2.2. Рівень сформованості в учнів умінь відтворювати й створювати тексти наукового стилю

Одне з основних завдань сучасної школи – це підготовка громадян, які володіють вміннями і навичками будувати усні і писемні висловлювання залежно від мети спілкування.

Шкільна практика показала, що учні мають досить низький рівень сформованості мовленнєвих знань і умінь, зокрема й умінь сприймання та наступного відтворення основного змісту навчальних тестів наукового стилю.

З метою перевірки наявності такої проблеми був проведений констатуючий зріз знань і умінь учнів. Через обмеженість можливостей вчителя-практиканта експеримент охопив лише два дев’ятих класи навчально-виховного комплексу «Колегіум» м. Рівного. За допомогою констатуючого зрізу передбачалося:

1) виявити рівень теоретичних мовленнєвих знань і уявлень учнів дев’ятих класів (за допомогою анкетування);

2) з’ясувати рівень сформованості умінь сприймання і відтворення основного змісту науково-навчального тексту через аналіз зразка писемного мовлення (стислий переказ тексту наукового стилю).

Прокоментуємо результати констатуючого зрізу.

В експерименті брало участь 62 особи. Спочатку перед учнями було поставлено завдання від з вимогами відповісти на питання анкети, які добиралися згідно з вимогами чинної програми загальноосвітньої середньої школи. Подаємо перелік цих питань.

1. Хто такий адресат мовлення?

2. Які є форми мовлення?

3. Що таке складне синтаксичне ціле?

4. Що таке текст?

5. Які ви знаєте мовні засоби зв’язності в тексті?

6. Що таке план тексту?

7. Які ви знаєте стилі мовлення?

8. Назвіть ознаки наукового стилю і мовні засоби його творення.

9. Назвіть основні ознаки наукового стилю і мовні засоби його творення.

Всього було проаналізовано 62 відповіді. Правильною повною вважалася відповідь, яка подавала точне визначення мовного терміна або таке, яке ілюструвало б розуміння учнем того чи іншого мовленнєвого поняття. Відповідь вважалася неповною, якщо розкривала поняття правильно, але частково. Неправильною була відповідь, що демонструвала повне нерозуміння учням мовленнєвого поняття.

Хоча деякі відповіді на запитання анкети були задовільними, в цілому анкетування показало низький рівень мовленнєвих уявлень учнів. Про це свідчить досить малий відсоток правильних і повних відповідей (11,25%). Більшість учнів дали неправильні відповіді (38,75%), багато відповідей було відсутніми (24,38%). Загальні результати анкетування подані в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Загальні результати анкетування

Клас Відповідь	І		ІІ		Всього
	к-ть відп.	у %	к-ть відп.	у %	к-ть відп.	у %
Правильна повна	3	10	4	12,5	7	11,5
Правильна неповна	6	20	10	31,25	16	25,63
Неправильна	12	40	12	37,5	24	38,75
Відсутня	9	30	6	18,75	15	24,38
Всього	30	100	32	100	62	100

Анкетування виявило, що багато учнів мають нестійкі знання із теорії мовлення. Досить малий відсоток учнів зміг назвати засоби зв’язності в тексті і дати визначення поняттям текст і ССЦ.

Другою частиною констатуючого зрізу був аналіз зразків писемного мовлення учнів, котрим пропонувались такі види завдань:

1) скласти план переказу;

2) написати стислий переказ тексту наукового стилю.

Потрібно зауважити, що перед початком роботи з учнями проводився детальний інструктаж щодо актуалізації теоретичних знань про дані види роботи і методику їх виконання.

Для складання плану і написання переказу учням пропонувалось опрацювати текст «Репетиція життя», вміщений у підручнику Шелехової Г. Т., Остаф Я. І., Скуратівського Л. В. «Рідна мова» для 9-го класу.