1. Охарактеризуйте видання за цільовим призначенням

2. Назвіть види видань за ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації

3. З якого обсягу, на вашу думку, починається книжкове видання?

Видання класифікують за такими ознаками: цільовим призначенням, обсягом, складом основного тексту, структурою, ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації і т. ін. Це дозволяє здійснити внутрішньовидову класифікацію видань, визначити їх різновиди і типологічну розмаїтість.

За цільовим призначенням виділяють такі типи видань:

офіційне – видання, що публікується від імені державних органів, закладів, відомств чи громадських організацій та містить матеріали нормативного чи директивного характеру (конституції, закони, укази, постанови. розпорядження й т. ін.);

наукове – видання, що містить результати теоретичних або експериментальних досліджень, також це науково підготовлені до публікації пам’ятки культури, історичні документи й літературні тексти;

науково-популярне – видання, що місить відомості про теоретично-практичні дослідження в галузі науки, культури й техніки, викладені в доступній для читача-неспеціаліста формі (науково-популярні монографії, нариси, тематичні збірники, серії, вибрані твори, огляди, енциклопедії);

науково-виробниче – містить відомості про результати теоретичних чи експериментальних досліджень, а також конкретні рекомендації стосовно їх впровадження в практику (виробнича монографія, збірник статей, доповідей, матеріалів практичних конференцій);

виробничо-практичне – містить дані з виробничої діяльності. Воно призначене для підвищення кваліфікації, удосконалення професійної праці (паспорт, практичний посібник, практичний посібник);

нормативне виробничо-практичне – містить норми, правила й вимоги у різних сферах виробничої діяльності (інструкції, пам’ятки, нормативи, правила, технічне завдання, конструкторська документація, технічний паспор,тпромислові каталоги, методичні вказівки, методичні посібники й пам’ятки, прейскуранти, нормативи, норми).

навчальне – видання, що містить систематизований виклад навчальної дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі й офіційно затверджене у якості даного виду видання (підручник, навчальний посібник, хрестоматія, практикум, навчальна програма, навчально-методичний посібник, методичні рекомендації (вказівки), курс лекцій, текст лекцій, конспект лекцій, задачник, зошит і т.ін.)

суспільно-політичне – видання твору суспільно-політичної тематики. У масово-політичному виданні агітаційно-пропагандистського й виховного характеру інформація викладена в формі, доступній широкому колу читачів.

довідкове – видання, призначене для отримання стислих (але достатніх) фактичних даних з конкретного питання.

видання для дозвілля – містить загальнодоступні відомості про виготовлення або експлуатацію різноманітних предметів у побуті, про різні форми самодіяльної творчості та ін.

рекламне – містить викладені в привабливій формі відомості про вироби, послуги, заходи з метою створення попиту на них.

літературно-художнє – це видання, що містить твір (один або декілька) художньої літератури. Видання художньої літератури поділяються на три підтипи: наукове, науково-масове й масове.

За ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації розрізняють п’ять видів видань:

інформаційне – містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, ті, що не публікуються) або результат аналізу й узагальнення відомостей, поданих у першоджерелах;

реферативне – інформаційне видання, що містить упорядковану сукупність бібліографічних записів, включаючи реферати. Існує чотири види РВ:

1. документів з якоїсь галузі, предмета, проблеми. Він має предметний, авторський та інші покажчики (наприклад, РЖ „Інформатика”);

2. реферативний журнал (РЖ) публікує в систематизованому вигляді реферати

3. реферативний збірник (РЗ) – містить добірки рефератів з конкретних проблем. У ньому розміщені статті теоретичного й оглядового характеру, переклади, бібліографічна інформація і т.ін.

4. експрес-інформація – це розширений реферат якось найбільш значущого первинного документа, що виходить друком у дуже стислий термін.

5. інформаційний листок – реферативне неперіодичне видання, що відображає відомості про передовий виробничий досвід або науково-технічне дослідження.

бібліографічне – інформаційне видання, що містить упорядковану сукупність бібліографічних записів. За призначенням виділяють чотири види бібліографічних видань:

1. державне БВ (бібліографічне видання) – інформує про видані в країні документи на основі їх державного обліку. Серед державних БВ, що видаються Книжковою палатою України, – „Літопис книг”, „Літопис образотворчих видань”, „Літопис газетних статей”, „Літопис журнальних статей” і т. ін.;

2. науково-допоміжне БВ – покликане допомогти науково-дослідній діяльності. Допоміжні покажчики різного роду (іменні, предметні, географічні й ін.) забезпечують швидкий пошук необхідної інформації;

3. рекомендаційне БВ – покликане допомогти загальній і професійній освіті, самоосвіті й пропаганді знань.

