
- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Об’єкт і предмет, функції та завдання політології.
- •3. Методологія політології.
- •4. Взаємодія політології з іншими науками.
- •5. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу (Вавилон, Єгипет, Індія).
- •6. Політико філософські школи Стародавнього Китаю.
- •7. Політична думка Стародавньої Греції та Риму.
- •8. Основні риси політичної думки Середньовіччя (а. Августин, ф. Аквінський, м. Падуанський).
- •10. Політичні ідеї Реформації (м. Лютер, т. Мюнцер, ж. Кальвін).
- •11. Політичні погляди ж. Бодена, г. Гроція, б. Спінози.
- •12. Соціально-політичний утопізм т. Мора та т. Кампанелли.
- •13. Географічний детермінізм ш. Монтеск’є та основи суспільного договору ж.-ж. Руссо.
- •27. Ресурси політичної влади
- •28Легітимність політичної влади.
- •29. Сутність системного аналізу політики.
- •30. Структура та функції політичної системи.
- •31. Типологія політичних систем
- •32. Особливості та проблеми розвитку політичної системи України.
- •33.Походження держави. Її сутність
- •34. Ознаки і функції держави.
- •35.Форми державного правління і держ устрою
- •36. Вищі органи сучасної держави та поділ державної влади.
- •37. Сутність поняття «політичний режим» та типологія політичних режимів.
- •38. Авторитарний пол1тичний режим.
- •39. Тоталитаризм як феномен хх ст
- •40. Демократія як тип політичного режиму.
- •41. Особливості перехідних політичних режимів.
- •44.Поняття політичної партій.Їх виникнення.Етапи розвитку.
- •45.Типологія та функції поліичних партій.
- •46. Основні сучасні партійні системи.
- •47. Становлення багатопартійності в Україні.
- •48.Українські парламентські партії.
- •49.Класифікація і основні функції виборів.
- •50.Типи(моделі) виборчих систем.
- •51.Виборча система України.
- •52.Загальнодержавні вибори в Україні.
- •53. Місцеві вибори в Україні.
- •54. Поняття демократії, її витоки, зміст та основні функції.
- •55. Сучасні концепції демократії.
- •56. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства.
- •57. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні.
- •58. Етнонаціональні спільноти як об’єкти і суб’єкти політики.
- •59. Національний суверенітет і політичне самовизначення нації.
- •60. Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
- •61. Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства.
- •62. Передумови виникнення та структура громадянського суспільства.
- •63. Взаємодія громадянського суспільства і держави.
- •64. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •65. Сутність, типологія і функції політичної еліти.
- •66. Теорія еліт моски, міхельса
- •67. Сучасна політична еліта України
- •69. Типи політичного лідерства
- •68. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві
- •70. Політична свідомість, рівні, функції, форми.
- •71. Політична культура
- •72. Типологія політичної культури
- •73. Взаємодія моралі і політики
- •74. Взаємодія політики і релігії.
- •75. Політична свідомість та політична культура сучасного українського суспільства.
- •76. Ідейно-політична доктрина: поняття і типологія.
- •77. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму. Неоконсерватизм.
- •78. Лібералізм як теорія та ідеологія. Неолібералізм.
- •79. Політична доктрина соціалізму.
- •80. Анархізм як політична концепція.
- •81. Мілітаризм, пацифізм, расизм, неофашизм, фемінізм як ідейно-політичні течії.
- •82. Основні положення сучасної теорії конфлікту.
- •83. Сутність та типологія політичних конфліктів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •84. Стилі поведінки у конфліктній ситуації.
- •85. Шляхи і способи розв»язання політичних конфліктів.
- •86. Міжнародні політичні відносини.
- •87. Світовий політичний процес.
- •88. Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •89. Засади і принципи зовнішньої політики України.
- •90. Перспективи участі України в інтеграційних об»єднаннях.
34. Ознаки і функції держави.
Кожна держава характеризується певними ознаками, які дають змогу краще розуміти це складне явище:
1) наявністю державного суверенітету, тобто верховенства, повноти, єдності та неподільності влади всередині країни та її рівноправності і незалежності у міжнародних відносинах. Державний суверенітет виникає з моменту реалізації національного суверенітету - права нації самостійно визначати свою подальшу долю, включаючи право на самовизначення і створення суверенної держави. Державний суверенітет України виник з моменту прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р., схваленого 1 грудня 1991 р. всенародним голосуванням;
2) територіальною ознакою, яка характеризується наявністю певної території, обмеженої державним кордоном, за якою закріплене населення (народ) за допомогою правових інститутів громадянства (в республіках) чи підданства (в монархіях).
Громадянство (підданство) - це постійний правовий зв'язок держави та індивіда, що виражається у їхніх взаємних правах та обов'язках;
3) наявністю публічної влади, яка поширюється на всіх людей, що перебувають на території держави. Цю владу здійснюють спеціально утворені органи держави, які відокремлені від населення, у своїй сукупності утворюють державний апарат, завданням якого е тільки керування справами держави і суспільства;
4) наявністю системи права
5) наявністю податкової системи, тобто сукупністю податків і зборів (обов'язкових платежів),
6) наявністю державних символів (Державного прапора, Герба, Гімну), грошової системи та ін.
Підсумовуючи вище визначені ознаки можна охарактеризувати державу, як суверенну, політико-територіальну цілісність, яка має найвищу концентрацію влади в соціально неоднорідному суспільстві та здатна вирішувати загальні справи.
Функції держави - це основні напрями її діяльності, обумовлені завданнями, сутністю та соціальним призначенням держави.
Внутрішні функції:
– правотворча – творення і прийняття законів та інших юридичних норм (законодавство).
– правоохоронна – контроль і нагляд за виконанням правових норм і застосування за необхідності примусових заходів; захист прав і свобод громадян, створення умов для їх безпеки, громадського порядку тощо;
– економічно-господарська – захист економічної основи суспільства, існуючого способу виробництва, різноманітності форм власності; регулювання господарської діяльності, ринкових відносин; державне управління економікою;
– соціальна – регулювання відносин між соціальними та етнічними спільнотами, запобігання соціальним конфліктам і протистоянням та їх усунення; узгодження інтересів і потреб індивідів та соціальних груп; ефективна демографічна політика;
– культурно-виховна – регулювання і розвиток системи освіти, культури, науки, фізичної культури і спорту, виховання моральності, гуманізму, загальнолюдських та національних цінностей;
– екологічна – захист довкілля, розумне використання природних ресурсів, формування екологічної культури.
Зовнішні функції:
– оборонна – захист країни від зовнішнього нападу, посягань на територіальну цілісність держави;
– дипломатична – відстоювання і реалізація національних інтересів держави та її громадян у міжнародному житті; здійснення самостійної зовнішньої політики;
– співробітницька – розвиток економічних, політичних, культурних відносин між державами; поглиблення інтеграційних процесів на загальнолюдській, регіональній та політичній основі.