Учення Володимира Вернадського

Володимир Іванович Вернадський, український вчений, видатний натураліст і геніальний мислитель належить до когорти природодослідників, які прагнули осягнути суть світу загалом. Він збагатив природничі науки глибокими ідеями, що стали основою напрямків у сучасній геології, був основоположником учення про біосферу.

Чим далі час віддаляє нас від нього, тим чіткіше розкриваються перед нами нові глибини його творчості, тим яскравіше висвітлюється їх роль у розвитку науки. Праці вченого стали основою нових наук і наукових напрямів у геохімії, космохімії, гідрогеології.

Вернадський одним із перших учених поцінив користь і небезпеку явища радіоактивності для людства. Він знав, що недалеко той час. Коли людина одержить у свої руки надзвичайне джерело сили – атомну енергію. Та чи зуміє вона користуватися цією енергією, направити її на добро, а не на самовинищування? У вченому надзвичайно гармонійно поєднується пошук наукової істини і осягнення правди життя. Він вважав, що думка про унікальність Землі повинна стати повсякденною важкою турботою кожного, бо нема нічого дорожчого за її збереження. Володимир Іванович доводив, що розумна діяльність людини – не лише її особиста справа. Зв'язок людини і довкілля – нерозривні, вона і природа – єдині. Вчений вірив у людський розум, який стане головним фактором розвитку нашого спільного дому.

Прочитайте уривок з тексту. Переробіть безсполучникові речення у складнопідрядні чи складносурядні. З’ясуйте, якого виду речення використовуються найчастіше у текстах наукових стилів.

Все-таки важко погодитись: сон – це благо. Він забирає у нас години улюбленої роботи, розваги, зустрічей з друзями, він наздоганяє нас серед найвищих радощів.

«Сон – це не більше як погана звичка», – заявив Наполеон з усією притаманною йому категоричністю. Дві доби він пробував довести це власним прикладом – на третю мусив покласти свою войовничу голову на подушку. Треба ж – над ним так насміялася доля!

Що ж таке сон? Ще зовсім недавно все було зрозуміло: наша нервова система може перебувати в стані збудження, гальмування; людина за день стомлюється, в її крові нагромаджуються речовини, вони гальмують роботу кори головного мозку, вона починає непереборно вимагати відпочинку.

На уроках вивчення складних речень у 9-му класі можна використовувати трансформаційні вправи, в основі яких лежить прийом реконструювання. Реконструювання – граматико-стилістичний прийом, в основі якого – перебудова синтаксичних конструкцій (заміна мовних одиниць співвідносними – синонімічними). Такі вправи сприяють формуванню в учнів навичок користування синтаксичними синонімами та варіантами в мовленнєвій практиці. Учні, виконуючи вправи такого типу, вчаться не лише замінювати одну синтаксичну конструкцію іншою, синонімічною, а й аналізувати стилістичні особливості перебудованих речень, правильно добирати потрібні мовленнєві засоби для побудови синонімічних структур, що притаманні текстам наукового стилю.

Розкриваючи дужки, об`єднайте прості речення в складносурядні за допомогою сурядних сполучників, що виражають одночасність, послідовність, чергування яви, протиставлення тощо.

Серпень є останнім літнім місяцем (Найкращим вважається відпочинок саме цієї пори). Помітно скорочується довгота світлового дня (Вона поступово наближається до останнього рівнодення). Природа змінює свої кольори і запахи (Перша половина місяця мало чим відрізняється від кінця липня). Для лисиць, козуль, починається осіннє линяння (Ховрашки готуються до сплячки). Як правило, серпень – найпосушливий місяць ( Іноді може бути дощовим).

Із простих речень, ускладнених дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами, утворіть складносурядні або складнопідрядні речення. Схарактеризуйте смислові відношення між частинами складних речень.

Короткочасна, довгочасна і оперативна пам’ять. Короткочасною називають таку пам`ять, яка характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням і дуже коротким збереженням. Включаючись в діяльність людини, вона обслуговує окремі її елементи. Обсяг її, як правило, обмежений. Життєва функція довгочасної пам`яті полягає в набутті й закріплені знань, умінь і навичок, розрахованих на довготривале їх збереження і наступне використання в діяльності людини.

Виділяють також оперативну пам'ять, маючи на увазі такі її процеси, які забезпечують запам`ятовування, збереження й відтворення інформації, потрібної для досягнення мети певної конкретної діяльності. Вона характеризується утворенням оперативних одиниць, тобто певним чином організованих «кусків» матеріалу, потрібних для виконання даної діяльності. Виконавши свою функцію в ній, вони далі можуть забуватися.

Види пам`яті, розглянуті вище, взаємопов`язані між собою. Їх взаємний зв`язок обумовлюється як змістом того, що запам`ятовується, так і цілями та засобами діяльності людини, в яку включаються процеси пам`яті.

Крім вправ трансформаційного характеру на уроках мови можна використовувати конструктивні вправи, особливої ваги набуває творче конструювання – вид комунікативних вправ на побудову синтаксичних конструкцій, а також окремих зв’язних текстів.

Доповніть початки складних речень наукового стилю так, щоб утворилися безсполучникові, забезпечуючи типи смислових зв’язків, подані в дужках.

Культура мовлення – це духовне обличчя людини … (пояснення).

Основою мовленнєвої культури є грамотність… (доповнення). Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Будеш вслухатися в живе мовлення, користуватися словником, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи при цьому увагу на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень… (умова – наслідок). Треба активно розвивати своє мовлення… (пояснення).

Прочитайте текст. З`ясуйте, до якого стилю він належить. Доведіть свою думку, вказавши на певні ознаки. Вставте в текст дієприкметникові і дієприслівникові звороти, що взяті з довідок. Чи змінився текст після такого перетворення? Зробіть висновок про роль відокремлених членів речення у текстах наукового стилю.

У мовознавчих дослідженнях використовуються загальні і часткові, … методи. До загальних методів, наприклад, належать порівняльно-історичний, описовий, … метод семантичних універсалій; до часткових методів треба, очевидно, зарахувати дистрибутивний метод опозицій, метод моделей, метод трансформацій. Часткові методи не відповідають співвідношенню теорія – метод, … Принципи лінгвістичних досліджень, серед них найзагальніші – історичний і логічний – повинні доповнювати один одного. Обидва методи можуть передбачати використання різних часткових методів.

Для довідок: 1) пов'язаний з принципами опису різних рівнів мови в синхронії і діахронії; 2) близькі до прийомів, операції; 3) властиве діалектичному пізнанню мови.

Цікавими і актуальними при вивченні текстів наукового стилю будуть вправи на редагування. Такі вправи дають змогу учням не лише спостерігати за особливостями наукових текстів, а й творити нові, водночас редагуючи.

Прочитайте текст. Подумайте, до якого стилю він належить?Відредагуйте речення, переставивши частини їх місцями так, щоб текст став логічно і змістовно впорядкованим. Подумайте, якого типу речення переважають у поданому тексті. Як ви вважаєте, чому?