4. ОБГРУНТУВАННЯ ЄКОНОМІЧНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОЕКТУ

4.1. Визначення трудомісткості робіт

Встановлення нового обладнання, монтаж нових комп’ютерних мереж,

налагодження нових ПЕОМ та розробка і встановлення програмного забезпечення потребують певних витрат часу та праці. Показником, який узагальнює ці витрати є – трудомісткість.

Для розрахунку загальної трудомісткості необхідно визначити етапи робіт та трудомісткість цих робіт. Всі розрахунки загальної трудомісткості робіт зводяться до таблиці 2.1.

Назва етапів	Трудомісткість Тшт., год	Виконавець (спеціальність)
Аналіз предметної області	6	Програміст
Збір інформації для БД	4	Програміст
Збір БД	22	Програміст
Реалізація БД	22	Програміст
Розробка інтерфейсу	8	Програміст
Прив’язка БД до С++	10	Програміст
Тестування, виявлення помилок	4	Програміст
Впровадження в корпоративну мережу	4	Системний адміністратор
Загальна трудомісткість Тзаг., год.	80

Таблиця 2.1 – Розрахунок загальної трудомісткості робіт

З урахуванням рівня язику програмування трудомісткість розробки програми повинна бути скорегована наступним чином:

Тпр = Кпр ∙ Тзаг н.год. (2.1.)

Тпр=0,9*80=72

де Кпр – коефіцієнт зміни трудомісткості залежно від рівня язику програмування

Рівень язику програмування	Характер язику програмування	Коефіцієнт зміни трудомісткості
I	По командний язик – Асемблер	1
II	Макроасемблер	0,95
III	Алгоритмічні язики високого рівня	0,8 – 0,9
IV	Алгоритмічні язики найвисокого рівня	0,7 – 0,8

Таблиця 2.2 – Коефіцієнт зміни трудомісткості

4.2 Розрахунок чисельності персоналу

Чисельність виконавців визначається виходячи з нормативів часу на встановлення, ремонт, обслуговування та інших робіт на комп’ютерній мережі і ПЕОМ. Розрахунок чисельності ведеться окремо по кожній спеціальності за наступною формулою:

Квик. = ∑Тшт.і. / Фд (3.1)

Чпрог=68,4/72=0,951

Чадм=3,6/72=0,51

де Тшт.і. – трудомісткість виконання етапу робіт за і-ю спеціальністю;

Фд – дійсний фонд робочого часу одного виконавця, визначається за

формулою:

Фд=80*0,9=72 (3.2)

Всі розрахунки зводяться до таблиці 3.1.

Назва спеціальності	Кількість, чол.
Програміст	1
Адміністратор	1
Загальна кількість виконавців, чол.

Таблиця 3.1 – Склад і кількість виконавців

4.3 Розрахунок витрат на оплату праці

Витрати на оплату праці – це запланована на визначений термін часу сума грошових коштів, призначених для виплати працюючим за виконану роботу.

Витрати на оплату праці (Вопл.) включає:

- витрати на основну заробітну плату, Зосн.

- витрати на додаткову заробітну плату, Здод.

Витрати на основну заробітну плату включають тарифну заробітну плату, яка визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вище встановлених чинним законодавством.

Витрати на додаткову заробітну плату включають доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій. Всі виконавці знаходяться на погодинно-преміальній системі оплати праці.

Витрати на оплату праці розраховуються за формулою:

Вопл. = ∑Зосн. + ∑Здод., (4.1)

Вопл.= 836+430=1266

де ∑Зосн. – сума основної заробітної плати всіх виконавців;

∑Здод. – сума додаткової заробітної плати всіх виконавців.

Основна заробітна плата для спеціалістів, керівників розраховується за формулою:

Зосн. = Окл.∙ Тшт. / Фд, (4.2)

Зосн(прогр)=2100*(76*0,9)/178=806

Зосн(адм.)=1500*(4*0,9)/178=30

де Окл. – величина окладу спеціаліста згідно штатному розкладу підприємства;

Тшт. – трудомісткість виконання етапу робіт за і-ю спеціальністю;

Фд – дійсний (місячний) фонд робочого часу одного виконавця.

Додаткова заробітна плата розраховується за формулою:

Здод. = Зосн.∙ Д, (4.3)

Здод(прогр)=897*05=403

Здод(адм.)=34*0,5=27

де Зосн. – основна заробітна плата;

Д – сума доплат, надбавок та інших виплат, передбачених чинним законо-

давством (0,4 – 0,5).