична свідомість, рівні, функції, форми.
- •71. Політична культура
- •72. Типологія політичної культури
- •73. Взаємодія моралі і політики
- •74. Взаємодія політики і релігії.
- •75. Політична свідомість та політична культура сучасного українського суспільства.
- •76. Ідейно-політична доктрина: поняття і типологія.
- •77. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму. Неоконсерватизм.
- •78. Лібералізм як теорія та ідеологія. Неолібералізм.
- •79. Політична доктрина соціалізму.
- •80. Анархізм як політична концепція.
- •81. Мілітаризм, пацифізм, расизм, неофашизм, фемінізм як ідейно-політичні течії.
- •82. Основні положення сучасної теорії конфлікту.
- •83. Сутність та типологія політичних конфліктів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •84. Стилі поведінки у конфліктній ситуації.
- •85. Шляхи і способи розв»язання політичних конфліктів.
- •86. Міжнародні політичні відносини.
- •87. Світовий політичний процес.
- •88. Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •89. Засади і принципи зовнішньої політики України.
- •90. Перспективи участі України в інтеграційних об»єднаннях.
55. Сучасні концепції демократії.
З методологічної точки зору важливо розрізняти колективістське, плюралістичне та ліберальне бачення демократії у залежності від того, хто має пріоритет у здійсненні влади: народ, соціальна група чи особистість.
Колективістські концепції демократії мають загальні риси:
· заперечення автономності особистості;
· первинність народу у здійсненні влади;
· однорідність народу за складом;
· абсолютність влади більшості.
В цілому, колективістські концепції демократії не розрізняють особистість, суспільство, державу.
Плюралістичні теорії виходять з того, що ні особистість, ні народ не є головними рушійними силами політики в демократичному суспільстві. Тільки в групі, а також в міжгрупових відношеннях, формуються інтереси, ціннісні орієнтири та мотиви політичної діяльності індивіду. Загальні риси плюралістичноі концепції демократії зводяться до:
· відмові від прямої участі всіх у політичному процесі;
· визнанні зацікавленої групи центральним елементом демократичної політичної системи, яка гарантує права та свободи особистості;
· значного розширення діяльності держави, збереженню рівноваги конкурентних інтересів;
· турботі про формування демократичної культури, підтримки державою соціально-обмежених верств населення.
Елітарна концепція демократії.
· поділ суспільства на еліту і маси;
· тлумачення політичної нерівності як підвалини соціального життя;
· володіння владою завдяки приналежності до “обраної меншості”;
· розгляд історії як сукупності соціальних циклів, що характеризуються пануванням певних типів еліт.
Теорія партіципаційної демократії. Під “партіципацією” в західній політології розуміються всі види участі громадян (добровільної й вимушеної) в політичному житті з метою впливу і тиску на прийняття рішень владою. Автори концепції тлумачать необхідність участі більшості народу не тільки в виборних кампаніях, референдумах, але і в інших видах політичного процесу, включаючи формування владних груп і висування політичних лідерів.
Ліберальна (індивідуалістична) теорія демократії базується на ідеї автономності особистості, виділенні її з суспільства та держави.
· визнання особистості основним джерелом влади;
· пріоритет прав людини над правами держави;
· обмеження сфери діяльності держави, передусім, охороною суспільного порядку, безпеки громадян;
· пріоритет ринкового регулювання економікою над державним управлінням;
· розподіл влади як умова контролю громадян над державою.
Економічна теорія демократії. Вона заснована на образі людини всебічно інформованої, здібної діяти раціонально і добиватися для себе максимальної вигоди. Економічна демократія – це царина ринкових відносин, до якої зводяться політико-владні відносини. Ліберально мислячі теоретики та політики пов`язують разом демократію і ринок.
Таким чином, аналіз сучасних теоретичних концепцій демократії показує різноманітність підходів до визначення демократії. Кожний напрям має концептуально-нормативний характер, тобто характеризує той чи інший вид демократії в ідеалі.