- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Об’єкт і предмет, функції та завдання політології.
- •3. Методологія політології.
- •4. Взаємодія політології з іншими науками.
- •5. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу (Вавилон, Єгипет, Індія).
- •6. Політико філософські школи Стародавнього Китаю.
- •7. Політична думка Стародавньої Греції та Риму.
- •8. Основні риси політичної думки Середньовіччя (а. Августин, ф. Аквінський, м. Падуанський).
- •10. Політичні ідеї Реформації (м. Лютер, т. Мюнцер, ж. Кальвін).
- •11. Політичні погляди ж. Бодена, г. Гроція, б. Спінози.
- •12. Соціально-політичний утопізм т. Мора та т. Кампанелли.
- •13. Географічний детермінізм ш. Монтеск’є та основи суспільного договору ж.-ж. Руссо.
- •27. Ресурси політичної влади
- •28Легітимність політичної влади.
- •29. Сутність системного аналізу політики.
- •30. Структура та функції політичної системи.
- •31. Типологія політичних систем
- •32. Особливості та проблеми розвитку політичної системи України.
- •33.Походження держави. Її сутність
- •34. Ознаки і функції держави.
- •35.Форми державного правління і держ устрою
- •36. Вищі органи сучасної держави та поділ державної влади.
- •37. Сутність поняття «політичний режим» та типологія політичних режимів.
- •38. Авторитарний пол1тичний режим.
- •39. Тоталитаризм як феномен хх ст
- •40. Демократія як тип політичного режиму.
- •41. Особливості перехідних політичних режимів.
- •44.Поняття політичної партій.Їх виникнення.Етапи розвитку.
- •45.Типологія та функції поліичних партій.
- •46. Основні сучасні партійні системи.
- •47. Становлення багатопартійності в Україні.
- •48.Українські парламентські партії.
- •49.Класифікація і основні функції виборів.
- •50.Типи(моделі) виборчих систем.
- •51.Виборча система України.
- •52.Загальнодержавні вибори в Україні.
- •53. Місцеві вибори в Україні.
- •54. Поняття демократії, її витоки, зміст та основні функції.
- •55. Сучасні концепції демократії.
- •56. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства.
- •57. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні.
- •58. Етнонаціональні спільноти як об’єкти і суб’єкти політики.
- •59. Національний суверенітет і політичне самовизначення нації.
- •60. Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
- •61. Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства.
- •62. Передумови виникнення та структура громадянського суспільства.
- •63. Взаємодія громадянського суспільства і держави.
- •64. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •65. Сутність, типологія і функції політичної еліти.
- •66. Теорія еліт моски, міхельса
- •67. Сучасна політична еліта України
- •69. Типи політичного лідерства
- •68. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві
- •70. Політична свідомість, рівні, функції, форми.
- •71. Політична культура
- •72. Типологія політичної культури
- •73. Взаємодія моралі і політики
- •74. Взаємодія політики і релігії.
- •75. Політична свідомість та політична культура сучасного українського суспільства.
- •76. Ідейно-політична доктрина: поняття і типологія.
- •77. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму. Неоконсерватизм.
- •78. Лібералізм як теорія та ідеологія. Неолібералізм.
- •79. Політична доктрина соціалізму.
- •80. Анархізм як політична концепція.
- •81. Мілітаризм, пацифізм, расизм, неофашизм, фемінізм як ідейно-політичні течії.
- •82. Основні положення сучасної теорії конфлікту.
- •83. Сутність та типологія політичних конфліктів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •84. Стилі поведінки у конфліктній ситуації.
- •85. Шляхи і способи розв»язання політичних конфліктів.
- •86. Міжнародні політичні відносини.
- •87. Світовий політичний процес.
- •88. Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •89. Засади і принципи зовнішньої політики України.
- •90. Перспективи участі України в інтеграційних об»єднаннях.
52.Загальнодержавні вибори в Україні.
Встановлення результатів виборів депутатів у загальнодержавному окрузі
Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій.
Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій, які зазначені у частині третій цієї статті, у послідовності, визначеній частинами шостою - дев'ятою цієї статті. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, визначеної відповідно до частини шостої цієї статті, на число депутатських мандатів, яке дорівнює 225 (далі - загальна кількість депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі). Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у ь депутати, включених до виборчого списку цієї партії, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати від цієї партії. Дробові залишки використовуються для розподілу мандатів, які залишаються нерозподіленими, Списки від політичних партій, виборчих блоків партій, які мають більші порівняно з іншими дробові залишки, після ділення отримують по одному додатковому мандату, починаючи зі списку, що має найбільший дробовий залишок
Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. (M=I) (Закон України "Про вибори президента України", стаття 11). Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
53. Місцеві вибори в Україні.
Місцеві вибори в Україні — спосіб формування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні та органів влади Автономної Республіки Крим (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів).
Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою.
Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.
Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах. Організація і проведення місцевих виборів здійснюються публічно і відкрито.
Виборчий процес здійснюється на засадах:
законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;
політичного плюралізму та багатопартійності;
публічності і відкритості;
рівності суб'єктів виборчого процесу перед законом;
рівності прав усіх кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від форми власності;
неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій до місцевих організацій партій, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими, що проводяться у разі формування нових місцевих рад.
Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад.
Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів рад.
Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.
Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.
Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.
Виборчий процес включає такі етапи:
утворення виборчих округів;
утворення виборчих дільниць;
формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;
складання списків виборців, їх перевірка та уточнення (див. Єдиний державний реєстр виборців);
висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
проведення передвиборної агітації;
голосування у день виборів;
підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.
Факультативні стадії:
повторне голосування;
підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.
Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому Законом.