4. професійно-виробниче БВ – призначене на допомогу практичній професійно-виробничій діяльності.

оглядове – це інформаційне видання, що містить публікацію одного чи кількох оглядів, які включають результати аналізу та узагальнення представлених у первинних документах відомостей.

1. бібліографічний огляд (БО) – являє собою повідомлення про первинні документи. Завдання бібліографічного огляду – відбір певних первинних документів, їх бібліографічний опис і характеристика змісту.

2. реферативний огляд (РО) – представляє собою узагальнену характеристику питань, що розглядаються в первинних документах, без їх критичної оцінки.

3. аналітичний огляд (АО) – містить всебічний аналіз первинних документів, що розглядаються, їх критичну аргументовану оцінку, обґрунтовані висновки й рекомендації з досліджуваних питань.

4. прогностичний огляд (ПО) містить оцінку тенденцій розвитку науки, виробництва, суспільства, на основі якої компетентні органи можуть прийняти рішення, розробити короткострокові й довгострокові плани розвитку тої чи іншої галузі, території, наукових досліджень і т.ін.

дайджест – видання, що містить публікацію у вигляді добірки відібраних і згрупованих витягів (виписок) із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення. Це може бути добірка найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань.

За інформаційними знаками (знаковою природою інформації), тобто домінуючим у виданні способом фіксації повідомлень увесь масив видань поділяється на 4 види:

текстове – видання, зміст якого передається знаками природної мови. Їх основу складає словесний (мовний, літературний) текст, що складається із фраз і слів, значення яких відомо реципієнту (читачу) або може бути знайдено в тлумачному словнику;

нотне – це різновид видання, більшу частину обсягу якого займає нотний запис музичного твору.

картографічне – видання, більшу частину якого займає картографічний твір (один або кілька).

ізовидання – видання, більшу частину якого займає зображення, тобто відтворення живописного, графічного, скульптурного твору, спеціальної або художньої фотографії й інших графічних робіт (креслень, діаграм, схем тощо).

За матеріальною конструкцією (або формою видання) розрізняють такі види видань:

книжкове – видання у вигляді блоку скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату, в обкладинці або палітурці. До нього відносять книгу (обсягом понад 48 сторінок) й брошуру (обсягом понад 4, але не більше 48 сторінок);

журнальне – видання у вигляді скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, по-видавничому пристосованого до специфіки даного періодичного видання, в обкладинці або палітурці. Основним різновидом цього виду видання є журнал;

аркушне – видання у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення. Різновидом цього виду видання є газетне й карткове видання;

газетне – це аркушне видання у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, по-видавничому пристосованого до специфіки даного періодичного видання;

карткове – аркушне видання у вигляді картки встановленого формату, видрукуване на матеріалі підвищеної цупкості. До аркушних видань відносять газету, плакат, буклет, листівку і т. ін.;

буклет – аркушне видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого у будь-який спосіб у два чи більше згинань;

плакат – аркушне видання у вигляді одного чи кількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, віддруковане з одного чи двох боків аркуша, призначене для експонування;

листівка – карткове видання, віддруковане з одного чи обох боків;

комплектне видання – сукупність видань, зібраних у папку, футляр, бандероль або в обкладинці;

книжка-іграшка – видання, що має незвичайну конструктивну форму, призначене для розумового й естетичного розвитку дітей.

За обсягом, тобто за кількістю сторінок, а також паперу, витраченого на виготовлення одного екземпляра видання, весь масив поділяється на три види:

книга;

брошура;

листівка.

За складом основного тексту (тобто за кількістю уміщених творів) видання поділяється на два види:

моновидання;

збірка.

Моновидання містить один твір. Збірка – видання, що містить низку творів.

За структурою (тобто числом одиниць, з яких складається видання) розрізняють такі види видань:

серія – видання, що містить сукупність томів, об’єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким призначенням, що виходять в однотипному оформленні;

однотомне – неперіодичне видання, випущене в одному томі;

багатотомне видання (багатотомник) – неперіодичне видання, що складається з двох або більше нумерованих томів, й являє собою єдине ціле за змістом і оформленням;

зібрання творів – однотомне або багатотомне видання, що містить все або значну частину творів одного або кількох авторів, що дає уявлення про його (їх) творчість у цілому;

вибрані твори – однотомне або багатотомне видання, що містить частину найбільш значущих творів одного або кількох авторів, відібраних за певною ознакою.

