Обмін ліпідів і його регуляція.
Ліпіди – група органічних сполук, нерозчинних у воді, вони є розчинниками для жиророзчинних вітамінів.
Ліпіди є однаковою мірою пластичним і енергетичним матеріалом.
Жири складають 10-15% від маси тіла людини, а при ожирінні може досягати до 50%, у тварин спостерігаються сезонні коливання.
Жир може депонувати у вигляді жирової краплини в підшкірній клітковині, застерігаючи організм від посиленої віддачі тепла. Жир, який відкладається в інших місцях, захищає організм від травматичних пошкоджень.
Добова потреба в жирах – 70-80 г для дорослих, а для дітей 3-10 рр. – 26-30 г.
Жири поділяються на прості (нейтральні жири, воски), складні (фосфоліпіди, гліколіпіди, сульфоліпіди) і стероїди (холестерин).
Основну масу в організмі складають нейтральні жири, вони є джерелом енергії . При окисленні 1 г жирів вивільняється 37,7 кДж (9 ккал) енергії. За рахунок окислення нейтральних жирів виробляється 50% енергії у дорослих і 40% у немовлят. Нейтральні жири також виконують і пластичну функцію, т.я. є складовою частиною протоплазми, ядра і оболонки клітини, та сприяють нормальному обміну води в організмі. В жировій тканині нейтральні жири депонуються у вигляді триглецеридів. По мірі необхідності відбувається мобілізація жирів, тобто розпад триглецеридів з виділенням вільних жирних кислот.
Нейтральні жири в енергетичному відношенні можуть заміняти вуглеводи, але є ненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, арахідонова), які повинні обов’язково міститись в раціоні, називаються незамінними. Довга їх відсутність в їжі призводить до затримки росту у молодому віці і втрати розмножуватись у дорослому. Добова потреба в цих кислотах – 10-12 г, лінолева і ліноленова кислоти містяться і рослинних жири, менше їх міститься в тваринних жирах, арахідонова кислота міститься тільки в тваринних жирах.
Насичені жирні кислоти (пальмітинова, стеаринова) можуть синтезуватись в організмі людини.
Біологічноцінними є рослинні жири, вони містять все ненасичені жирні кислоти, при їх недостатньому надходженні в організм знижується пружність судинних стінок, підвищується їх проникність, швидше розвивається атеросклероз, можливий інфаркт міокарду і тромбоз.
Фосфо- і гліколіпіди входять до складу всіх клітин, але головним чином в склад нервових. Фосфоліпіди синтезуються в кишковій стінці і в печінці, але тільки клітини печінки здібні виділяти фосфоліпіди, тому печінка – єдиний орган, який підтримує рівень фосфоліпідів в крові.
Холестерин та інші стероїди можуть поступати з їжею і синтезуватись в організмі, з них утворюються статеві гормони. Основним місцем синтезу холестерину є печінка. Невикористаний холестерин розщеплюється в печінці і продукти його розпаду перетворюються в жовчні кислоти, які вступають в кишечник з жовчю. Частина холестерину може надходити з крові через стінки товстого кишечнику в його порожнину.
Т.ч. жири синтезуються в основному з гліцерину і жирних кислот, але можуть синтезуватись із продуктів розпаду білків і вуглеводів. Утворення жирів з вуглеводів відбувається при надлишковому вживанні вуглеводів з їжею, що призводить до відкладання жирів в організмі. В нормі у людини 25-30% вуглеводів їжі перетворюється в жир.
Білки ж є пластичним матеріалом і тільки при надмірних умовах білки використовуються для енергетичних цілей. Перетворення білків в жирні кислоти відбувається через утворення вуглеводів.
В регуляції жирового обміну приймають участь легені, з кров’ю жири надходять до легенів, де є особливі клітини – гістіоцити, які здатні затримувати надлишок жирів в крові. В легенях жири не тільки затримуються, але й частково розщеплюються, при цьому тепло, яке утворилося, зігріває холодне тепло.
Нервово-гуморальна регуляція ліпідного обміну.
Нервовий центр регуляції знаходиться в ядрах гіпоталамусу в підзгірній частини проміжного мозку. Так при пошкодженні у тварин вентромедіального ядра (або пухлини в людини) виникає патологічне ожиріння, а при пошкодженні латеральних ядер – різке схуднення (кахексія). Сигнал для центру регуляції жирового обміну є рівень глюкози в крові, який сприймається рецепторами гіпоталамусу. Зниження її в крові, стимулює гіпоталамус і відбувається розщеплення ліпідів та гальмується їх синтез. У разі підвищення глюкози процеси йдуть в зворотному напрямку. Симпатична нервова система мобілізує розщеплення жирових запасів, а парасимпатична, навпаки, сприяє відкладанню жирів.
Жировий обмін регулюють гормони передньої долі гіпофізу, щитоподібної, підшлункової і статевих залоз.
Соматотропін, тиротропін, кортикотропін, гонадотропіни, адреналін активізують згорання жирів, так при недостатньому їх виробленні розвивається ожиріння.
Інсулін стимулює утворення жиру і відкладання його в підшкірній клітковині. В результаті введення інсуліну збільшується утворення жирів з вуглеводів.