3. Формені елементи крові. Еритроцити, їх будова, розміри і кількість у хребетних тварин.

В периферичній крові плазма складає приблизно 52-58 % об’єму крові, а формені елементи приблизно 42-48 %. В депо – навпаки.

Процентний об’єм форменних елементів називається гематокрит. Об’єм клітин крові може коливатись у межах 30-60 % – гематокритичне число – відношення об’єму клітинних елементів до об’єму крові.

Еритроцити – червоні кров’яні тільця, які мають форму двовгнутих дисків, без’ядерні. Відрізняються від інших – наявністю кров’яних пігментів, що забезпечують дихальну функцію крові. В 1 мм³ крові у чоловіків знаходиться 4-5 млн. ер. У жінок – 3,8-4,7 млн. Збільшення кількості еритроцитів у крові називається еритроцитозом, зниження – еритропенією (малокровіє).

Норма еритроцитів в крові за даними Глухівської лабораторії становить 3–5 х 10¹² /л.

Клітини крові та гемолімфи безхребетних, в яких містяться кров’яні пігменти, виявлено у окремих родин червів, червоподібних, молюсків, голкошкірих, але у хребетних еритроцити представлені систематично.

Еритроцити нижчих хребетних мають овальну форму, мітять ядро, і як правило, мають відносно великі розміри. Еритроцити птахів мають сферичну форму і ядро, а у ссавців, крім лами, верблюда і оленя, еритроцити втратили ядро і набули форму двоввігнутих дисків. Завдяки такій формі вони мають дещо більшу поверхню, а головне сплющення еритроцитів зменшує шлях дифузії кисню до центру еритроциту, що сприяє повнішому і швидкому насиченню гемоглобіну еритроциту киснем, а також без’ядерні еритроцити ссавців споживають у 1,5-2 рази менше, ніж еритроцити з ядром.

Утворюються еритроцити в червоному кістковому мозку. Існують 100-120 днів, руйнуються в селезінці і печінці. Продукти розпаду старих еритроцитів стимулюють процес утворення нових (еритропоєз). Нові утворюються у червоному кістковому мозку з ядерних стовбурових клітин, проходячи кілька стадій і втрачаючи при цьому ядро. За 1 хв. утворюється близько 150 млн еритроцитів і стільки ж відмирає, тобто за добу поновлюється 1% усіх еритроцитів.

Кількість еритроцитів і крові в еволюційному ряду прогресивно зростає, але кількість еритроцитів залежить не тільки від рівня еволюційного розвитку, а й від інших чинників. Так, перехід до наземного способу життя, що супроводжується перебудовою тіла і більшості функцій організму призвів до різного збільшення кількості еритроцитів у земноводних тварин. Крім того, у всіх тварин існує чітка обернена залежність між кількістю еритроцитів та їхніми розмірами. Кількість еритроцитів в межах одного класу, родини чи роду буває різною, що пов’язано з умовами існування, рівнем метаболізму, руховою активністю, розмірами тіла тощо.

Швидкість осідання еритроцитів: формені елементи крові знаходяться у плазмі крові у вигляді суспензій. Ця властивість крові зумовлена негативним зарядом еритроцитів, який перешкоджає їх склеюванню. Якщо кров набрати в тонкий капіляр і додати до неї цитрату натрію, який запобігає зсіданню крові, то еритроцити повільно осідають. У нормі ШОЕ у чоловіків = 2-10 мм в год. У жінок –2-15 мм в год. У дітей у віці 7-12 років ШОЕ = 12 мм. На величину ШОЕ впливає функціональний стан організму.