- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Об’єкт і предмет, функції та завдання політології.
- •3. Методологія політології.
- •4. Взаємодія політології з іншими науками.
- •5. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу (Вавилон, Єгипет, Індія).
- •6. Політико філософські школи Стародавнього Китаю.
- •7. Політична думка Стародавньої Греції та Риму.
- •8. Основні риси політичної думки Середньовіччя (а. Августин, ф. Аквінський, м. Падуанський).
- •10. Політичні ідеї Реформації (м. Лютер, т. Мюнцер, ж. Кальвін).
- •11. Політичні погляди ж. Бодена, г. Гроція, б. Спінози.
- •12. Соціально-політичний утопізм т. Мора та т. Кампанелли.
- •13. Географічний детермінізм ш. Монтеск’є та основи суспільного договору ж.-ж. Руссо.
- •27. Ресурси політичної влади
- •28Легітимність політичної влади.
- •29. Сутність системного аналізу політики.
- •30. Структура та функції політичної системи.
- •31. Типологія політичних систем
- •32. Особливості та проблеми розвитку політичної системи України.
- •33.Походження держави. Її сутність
- •34. Ознаки і функції держави.
- •35.Форми державного правління і держ устрою
- •36. Вищі органи сучасної держави та поділ державної влади.
- •37. Сутність поняття «політичний режим» та типологія політичних режимів.
- •38. Авторитарний пол1тичний режим.
- •39. Тоталитаризм як феномен хх ст
- •40. Демократія як тип політичного режиму.
- •41. Особливості перехідних політичних режимів.
- •44.Поняття політичної партій.Їх виникнення.Етапи розвитку.
- •45.Типологія та функції поліичних партій.
- •46. Основні сучасні партійні системи.
- •47. Становлення багатопартійності в Україні.
- •48.Українські парламентські партії.
- •49.Класифікація і основні функції виборів.
- •50.Типи(моделі) виборчих систем.
- •51.Виборча система України.
- •52.Загальнодержавні вибори в Україні.
- •53. Місцеві вибори в Україні.
- •54. Поняття демократії, її витоки, зміст та основні функції.
- •55. Сучасні концепції демократії.
- •56. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства.
- •57. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні.
- •58. Етнонаціональні спільноти як об’єкти і суб’єкти політики.
- •59. Національний суверенітет і політичне самовизначення нації.
- •60. Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
- •61. Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства.
- •62. Передумови виникнення та структура громадянського суспільства.
- •63. Взаємодія громадянського суспільства і держави.
- •64. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •65. Сутність, типологія і функції політичної еліти.
- •66. Теорія еліт моски, міхельса
- •67. Сучасна політична еліта України
- •69. Типи політичного лідерства
- •68. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві
- •70. Політична свідомість, рівні, функції, форми.
- •71. Політична культура
- •72. Типологія політичної культури
- •73. Взаємодія моралі і політики
- •74. Взаємодія політики і релігії.
- •75. Політична свідомість та політична культура сучасного українського суспільства.
- •76. Ідейно-політична доктрина: поняття і типологія.
- •77. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму. Неоконсерватизм.
- •78. Лібералізм як теорія та ідеологія. Неолібералізм.
- •79. Політична доктрина соціалізму.
- •80. Анархізм як політична концепція.
- •81. Мілітаризм, пацифізм, расизм, неофашизм, фемінізм як ідейно-політичні течії.
- •82. Основні положення сучасної теорії конфлікту.
- •83. Сутність та типологія політичних конфліктів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •84. Стилі поведінки у конфліктній ситуації.
- •85. Шляхи і способи розв»язання політичних конфліктів.
- •86. Міжнародні політичні відносини.
- •87. Світовий політичний процес.
- •88. Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •89. Засади і принципи зовнішньої політики України.
- •90. Перспективи участі України в інтеграційних об»єднаннях.
48.Українські парламентські партії.
Політичні партії України — політичні партії, які зараз існують в Україні.
Україна має багатопартійну систему, і на 13 листопада 2012 року в Україні офіційно зареєстровані 200 політичних партій. В останніх виборах до Верховної Ради брали участь 87 політичних партій, 9 з яких стали парламентськими.
Через високу чисельність політичні партії нечасто мають шанс отримати владу поодинці, тому раніше вони утворювали блоки для участі на виборах. 17 листопада 2011 року український парламент схвалив закон про вибори, що заборонив участь блоків політичних партій на парламентських виборах. Довіра українського суспільства до політичних партій стабільно низька[1]. Для сучасних українських партій цивілізаційні та геостратегічні орієнтації грають важливішу роль, ніж економічні та соціально-політичні програми, що зумовило появу чіткого поділу партій на проросійської та прозахідної (проєвропейської) спрямованості[2].
