3. Фізичні і фізіологічні характеристики шуму.

Шум – це сукупність звуків різної частоти i інтенсивності, які виникають внаслідок коливального руху частинок в пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).

Звукова хвиля – процес розповсюдження коливального руху в середовищі.

Звукове поле – середовище, в якому розповсюджуються звукові хвилі.

Основні фізичні характеристики звука – частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку I (Вт/м²), звукова потужність (Вт).

Частата звуку (f) характеризується числом коливань звукової хвилі за одиницю часу. Розмірність – Гц.

Різниця між миттєвим значенням повного тиску та середнім тиском спокійного середовища називається звуковим тиском (Р). Розмірність – Па. Або інше визначення, звуковий тиск - це різниця тисків в збуреному та незбуреному середовищах, яка виникає внаслідок періодичної появи областей розрідження та підвищеного тиску при розповсюдженні коливань в середовищі.

Інтенсивність (сила) звуку I – кількість енергії, що переноситься звуковою хвилею за одиницю часу через одиницю поверхні, орієнтованої нормально до напрямку розповсюдження хвилі.

Поріг чутливості – мінімальна інтенсивність звуку, яка сприймається вухом людини. Стандартна частота порівнювання 1000 Гц. Для цієї частоти поріг чутливості І_о = 10 ^-12Вт/м² з відповідним звуковим тиском Р_о = 2∙10 ^-5 Па.

Поріг больового відчуття – максимальна інтенсивність звуку, для якої орган слуху починає сприймати больове відчуття. Відповідає параметрам 1-10 Вт/м², Р = 2∙10⁵Па.

Для оцінки шуму використовують не абсолютні значення інтенсивності звуку i звукового тиску, а логарифми відношень цих величин до умовного нульового рівня , що відповідає порогу чутливості стандартного тону частоти 1000 Гц. Ці логарифми відношень називають рівнянням інтенсивності i звукового тиску

, [дБ] (7.1)

i визначають в балах(децибелах).

Сумарний рівень звукового тиску L декількох різних джерел звуку з однаковим рівнем звукового тиску L_і, ,

де n – кількість джерел шуму з однаковим рівнем звукового тиску;

L_і – рівень шуму від одного джерела.

Сумарний рівень звукового тиску L від декількох різних джерел звуку

L=10lg[10(L₁/10)+ 10(L₂/10)+…. 10(L_n/10)], [дБ]

де L₁, L₂…L_n – pівнi звукового тиску від декількох різних джерел звуку.

Рівень гучності. Це поняття дозволяє врахувати різну чутливість людини до звуків різних частот. Умовна одиниця рівня гучності – фон. Один фон – це гучність звука при частоті 1000 Гц I рівна інтенсивності 1 Дб. На частоті 1000 Гц piвнi гучності прийняті рівними рівням звукового тиску.

4. Розрахунок освітленості точковим методом.

Для розрахунку локалізованого та місцевого освітлення використовують точковий метод, згідно якого визначають освітленість робочої поверхні Е

,

де I – сила світлу, Кд;

α – кут між нормаллю до робочої поверхні i напрямком світлового потоку на джерело;

Н_р – висота розміщення світильників, м;

К – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості внаслідок старіння ламп, запилення і забруднення світильників(К приймають рівним 1,5 (за СНиП II-4-79, (лаб.№3)