За класом художньо-поліграфічного виконання видання поділяються на:

видання підвищеної якості (подарункові, ювілейні, сувенірні, факсимільні, експортні, особливо ретельно оформлені);

видання в прикращеному оформленні;

видання в звичайному й економічному оформленні.

За способом друку видання може бути надруковано високим, офсетним, глибоким, трафаретним й іншими спеціальними видами друку. Видання може бути однобарвним і багатобарвним (зокрема дитяче). Існують різні шрифти: великий шрифт – для дитячих видань і підручників для молодших класів, дрібний – для довідкових видань.

За форматом видання поділяють на видання:

великих форматів (від 84x108/8 до 84x90/16);

середніх форматів (від 70x100/16 до 70x108/32);

малих форматів (від 70x90/32 до 70x102/64);

видання мініатюрні (від 70x90/64 до 60x84/102).

7. Редакторський аналіз і оцінка журналістського матеріалу

1. Означте мету редакторського аналізу журналістського матеріалу

2. На вашу думку, що є предметом редакторського аналізу?

3. На вашу думку, редактор єспівавтором чи “автором” журналістського твору, коли він здійснює редакторський аналіз?

Редакторський аналіз - це критика, звернена насамперед до автора. Мета її - вказати на конкретні хиби, сприяти вдосконаленню рукопису. Це-докладний розгляд тексту, потрібний і самому редакторові, оскільки визначає його дальшу роботу з підготовки твору до оприлюднення. Редакторський аналіз порівняно з літературно-художньою критикою має низку специфічних особливостей. Ставлячи перед собою завдання якомога конкретніше й дійовіше допомогти авторові поліпшити його працю, редактор не тільки розглядає готовий твір, а й немовбито відтворює сам процес написання тексту, прямуючи від авторського задуму до його втілення.

Предметом аналізу редактора є цілісний твір, узятий у єдності всіх його аспектів: інформаційного, логічного, психологічного, лінгвістичного

8.Специфіка підготовки видань у видавництві

1. Означте послідовність етапів редакційно-видавничого процесу.

2. Назвіть етапи проходження оригіналу на редакційному і.

3. На вашу думку, чи потрібно здійснювати редактору контроль на виробничому етапі.

Підготовка видання у видавництві починається із редакційно-видавничих процесів, які доцільно розділити на кілька етапів:

підготовчий;

редакційний;

виробничий;

маркетинговий.

Підготовчий етап знайшовши автора та отримавши авторський оригінал, видавцеві необхідно переконатися в тому, що саме цей оригінал відповідає профілю видавництва, і якщо його втілити в книжкове видання, він знайде споживача і окупить понесені витрати. Авторським оригіналом називається створена автором і представлена ​​для редакційно-видавничої обробки творча чи наукова робота з усіма її необхідними компонентами (основний, допоміжний і додатковий тексти, а також оригінали ілюстрацій з необхідними до них підписами).

Видавничим оригіналом називається той же авторський оригінал після його обробки у видавництві аж до готовності виведення оригінал-макету на плівках з доданими оригіналами зовнішнього оформлення та видавничої специфікацією.

Наступною складовою підготовчого етапу редакційно-видавничого процесу є прийом авторського оригіналу. Поряд з електронною версією оригіналу варто отримати його «тверду» копію, тобто роздруківку на папері.

У зв'язку з цим, редактор автору пред'являє такі обов'язкові вимоги:

оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати подання його у видавництво;

оригінал має бути комплектним і повністю закінченим.

Редакційний етап. Якщо є потреба – авторський оригінал відправляється на рецензування.

Після рецензування починається безпосередньо редагування.

Порядок проходження оригіналу редакційного етапу:

1. Перше читання (або детальний перегляд) оригіналу редактором на екрані комп'ютера або на папері

2. Редагування тексту редактором на екрані комп'ютера у форматі А-4.

3. Робота з відредагованим текстом технічного та художнього редактора перед версткою (вибираються гарнітури та розміри шрифтів основного, допоміжного, службового текстів, заголовків, а також різноманітні виділення, відступу, спуски; вказуються місця для елементів художнього оформлення, колонтитулів, колонцифр і т.п.) .

