7

Радіоактивність

Класифікація засобів індивідуального захисту (за С.М.Городинским)

РОЗРАХУНОК ДОЗИ ЗОВНІШНЬОГО -ОПРОМІНЕННЯ

РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗАХИСТУВІД ЗОВНІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ

ЗАХИСТ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКРАНУВАННЯ

РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ ЕКРАНУ ПО ТАБЛИЦЯМ

РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ ЕКРАНУ ПО ШАРАМ ПОЛОВИННОГО ПОСЛАБЛЕННЯ

Радіоактивність — перетворення ядер атомів одних елементів на інші, яке супроводжується іонізуючим випромінюванням.

Іонізуюче випромінювання — потік часток або квантів електромагнітного випромінювання, проходження яких крізь речовину призводить до його іонізації (перетворення нейтральних атомів в іони) з утворенням електричних зарядів різних знаків.

Одиниця вимірювання радіоактивності — Беккерель (Бк, Вq). 1 беккерель дорівнює одному спонтанному розпаду на 1 сек. Внесистемна одиниця радіоактивності — Кюрі (Кu, Сu). 1 Кu дорівнює 3,7•10¹⁰ Бк.

В медичній практиці використовується одиниця активності — мг.екв.радия який враховує гам—постійну, що характеризує радионуклід.

Розрізняють такі види іонізуючого випромінювання:

 — випромінювання — потік важких часток, які складені з двох нейтронів і двох протонів.

 — випромінювання — потік електронів або позитронів.

 — випромінювання — електомагнітне випромінювання, яке звільнюється при радіоактивному розпаді, тобто при переході ядра атома з одного енергетичного атому в інший. Довжина хвилі його випромінювання 0,05—10 н/м.

Re — випромінювання — електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі < 0,05 н/м.

Кількість енергії, яке передається тканинам при дії іонізуючого опромінення називається дозою.

Дози можуть бути наступні.

Поглинута доза — енергія іонізуючого опромінення, поглинута опроміненим тілом (тканинами організму), в перерахунку на одиницю маси. Одиниця поглинутої дози — грей (Гр,Gу). 1 гр = 100 рад.

Еквівалентна доза — поглинута доза помножена на коєфіцієнт якості випромінювання, що враховує здатність даного вида випромінювання пошкоджувати тканини організма.

Коєфіцієнт якості опромінення найбільший у  — випромінення = 20, для  та  — випромінювання — 1. Одиниця еквівалентної дози — Зиверт (Зв). 1 зиверт = 100 бер (біологічний еквівалент рада).

Ефективна доза — еквівалентна доза, помножена на коефіцієнт, що враховує різку чутливість різних тканин до опромінення.

Якісні характеристики іонізуючого випромінювання

— енергія випромінювання (Дж, еВ)

— проникаюча здатність (м, см, мм)

— іонізуюча здатність.

Кількісні характеристики іонізуючого випромінення.

— поглинута доза

— еквівалентна доза

— експозиційна доза (характеризує іонізуючий ефект, рентген — та — випромінювання)

— густина потоку частинок ( для корпускулярних випромінювань).

Якісні характеристики радіонуклідів

— вид ядерного перетворення ( — розпад, електронний — розпад, позитронний  — розпад, К — захват, самовільне ділення ядер, термоядерна реакція)

— період напіврозпаду.

Кількісні характеристики радіонуклідів

— активність — число перевтілено (розпадів) за секунду. Одиниця активності — беккерель (Бк) — 1 бк = 1 ядерний розпад в секунду. Внесистемна одиниця активності — (Кюрі (Ки). 1 Ки = 3,7 . 10.. Бк

Прадіаційний захист являє собою комплекс законодавчих, огранізаційних, санітарно—гігієнічних, та медичних заходів, що забезпечують безпечні умови праці при роботі с джерелами іонізуючого випромінювання.

До основних принципів протирадіаційного захисту відносять:

• гігієнічне нормування;

• попереджувальний та поточний санітарний нагляд;

• виробниче навчання;

• санітарну освіту;

• радіаційний контроль;

• медичний котроль.

Радіаційний контроль — це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації, про опромінення медичного персоналу та населення.

Розрізняють 4 види радіаційного котролю:

• дозиметричний;

• радіометричний;

• індивідуально—дозиметричний;

• спектрометричний.

Гігієнічне нормування характеризуються у постанові державного санітарного лікаря України “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ — 97)” . Встановлено значення допустимих рівнів ефективної дози за рік :

для категорії А — персонал, фахівці, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелом іонізуючого випромінювання 2 бер 920 м Зв;

для категорії Б — особи, які безпосередньо не заняті роботою з джерелами іонізуючого випромінювання, але можуть отримати додаткове опромінення на промислових майданчиках 0,2 бера (1 м Зв);

для категорії В — все населення — 0,1 бер (1 м Зв).

Відповідно до класифікації основних видів радіаційного котролю, апаратуру, що використовують для проведення радіаційного контролю поділяють на наступні групи:

1. Дозиметричні прилади — визначають потужність дози (рівень радіації).

2. Радіометричні прилади — визначають рівень забруднення поверхонь різних предметів.

3. Індивідуальне та мініатюрні портативні прилади, що призначені для проведення індивідуального контролю дози опромінення за певний проміжок часу.

4. Спектрометричні установки — встановлюють спектр (склад) радіонуклідів у будь—якому забрудненому об’єкті.