Комуністи́чна па́ртія Украї́ни — до 1952 — Комуністична Партія (більшовиків) України (КП(б)У) — частина Комуністичної Партії Радянського Союзу, що об'єднувала осередки останньої в межах України, керувала всіма ділянками суспільного життя, посідаючи абсолютну владу. Ідеологічно КП(б)У ґрунтувалася на марксизмі-ленінізмі, проголошувала своєю метою побудову комуністичного суспільства. Голова партії – Петро Симоненко. Депутатів у ВР – 32
Всеукраї́нське об'є́днання «Свобо́да» — українська націоналістична партія, зареєстрована в 1995 році, однак діяла з 1991 року. До лютого 2004 року мала назву Соціал-Національна партія України. Лідер партії — Олег Тягнибок. 37 депутатів. Ідеологія – соціал-націоналізм.
«Наро́дна Па́ртія» — українська політична партія. Створена 5 грудня 1996 року під назвою Аграрна партія України. Важливим в історії цієї партії стало літо 2004 року, коли на VI з‘їзду партії головою було обрано В. М. Литвина, який на той момент займав посаду Голови Верховної Ради України. 2 депутати у ВР. Визначається роль партії в політичному житті України як центристської, об'єднуючої сили.
Сою́з — політична партія в Україні.
Лідер — депутат Верховної Ради Автономної республіки Крим Миримський Лев Юлійович.
10 серпня 2007 на з'їзді партії «Союз» було прийнято рішення про створення блоку КУЧМА для участі в дострокових парламентських виборах. У блок увійшла також партія «Центр». За словами Льва Миримського, назва блоку «КУЧМА» є абревіатурою, що розшифровується як «Конституційність, Україна, Честь, Мир, Антифашизм». 1 депутат у ВР.
Па́ртія регіо́нів (ПР) — українська політична партія, створена 26 жовтня 1997 року. Вона була реформована в кінці 2001-го, коли партія об'єдналася з кількома іншими. Лідером партії станом на травень 2013 року є Прем'єр-міністр України Микола Азаров.
На думку керівництва партії, з моменту створення у 2002 році та до кінця 2001 року кількість членів зросла з 30 000 до 500 000.[5]Партія стверджує, що ідеологічно захищатиме і відстоюватиме права етнічних росіян і тих, хто розмовляє російською мовою в Україні. Ідеологія – центризм.
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — політична партія України, очолювана екс-прем'єр-міністром Юлією Тимошенко.
Лідер партії Юлія Тимошенко в жовтні 2011 року була засуджена до семи років тюремного ув'язнення за перевищення влади і службових повноважень; процес над нею був широко визнаний політично мотивованим.
Оскільки перед парламентськими виборами 2012 року участь блоків політичних партій у виборах була заборонена], «Батьківщина» провела кампанію під назвою «Об'єднана опозиція „Батьківщина“», висунувши від свого імені членів інших партій — союзників «Батьківщини»; партійний список очолив лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк. Станом на грудень 2012 року, ці партії розглядають можливість створення єдиної партії. 95 депутатів.
Єдиний Центр — українська політична партія, колишня назва — «Партія Приватної Власності».
1 квітня 2008 року «Партія Приватної Власності», яка зареєстрована 24 вересня 1999р., надіслала до Міністерства юстиції України офіційне повідомлення про зміну назви та складу керівних органів партії. 20 березня 2008 року назву партії змінено на «Єдиний Центр». Головою партії замість Вадима Гуржоса обрано Анатолія Шибіко. З 27 березня 2008 року новим головою партії став Ігор Кріль. 6 депутатів у ВР. Ідеологія – центризм.
Український Демократичний Альянс за Реформи «УДАР» — всеукраїнська політична партія, яку очолює Віталій Кличко. У 2012 році партія вперше взяла участь у виборах до Верховної Ради України. Ідеологічно найближчим загальноєвропейським об'єднанням до «УДАРу» є об'єднання європейських правоцентристських партій «Європейська народна партія», з яким «УДАР» перебуває у стані інтеграції.
Метою своєї діяльності партія визначила сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виробленні й реалізації державної політики, сприяння побудові в Україні демократичної правової держави з ефективною, соціально-орієнтованою ринковою економікою, утвердження принципів відкритого громадянського суспільства на засадах свободи і парламентської демократії. 1 депутат у ВР |
Радикальна партія Олега Ляшка (попередня назва — Українська радикально-демократична партія) — сучасна політична партія, була утворена на установчому з'їзді в місті Миколаєві 18 серпня 2010. Зареєстрована Міністерством юстиції Україні 28 вересня 2010 року.[1][2] На момент створення партії її очолював Владислав Теліпко, 1988 року народження, керуючий партнер ТОВ АйПі Дефендерс Груп.
