Мандрівний філософ

Жага знань і бажання поділитися з тим, хто прагне духовного розкріпачення, визначали життєве кредо Г. С. Сковороди. Педагог за покликанням, він бачив своє завдання у вихованні працьовитої, чесної, морально досконалої людини. Філософ-просвітитель Сковорода на перший план своєї діяльності висував її проблеми, її стосунки із суспільством, цілком справедливо вважаючи, що щасливим може бути тільки той народ, в якого щасливий кожен зокрема.

Григорій Сковорода народився на Полтавщині в сім`ї малоземельного козака. Коли йому було 16 років, він вступає до Київської академії. Там він здобуває ґрунтовні знання, оскільки досконало вивчив латинську, грецьку, німецьку, польську мови. У складі російської місії Григорій Савич подорожує по Європі, вивчає життя, побут, мистецтво деяких країн. Надалі життя складалося по-різному. Він викладав поетику в Переяславському колегіумі, працював домашнім учителем, потім знову був змушений повернутися до викладацької діяльності, але цього разу в Харкові.

Але, у віці 47-ми років Сковорода полишає цивілізований світ і вирушає у пошуках істини по селах, степах і лісах України. Мандрівний філософ і письменник стає надзвичайно популярним. Григорій Савич написав багато філософських трактатів, в яких він викладає власну систему суспільно-політичних і етичних поглядів; збірки поезій, байок, переклади. Створені на ґрунті реального життя, його твори відображали думки і прагнення простих людей, були близькими і зрозумілими кожному (За А. Івановим).

Напишіть два невеликі тексти про один предмет, але таким чином, щоб один текст був наукового стилю, а інший – художнього. Перерахуйте, які мовні засоби були використані при побудові кожного з текстів.

Виберіть будь-який текст публіцистичного стилю, переробіть його в науковий, використовуючи мовні засоби, що притаманні цьому стилю. Доведіть, що саме ці засоби мають здатність перетворювати публіцистичний текст в науковий.

На уроках розвитку мовлення під час підготовки до написання вибіркового та стислого переказів текстів наукового стилю можемо застосувати такі тексти і комунікативні завдання.

Прочитайте. Визначте тему і головну думку тексту. Визначте стиль тексту, назвіть мовні засоби, що притаманні цьому стилю. Перекажіть кожен абзац поданого тексту, попередньо визначивши головну думку. Пробуйте озаглавити кожен абзац. Виходячи з цього, складіть план детального переказу тексту. Пригадайте, що значить переказати текст стисло? Викинувши все другорядне, переробіть складений план на план стислого переказу. Усно перекажіть стисло за планом.

Розвиток української мови

Українська мова походить від праслов`яської – спільної мови всіх слов’янських племен, що проіснувала до VII ст.

У розвитку української мови виділяються періоди: 1) протоукраїнський; 2) староукраїнський; 3) середньоукраїнський; 4) новий.

Якою була протоукраїнська мова, нам не відомо, бо не залишилось письмових пам`яток того періоду, хоч є свідчення, що писемність тоді вже існувала.

У княжу добу паралельно функціонували дві мови, які не дуже між собою відрізнялися, – жива розмовна староукраїнська мова і літературна або церковнослов`янська, запозичена з Болгарії.

Із прийняттям християнства створюються школи, закладаються бібліотеки, перекладається численна кількість творів грецьких авторів; пишуться й оригінальні філософські, історичні і літературні твори. При цьому літературна мова зазнала впливу живої розмовної мови.

Татаро-монгольська навала на деякий час затримала літературний поступ України-Русі, але не перервала його. В межах Великого Литовського князівства (XIV-XVI ст.) починається середньоукраїнський етап у розвитку української мови, яка стає державною. До нас дійшло 500 томів документів, написаних літературною мовою того часу, в якій присутні елементи живої української мови.

У Козацьку добу (XVI – початок XVIII ст.) бурхливо розвиваються українська наука, шкільництво, література, книгодрукування. Літературна мова сягає апогею свого розвитку. Мелетій Смотрицький створює славнозвісну «Граматику словенську» старослов’янської мови. Продовжує формуватися жива розмовна мова нашого народу, якою твориться багатющий український фольклор.

Внаслідок цілковитих втрати Україною політичної незалежності в кінці XVII – XVIII ст. українська літературна мова і культура в цілому зазнають переслідувань з боку російського уряду і церкви, закривається мережа українських братських шкіл. Кращі вчені, митці переманюються в Росію, а Україна перетворюється на одну з російських провінцій.

Проте з виходом «Енеїди» І. Котляревського в 1798 році, написаної живою розмовною мовою, починається етап у розвитку української літературної мови, мистецтва і науки. Тотальне переслідування української культури, русифікація України впродовж XIX – початку XX ст. завдають великої шкоди, але не зупиняють українського культурного відродження.

У період визвольних змагань (1917 – 1920 рр.) українська мова знову стає державною і усуваються всі перешкоди на шляху її розвитку, але ненадовго. З початком 30-х років розпочинається тотальний наступ на українство, набагато жорстокіший, ніж раніше.

З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року в котрий раз розпочинається болісне, але повне надій і сподівань відродження української державної мови, науки, культури. І хочеться вірити, що цього разу воно буде неперервним і остаточним.

Прочитайте текст. Визначте його стиль. Зверніть увагу на використані мовні засоби. Самостійно складіть план до тексту. Перекажіть (усно) одну з його частин (за власним вибором):

1) витоки християнства;

2) світогляд українського народу;

3) християнство і людина.