4. Верстка відредагованого тексту в конкретному форматі і відповідно до вказівок технічного та художнього редактора.

5. Читання першого верстки, звірка редакторських виправлень, внесених у форматі А4.

6. Висновок підписаний верстки на папір. Остання звірка попередніх виправлень.

7. Висновок оригінал-макету на плівки.

8. Виготовлення, редагування, звірка та виведення на плівки художнього оформлення зовнішньої та внутрішньої частин видання (здійснюється спільно редактором і художнім редактором або художником (дизайнером).

Виробничий етап

Виробничий етап редакційно-видавничого процесу починається з вибору видавництвом поліграфічного підприємства та складання договору з ним на друк видання та передачі оригінал-макету з усіма необхідними документами (лист видавництва, комплектний оригінал, технічна видавнича специфікація і договір з поліграфічним підприємством).

З цієї хвилини вся подальша робота з перетворення оригінал-макету в конкретне видання здійснюється поза межами видавництва. На цьому етапі відбувається:

1. Звірка та підписання до друку відбитків художнього оформлення, зроблених після кольороподілу.

2. Звірка та підписання до друку чистих аркушів внутрішньої частини видання перед формуванням книжкового блоку.

3. Звірка та підписання до друку сигнального екземпляра.

Маркетинговий етап. Завданням редактора на цьому етапі є написання такого рекламного тексту, який би відразу «заробив» на створення високого іміджу майбутнього видання. Проводяться рекламніта інші маркетингові акції.

9. Робота над підготовкою видавничого оригіналу

1. Коли починається оцінка придатності ілюстраційних матеріалів для відтворення поліграфічним способом?

2. Назвіть складові системи редакційного опрацювання оригіналів.

3. Назвіть документацію, що супроводжує видавничий оригінал у друкарню

Видавничий оригінал – комплект оригіналів усіх частин видання (тексту, зображень, зовнішнього оформлення, дублікатів), вичитаний, розмічений для макетування та художнього оформлення.

Системи редакційного опрацювання оригіналів:

• Системи прямого вводу

• Настільні видавничі системи

• Автономні набірні системи

• Набірні системи, що працюють у лінію

Робота з текстовою частиною видавничого оригіналу

• формат сторінки без полів

• розмір середника під час складання в декілька шпальт

• кількість рядків на сторінці

• гарнітуру, кегель, накреслення, оформлення колонтитулу, розмір проміжку до тексту

• гарнітуру, кегель, накреслення колонцифри, місце її розташування та відстань до тексту

• розмір спуску на початкових сторінках

• розмір проміжків всередині тексту, між різними текстовими блоками та всередині них

Наступний етап це:

Оцінка придатності ілюстраційних оригіналів для відтворення поліграфічними засобами,

робота зі штриховими оригіналами,

Непрозорі одноколірні та багатоколірні

• рисовані

• друковані

• у вигляді фотовідбитків із чіткого штрихового зображення, виконаного на контрастному глянсовому фотопапері

• оригінали, виконані засобом фотографіки

• надруковані чи намальовані тексти і знаки із інтенсивним чорним рівномірним вічком шрифту

Півтонові прозорі одноколірні оригінали можуть бути у вигляді діапозитивів або негативів.

Прозорі кольорові багатоколірні оригінали можуть бути лише у вигляді кольорових діапозитивів

Підготування оригіналів зовнішнього оформлення

Для одноколірного штрихового зображення за ескізом виготовляють один оригінал, для багатоколірного – на кожну фарбу окремий оригінал з мітками суміщення

Підготування оригінал-макетів

Репродукований оригінал-макет (РОМ) – оригінал, підготовлений для виготовлення фотоформи чи друкарської форми фотомеханічним способом або скануванням, як зображення

• Набір тексту оригіналу (мережа або дискета).

• Виведення оригіналу на лазерному принтері – коректура і вичитування.

• Редагування оригіналу.

• Виведення на лазерному принтері – розмітка оригіналу до набору і верстання.

• Верстання сторінок.

• Виведення сторінок на лазерному принтері – коректура і правка верстання технічним редактором.

• Редагування сторінок.

• Виведення сторінок на папір (плівку).

• Підписання до друку.

