
- •1 Загальна характеристика дисципліни
- •2 Інтерпретація результатів бокового каротажного зондування
- •Та максимального значення опору
- •Палетки пкм-мни
- •Визначення питомого опору пластів за вимірами комплектів зондів бкз
- •3 Інтерпретація результатів бокового каротажу
- •4 Інтерпретація результатів індукційного каротажу
- •Врахування зони проникнення. Необхідно скористатися спеціальними палетками, які представляють собою групу кривих залежностей у від п або у від п.
- •5 Визначення питомого електричного опору промитої зони колекторів
- •6 Інтерпретація результатів методу самочинної поляризації
- •7 Визначення коефіцієнтів пористості та нафтогазонасиченості за даними електричних методів
- •Визначення коефіцієнта пористості за даними опору незміненої частини пласта
- •Визначення коефіцієнта пористості за даними опору промитої зони пласта
- •Визначення коефіцієнта пористості за даними опору зони проникнення пласта
- •Контрольні питання
- •8 Інтерпретація результатів гамма-каротажу
- •Контрольні питання
- •9 Інтерпретація даних нейтронного гамма-каротажу
- •Контрольні питання
- •10 Інтерпретація даних гамма-гамма густинного каротажу
- •Контрольні питання
- •11 Інтерпретація даних імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу
- •Контрольні питання
- •12 Інтерпретація результатів акустичного каротажу
- •Рідині (розчин NaCl)
- •Контрольні питання
- •13 Інтерпретація результатів кавернометрії
- •14 Використання даних Резистивіметрії та термометрії при встановленні місць припливів та заколонних перетоків
- •Спосіб продавлювання
- •15 Контроль за розробкою нафтогазових родовищ
- •16 Комплексна інтерпретація даних гдс
14 Використання даних Резистивіметрії та термометрії при встановленні місць припливів та заколонних перетоків
При визначенні резистивіметром місця припливу води в свердловину застосовують два способи: відтартування та продавлювання.
Спосіб відтартування.
При визначенні місця припливу води способом відтартування свердловину промивають до отримання однорідної рідини (бурового розчину або води) по всьому стовбурі свердловини. Мінералізація промивної рідини повинна відрізнятися від мінералізації води, що надходить в свердловину. Наприклад, якщо із пласта поступає мінералізована вода, то свердловина повинна бути заповнена прісною водою і навпаки. Стовп рідини в свердловині повинен забезпечити тиск, що перевищує тиск пласта (приплив повинен бути «задавлений»). Після промивки свердловини проводять контрольний вимір опору розчину, який у разі правильної підготовки свердловини відзначає однорідність опору розчину вздовж стовбура свердловини. Після чого, поступово знижують статичний рівень шляхом відтартуванням рідини із свердловини.
Після відтартування заміряють опір рідини в свердловині. Поява припливу спостерігається при співставленні контрольної кривої з виміряною, що зумовлено зоною підвищених або знижених опорів проти місця припливу. Зміна опору розчину проти місця припливу пов’язана з різнорідністю рідини, яка обумовлена припливом у свердловину пластової води. Приклад визначення місця припливу води у свердловину способом відтартування зображений на рисунку 14.1.
Спосіб продавлювання.
Спосіб продавлювання заснований на припущенні, що пласт, який досліджується, одночасно є і таким, що поглинає. Способом продавлювання визначають не місце припливу води із пласта в свердловину, а місце поглинання рідини пластом. При роботі цим способом добиваються, щоб свердловина була заповнена однорідною рідиною. У цьому переконуються провівши контрольний вимір резистивіметром.
Потім в свердловину закачують розчин або воду з опором відмінним від опору рідині, яка заповнює свердловину. За допомогою серії вимірів резистивіметром простежують переміщення розділу між рідинами. Глибина, нижче за яку межа розділу не переміщується, не дивлячись на продовження закачування, є нижньою межею поглинаючого пласта. Рідину продавлюють або під тиском, або доливанням рідини в свердловину до гирла, якщо статичний рівень припливу нижчий за гирло свердловини.
Вимір резистивіметром проводиться після закачування в свердловину відповідних порцій рідини. Способом продавлювання користуються у випадках, коли устаткування свердловини дозволяє легше здійснити продавлювання розчину, чим відтартування, або коли свердловина газує і існує небезпека викиду підчас відтартування. Приклад визначення місця припливу води способом продавлювання зображений на рисунку 14.2.
За наявності устаткування для промивки свердловини та відтартування, місце припливу переважно визначають способом відтартування. При малих дебетах визначення місця припливу проводиться тільки способом відтартування.
Визначення місць припливів води термометром
Глинистий розчин у свердловині згодом нагрівається до температури навколишніх порід, і температурний режим свердловини, як уже було зазначено, називається сталим. При сталому режимі зміна температури з глибиною відповідає геотермічному градієнту району робіт. Роботи, які проведені в свердловині та зв’язані з циркуляцією розчину, приводять до того, що температура розчину стає відмінною від температури навколишнього середовища. Тепловий режим свердловини в цьому випадку називається несталим.
Місця припливу води в свердловину термометром визначають двома способами: відтартування і продавлювання.
Спосіб відтартування.
Підготовка свердловини для проведення робіт з визначення місця припливу води способом відтартування полягає в її промиванні для створення несталого теплового режиму. Контрольний вимір термометром проводять для перевірки підготовки свердловини. Він повинний показати відсутність температурних аномалій по стовбурі свердловини.
Рисунок 14.2 – Визначення місця припливу води методом продавлювання
На кривій контрольного виміру можуть бути отримані аномалії, які пов’язані з рухом рідини за трубами.
Подальший порядок робіт аналогічний проведенню робіт для визначення місць припливу води способом відтартування за допомогою резистивіметра. Місце припливу рідини в свердловину відзначається за підвищенням або зниженням температури внаслідок того, що температура води припливу відрізняється від температури рідини, яка заповнює свердловину. Іноді визначення місця припливу води термометром способом відтартування виробляється при сталому тепловому режимі. Для цього свердловину, заповнену водою, залишають на кілька днів у спокої, а потім роблять відтартування.
Місце надходження рідини відзначається на кривій за поступовим відходом отриманої температурної кривої вище місця припливу від її положення при сталому тепловому режимі. При цьому способі визначення місця припливу необхідне надходження великої кількості рідини; місце припливу відзначається неточно, тому застосовувати при сталому режимі спосіб відтартування для визначення місця припливу стає недоцільним. Схематичні криві визначення місця припливу рідини подані на рисунку 14.3 А, В, С.