2 Суть економічного методу та статистичного методу аналізу травматизму.

Статистичний метод. Передбачає узагальнення фактично наявного матеріалу про травматизм шляхом поєднання в групи за різними ознаками. При цьому для оцінки виробничого травматизму використовують відносні показники (показник частоти травматизму та важкості травматизму). Показник частоти травматизму Кч – середня кількість випадків травматизму на 1000 людей

Кч = 1000(Н/С),

де Н – кількість нещасних випадків з втратою працездатності на три та більше днів за певний проміжок часу (квартал, півріччя, рік)

С – середньоспискова кількість працюючих.

Показник важкості травматизму Кв – це середня тривалість непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок за певний календарний період:

Кв = Д/Н,

де Д – кількість днів непрацездатності всіх потерпілих за певний проміжок часу (квартал, півріччя, рік).

Економічний метод полягає у визначенні витра які викликані виробничим травматизмом а також оцінюємо соціальний ефективність міроприємств що попереджують нещасні випадки.

3 Характеристака параметрів мікроклімату.

Мікрокліматичні умови виробничого середовища складаються з температури навколишнього середовища, його вологості, швидкості руху та випромінювання від нагрітих предметів.

Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму.

Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту.

При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад ЗО °С працездатність людини починає падати. За такої високої

температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри. Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

4 Аерація, як вона здійснюється і її розрахунок.

Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а надаху чи у верхній частині будівлі встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря. Для регулювання надходження та видалення повітря передбачено перекривання на необхідну величину аераційних отворів та ліхтарів. Це особливо важливо в холодну пору року.

Необхідні площі припливних Fnp та витяжних FB аераційних отворів, що забезпечують потрібний повітрообмін визначаються за формулами:

— необхідна кількість (за масою) повітря, яке відповідно

надходить і видаляється з приміщення, кг/год;

— коефіцієнт витрат, що залежить від конструкції отвору;

— питома вага зовнішнього і внутрішнього повітря, кг/м3;

— відстань від центра відповідно нижнього (припливного)

і верхнього (витяжного) отвору до нейтральної зони, м;

g— прискорення вільного падіння, 9,8 м/с2.