Репетиція життя

Коли вірити народній казці, де розумна дівчина відгадує три загадки, то в світі найбагатша земля, найпрудкіша думка, а наймиліший сон.

І все ж таки важко погодитися, що сон – це благо. Він забирає у нас години улюбленої праці, розваг, зустрічей з друзями, він наздоганяє нас серед найвищих радощів – то чи не прикро третину свого короткого життя проводити в цьому дивному стані зависності між буттям і небуттям?

«Сон – це не більше як погана звичка», – заявив Наполеон з усією притаманною йому категоричністю. Дві доби він пробував довести це власним прикладом та на третю мусив покласти свою войовничу голову на подушку. І треба ж, щоб над ним так насміялася доля! Єдиною втіхою колись могутнього імператора після нищівної поразки став відпочинок – такий тривалий, що лишилася приказка: «Спиш, як Наполеон після Ватерлоо».

Що ж таке сон? Ще зовсім недавно все нібито було зрозуміло: наша нервова система може перебувати в стані або збудження, або гальмування; людина за день стомлюється, в її крові нагромаджуються речовини, що гальмують роботу кори головного мозку, й вона починає непереборно вимагати відпочинку.

Справді, все здавалось таким простим. Сон – це абсолютний відпочинок. Людина скаржиться на безсоння? Що ж, треба вдатися до фармакологічних засобів. Та от біда, сон, викликаний такими засобами, не приносив сподіваного відчуття бадьорості, внутрішнього оновлення. Так що ж таке сон?

Доброволець з’являється в спеціальну лабораторію, вкладається в ліжко й заплющує очі.

Тим часом наукові працівники підключають до електродів, що закріплені в нього на голові, різні прилади, котрі стежать за зміною природних електричних потенціалів різних ділянок мозку. Через певний час вимірюють температуру тіла. Ось замість нерівномірних швидких хвиль, характерних для нашого активного стану, з’являються регулярні ритмічні – так звані альфа-ритми. Їх цикл повторюється дев’ять-дванадцять разів за секунду. Це означає, що піддослідний розслабився, відпочиває, проте людина не втратила контролю над свідомістю – температура трохи знижується, м’язи розслабляються…

Ось альфа-ритм змінюється дрібними нерівномірними хвилями – напруження імпульсів мозку знизилось, пульс сповільнився, дихання спокійне. Сон… За ніч відбувається кілька підйомів і спадів частоти коливань, а тому розрізняють два види сну: повільний і швидкий або ж активний.

Людина без сну може обходитися куди менше, як без їжі. Вже через 30-60 годин порушується сприймання відстані; через 90 настають галюцинації, через 200 – справжнісінький психоз, а далі випробування краще не продовжувати, пам’ятаючи, що подібні експерименти в історії вже ставили. Македонський цар Персей загинув у полоні через те, що йому не давали спати.

Отже, головним, що стало зрозумілим з психологічних досліджень, – сон не «репетиція смерті», не відхід від життя. Це – друге наше життя. Звівши до мінімуму владу тіла, наш інтелект саме уві сні й розвиває свою діяльність, часом активнішу, ніж удень: тому-то підвищується температура нервової клітини. Уві сні барви чіткіші, емоції гостріші, уява розкутіша. Відпочиває наше тіло, а щось таке, що стоїть над ним, нечутно порається, даючи лад набутому за день. Це наша підсвідомість. Отож сон це репетиція життя. (За Н. Околітенко).

Для визначення результатів аналізу писемного мовлення учнів було вироблено певні критерії. Для плану вони були такими:

1. Повнота відтворення основного змісту тексту. Вона визначалась за формулою:

X = y,

де а – кількість правильно сформульованих пункті плану (з боку наявності правильної інформації),

в – максимальна кількість пунктів плану (відповідно до кількості мікротем у тексті),

y – максимальна кількість балів (12).

2. Наявність надлишкової інформації. За кожен пункт плану, в якому містилася другорядна інформація, знімалося пів бала.

3. Відповідність структурі тексту. Враховувався вид плану (простий чи складний) та його структурна довершеність. Оцінками високого рівня (10-12 балів) були оцінені складні плани, що правильно відображали структуру тексту. Середнього рівня оцінками (8-9 балів) було оцінено складні плани, в яких була виявлена незначна невідповідність будові тексту; 7-6 балів отримали учні, що склали прості плани, що ілюстрували наявність усіх структурних компонентів тексту на одному рівні; 5-3 бали – плани, що відображали будову тексту лише частково; 2-1 бали – плани, які не відповідали структурі першоджерела.

4. Лаконізм та чіткість формулювань. За цим критерієм оцінювалась відсутність багатослівності або надмірної стислості викладу. 10-12 балів отримали учні, що склали плани з лаконічною і чітко сформульованими пунктами, 7-9 балів – роботи, у яких було виявлено 1-2 незначних порушення(«зайві» слова), 6-4 бали – багатослівні або надмірно стислі плани.

5. Єдність і правильність форми викладу. За цим показником враховувалась форма викладу (називні, питальні речення) та їх єдність у межах конкретно взятого плану. За кожен неправильно сформульований пункт плану знімалось 1,5 бала, а за 6 і більше таких недоліків виставлялося 1-3 бали.

6. Правильність мовного оформлення. Цей критерій передбачав відсутність будь-яких помилок: граматичний, лексичних, стилістичних, орфографічних тощо. За кожну помилку у плані знімалось 1,5 бала, за шість і більше помилок виставлялось 1-3 бали.

Після оцінювання робіт за усіма критеріями бали сумувалися і виводився середній. Середні бали подано в табл.. 2.2.

Таблиця 2.2