
- •1 Вибір і обгрунтування двох варіантів схем підстанції
- •2 Вибір силових трансформаторів
- •3 Техніко-економічне порівняння варіантів схем підстанції
- •4 Вибір схеми власних потреб і трансформаторів власних потреб
- •5 Розрахунок струмів короткого замикання
- •6 Вибір та перевірка електричних апаратів і струмопровідних частин для заданих кіл
- •Вибір вимикачів і роз’єднювачів
- •Вибір струмоведучих частин
- •Вибір гнучких шин на 500 кВ
- •Вибір гнучких шин на напругу 330 кВ
- •Вибір жорстких шин на 6 кВ
- •7 Виконання конструкції та схеми заповнення комірок розподільної установки для заданного кола
- •8 Розрахунок заземлюваного пристрою для заданого кола
- •Висновки Енергозбереження на підстанції
- •Основні заходи з енергозбереження
- •Список використаних джерел
8 Розрахунок заземлюваного пристрою для заданого кола
Розраховуємо заземляючий пристрій РУ – 330 кВ, який виконаний по схемі 3/2. Струм Іпо = 3,31 кА, грунти в місці спорудження ( супісок – ρ1 = 400 Ом·м та суглинок ρ2 = 100 Ом·м), глибина залягання t = 0,7 м, довжина вертикальних заземлювачів l = 5 м, h1 = 2 м, час дії релейного захисту 0,1 с, час відключення вимикача 0,08 с. Кількість комірок 3. РУ знаходиться у другій кліматичній зоні.
З
аземляючий
пристрій виконуємо з вертикальних
заземлених полос, прокладених вздовж
рядів обладнання і поперечних полос,
які створюють заземляючу сітку.
Рисунок 9.1 – Схема розміщення заземляючого контуру
Довжина РУ а = 157,4 м;
Ширина РУ b = 18+24·3 = 90 м ; Приймаємо ( 160100 )
Відстань між горизонтальними смугами. Визначаємо кількість комірок:
160/20 = 8≈ 8 100/20 = 5 ≈ 5
Визначаємо відстань між смугами:
160/8 = 20 м 100/5 = 20 м
Визначаємо кількість вертикальних електродів:
nв = 26
Визначаємо загальну довжину горизонтальних провідників:
Lг = 160∙6+100∙9= 1860 м
Визначаємо повну довжину вертикальних електродів:
Lв = 5·26 = 130 м
Визначаємо середню відстань між провідниками:
Периметр контура : P = 2·160 + 2·100 = 520 м
Середня довжина між провідниками:
Дійсний
план заземляючого пристрою перетворюємо
у розрахункову квадратну модель :
;
Визначаємо відносну похибку :
тоді
А = (0,444 – 0,84 .
)=
0,406
Визначаємо опір верхнього шару:
,
де
Знаходимо загальний опір заземлення:
;
Опір заземлюючого пристрою є не допустимий, але основним критерієм за яким визначається надійність є допустима напруга.
Знаходимо допустиму напругу дотику :
t = t р.з.+tвв = 0,1+0,08 = 0,18 с Uдоп.дот = 400 В 3, сторінка 596
Розраховуємо напругу дотику прикладеної до людини:
де,
М = 0,72 ; 3, сторінка 598
-
коефіцієнт, який визначається по опору
тіла людини і опору розтікання струму
від ступень:
;
Напруга дотику прикладена до людини:
Застосовуємо підсипку шаром гравію товщиною 0,2 м в місцях роботи
,
тоді
;
Умова виконується
Висновки Енергозбереження на підстанції
У курсовому проекті розглянуто проект електричної частини підстанції 500/330/10/6 кВ. Вибрав два варіанти схем підстанції, вибрав трансформатори звязку. Провів техніко-економічне порівняння варіантів, вибрав трансформатори власних потреб і схему власних потреб. Розрахував струми короткого замикання в трьох точках та вибрав електричні апарати та струмопровідні частини. Вибрав вимірювальні трансформатори струму та напруги.
Основні заходи з енергозбереження
Економія енергетичних ресурсів – один знайважливіших заходів, сосбливо в період теперішньої економічної кризи. На підприємстві передбачено і впроваджено такі заходи з енергозбереження:
КТП і РП 0.4 кВ наближені до центрів навантажень;
повна компенсація реактивної потужності;
обмеження холостого ходу двигунів технологічного обладнання;
вибір перерізів кабілів 0.4 кВ з врахуванням спаду напруги;
використання світильників з лампами типу ДРЛ;
управління електроосвітленням з допомогою фотореле;
використання двигунів з підвищеним cos φ;
впровадження економних режимів роботи силових трансформаторів КТП;
впровадження низько енергоємних технологій на виробництві;
поліпшення обліку електроенергії.
Впровадження в народному господарстві нових технологічних процесів, пов’язаних з використанням потужних, несиметричних, нелінійних навантажень викликає різке погіршення показників якості електроенергії.