4. Місцева вентиляція, їх види, розрахунок повітрообміну.

К-сть повітря, яку необхідно подавати або забирати із приміщення розрах.по декільком факторам:

1) по фактору люда

Визначаємо питомий об’єм приміщення, який припадатиме на одну людину в найбільш зайняту зміну роботи:

V_п=V_пр / n, м³ / людину

V_п – питомий об’єм;

V_пр – об’єм приміщення;

n – к-сть людей в найбільш зайняту зміну

Корстуючись нормативним документом БНиП встановлюємо яку к-сть повітря необхідно подавати на 1 людину в годину в залежності від питомого об’ємуі встановлено, якщо V_п буде до 20 м³ / людину то необхідно запроектувати вентилятори, щоб подавали не менше 30 м³ /год повітря в роб. Приміщенні.Якщо V_п більше 20 30 м³ /людину , то необхідно не менше 20 м³ /год повітря.

2) по газам і парам:

Цей розрахунок зводиться до визначення к-сті повітря за формулою:

,м3/год

де G – кількість газів або парів, що виділяються в одиницю часу, мг/год;

С_доп - допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничого приміщення, мг/м³ , згідно ГОСТ 12.1-005-88;

С_пр – вміст шкідливих речовин у повітрі яке поступає у виробниче приміщення, мг/м³ ;

3) розрахунок повітрообміну по тепло надлишкам:

,кг/год

W – к-сть тепла яке виділяється у виробниче приміщення,ккал/год;

0,24 – коеф.теплоємності;

- температура повітря витяжки із приміщення, ˚С;

- температура повітря яке поступає ззовні в приміщення, ˚С;

- густина повітря в приміщення,кг/м³;

Для розрахунку використовують формулу, яка враховує явне тепло у ватах:

,

де — явне тепло , Вт;

3,6 – коефіцієнт переводу одиниць (Вт в кДж/год)

С - масова питома теплоємність повітря, С=1Дж/кгК;

ρ - густина повітря, що надходить в приміщення, кг/м³ ;

- температура повітря витяжки із приміщення, ˚С;

- температура повітря яке поступає ззовні в приміщення, ˚С;

Розрахунок к-сті повітря по фактору виділення пороху:

,

_{В – інтенсивність пороховиділення на дільниці в одиницю часу;}

- допустима концентрація пороху в повітрі робочої зони;

- концентрація пороху в приміщенні;

Цією ф-лою користуються лише в тих випадках, коли порох виділяється із закритого джерела.

4) по кратності повітрообміну:

Використовується для орієнтовних розрахунків, коли невідомі нам вид і кількість шкідливих речовин, які виділяються в приміщенні:

L=K*V

К – кратність повітрообміну, 1/ год;

V – швидкість руху повітря, м/с.

5. Прилади для заміру вібрації. Принцип роботи.

Для визначення параметрів вібрації використовують прилади, що базуються на механічних та електричних методах вимірювання.

Механічні прилади мають меншу точність, ніж електричні, та використовуються для вимірювання вібрацій амплітудами більшими 0,05 мм та частотою до 30 Гц.

Електричні прилади використовують для вимірювання широкого частотного діапазону вібрацій, більшої та меншої інтенсивності. Вони дозволяють також здійснювати вимірювання на значних віддалях від об’єкту вібрації.

Параметри процесу вібрації вимірюються за допомогою віброметрів, вібрографів та спеціалізованою осцилографічною апартурою 1 та 2 груп.

В лабораторній роботі використовувався віброметр марки ВИП-2.

Складається з віброперетворювача,вимірювального приладу та з’єднувального кабелю. Віброперетворювач має циліндричну форму і складається з сейсмоприймача, розміщеного в стальному корпусі з основою, на якій є шпилька для накручування наконечника (штиря)ю

Принцип роботи: при контакті штиря з вібруючим об’єктом відбувається зміщення інерційної маси відносно магнітопроводу, при цьому на кінцях обмотки котушки підвісної системи виникає електрорушійна сила, величина якої пропорційна швидкості переміщення, що фіксується за допомогою вимірювального приладу.

Білет№23