• розривів, ореолів, слідів тонера на проміжкових ділянках зображення;

• знаків, відтворених пошкодженими шрифтоносіями, чи інших гарнітур, кеглів і накрес­лень;

• дефектів (здвоєних знаків, відсутніх чи завеликих проміжків між літерами в словах, слідів виправлень підчисткою, осипання порошку, нерівномірної оптичної густини шрифту на сторінці видання без полів);

• більше однієї наклейки у рядку: наклейки однієї літери чи групи літер у слові; більше двох наклеєних рядків на сторінці, відокремлених рядком, що не виправляється;

• плям або зморшок

• Документація, що супроводжує видавничий оригінал у друкарню

  Видавництво________________ Заказ №___________________ Друкарня__________________ Заказ №___________________ Дата______________________		Затверджую: Директор видавництва____________ Дата____________________ Директор друкарні_____________ Дата______________________
  ВИДАВНИЧА СПЕЦИФІКАЦІЯ ПОЛІГРАФІЧНОГО ВИКОНАННЯ ДРУКОВАНОГО ВИДАННЯ
  Автор__________________ Назва__________________ Серія__________________ Мова__________________		Обсяг__________________ Формат, частка аркуша______________ Наклад у палітурці №__________________ в обкладинці №_________________ на експорт____________________ Друкарських аркушів (тис. арк.-відб.)____
  Набір і верстка
  Шрифти (гарнітури, кегль, інтерліньяж) Основний текст__________________ Графічні виділення_________________ Додатковий текст__________________ Заголовки__________________ Таблиці__________________ Формули__________________ Текстівки до малюнків__________________ до вклейок__________________ Кватирки (формат) ________________ Виноски________________ Зміст (місце, вирівнювання) __________ Колонцифра________________ Колонтитул________________ Норма: текст________________ шрифт________________	Спосіб складання: Ручний. Монотип. Лінотип. Комп’ютер. Інше_______ Формат (однієї шпальти)__________ Верстка: _____________кв. Кількість рядків на сторінці______ Середник при 2- та 3-шпальтному наборі___ Розмір абзац. відступу: осн. тексту__________ дод. тексту________ Спуск кв. (рядків) до заголовка________ до тексту__________ Титул: набірний, репродукційний, індивідуальний, серійний, інше______Обкладинка: індивідуальна, серійна, набірна, репродукційна, літоофсетна, глибокого друку Текстівки давати: у гранках, верстці Макет: додається, буде даний

Папір, матеріали
Папір № сорт вага 1 м2 формат На текст аркушева, рулонна, глазурована, машин. гладкості, білена, небілена На обкладинку сорт, колір, вага На суперобкладинку сорт, колір, вага На форзац сорт, колір, вага На вклейки, вкладки, накидки сорт, колір, вага	Картон (сорт, марка, товщина): для палітурок футлярів Тканини (назва, колір, малюнок): для сторонок корінця оклеювання корінця окантування форзацу Синтетичні матеріали: на палітурку корінець суперобкладинку припресування
Графік випуску видання	Додатки
Здача оригіналу (факт) Гранки Верстка Звірка Підпис у друк Чисті аркуші (прим.) Сигнал Здача накладу	Оригінал: 1.__________________ стор. 2.__________________ стор. 3.__________________ стор. 4.__________________ стор. Дублікати тексту 1.__________________ стор. 2.__________________ стор. 3.__________________ стор. 4.__________________ стор. Оригінали зображень (прим.) Кліше (прим.) Макети титулу спускної полоси
Підписи Технічний редактор Художній редактор Дата	Візи Начальник виробничого відділу видавництва Дата Начальник виробничого відділу друкарні Дата Начальник технічного відділу друкарні Дата

Брошурування
Фальцювання: 4, 3, 2 згини Комплектування: вкладкою, підйомкою Шиття: внакидку, втачку, нитками (на марлі, без марлі), проволокою безшвейне скріплення Вклейки: на стрижень на паспарту	Накладання обкладинки: звичайне, у розпуск, з кантом Біговка рубчиків Обрізування з 3-х, 2-х сторін, без обрізування
Палітурка №
Корінець круглий, прямий, оклеювання папером, тканиною, без оклеювання Форзац: приклеєний, прошивний з фальцем, без фальца окантування тканиною, папером без окантування Зафарбування обрізування з усіх боків голівки голівки та передка колір	Папка: корінець по блоку, мм матеріал кругом з фаскою без фаски кути прямі, круглі Відділка: блінтувати, не блінтувати Тиснення: з мідних штампів, гальвано блінтом, рельєфне фарбою (колір) фольгою (колір) термофарбою (колір) Кількість штампів Додаткові умови