90. Гіперглікемічна кома.

Допомога на догоспітальному етапі: госпіталізація. Інсулінотерапія: 0,1-0,2 ОД\кг стурминно вв, надалі краплинне введення 0,1 ОД\кг\год. при зниженні рівня глюкози - інсулін 0,1-0,2 Од\кг пш кожні 3-4 год. Промивання шлунка, очисна клізма 4% натрію нідрогенкарбонату. Інфузійна терапія: натрії хлорид, Розсин Рінгера, глюкоза - 5% кожні 3-4 год. При боротьбі з ацидозом - 4% натрію гідрогенкабронату - 2,5 мл \кг вв краплинно проятгом 2 год.

91. Гіпоглікемічна кома.

Допомога на догоспітальному етапі: при перших ознаках - дати солодкого чаю, або цукру. При знепритомненні: 1. 40% глюкоза 20-40 мл вв струминно.

2. глюкокортикоїди: гідрококртизон 3-5мг\кг, преднізолон 1-2 мг\кг, 0,1% адреналін -0,2-0,5 мл пш, глюкагон - 0,05 мг\кг вв або вм.

3. манітол 15% 0,5-1 г\кг; магній сульфат - 0,2 мг\кг вм.

92. Носова кровотеча.

Допомога на догоспітальному етапі: положення напів сидяче з відкинутою головою, заборонити висякнути ніс, закласти в ніс тампон змочений пероксидом водню і затиснути ніс, поклатси холод на перенісся, потилицю, Якщо не зупиняється - тампонада носа марлями змоченими пероксидом водню на кілька годин. + кровоспинні: кальцію глюконат аскорбінка або рутин.

93. Легенева кровотеча.

Допомога на догоспітальному етапі: 1. заспокоїти дитину, напівсидяче положення.

2. венозні джгути на кінцівки, вводять 2,4% еуфілін 3-5 мг\кг вв

3. кровоспинні: 1% вікасол 0,5-1 млвм, 12,5% дицинон 1-2мл вм або вв; 5% епсилонамінокапронова кислота 1мл\кг вв краплинно.

4. Для зміцнення стінки судин: 5% оскорбіноваої кислоти 1-2 мл вм або вв, 10% кальцію глюконат.

5. Протикашльові: кодеїн по 0,1г 3 рази на добу, лібексил, тусупрекс.

6. Переливають донорську кров, замінники.

7. За відмутності ефекту - оперативне лікування.

94. Шлунково-кишкова кровотеча.

Допомога на догоспітальному етапі: госпіталізація, спокій, холод на живіт. кровостинні: 1% вікасол 0,5-1 млвм, 12,5% дицинон 1-2мл вм або вв; 5% епсилонамінокапронова кислота 1мл\кг вв краплинно, 5% оскорбіноваої кислоти 1-2 мл вм або вв, 10% кальцію глюконат. Інгібітори протонного насоса - омепразол вв. Переливання донорської крові. Хірургічне лікування.

95. Клінічна смерть – це такий стан організму, який виникає на протязі декількох хвилин від 3 до 5 хвилин після зупинки дихання та кровообігу, коли зникають всі зовнішні прояви життєдіяльності, але в найбільш чутливих до гіпоксії органах та тканина незворотних змін ще не відбулося. Клінічна смерть – повторна фаза помирання. У цьому стані зовнішніх признаках смерті організму (відсутність серцевих скорочень, самостійного дихання, рефлексів на зовнішні дії) зберігається потенційна можливість відновлення його життєвих функцій за допомогою методики реанімації. При клінічній смерті на ЕКГ реєструється повне зникнення комплексів або фіблярної осциляції, поступово зменшуваної частоти амплітуди, моно або біполярні комплекти з відсутністю диференційовки між початковою та кінцевою частинами. Ознаки клінічної смерті: Відсутність свідомості. Відсутність проявів дихання. Відсутність пульсу на магістральних судинах (стегнова та сонна артерія). Порушення серцевої діяльності. Розширення зіниць, відсутність реакції їх на світло.

Біологічна смерть . Якщо вчасно не застосувати методи оживлення, то після клінічпої смерті наступає біологічна смерть, для якої характерне незворотнє порушення процесу обміну речовин. Біологічна смерть є остаточною і з цього стану повернутись до нормального стану є неможливо.

Основні принципи оживлення хворих в термінальних станах: 1. Внутрішньоартеріальне накачування крові. Перевагою цього методу є швидший початок кровопостачання серцевого м’яза.

2. Масаж серця. Використовується в комплексі із інтенсивною інфузійною терапією та ШВЛ (штучною вентиляцією легень).

3. Дефібриляція серця. Переважно використовується електрична дефібриляція, коли фібриляція, що виникла на фоні гіпоксії усувається за допомогою одинарного елекричного імпульсу. Для боротьби з фібриляцією також використовують хімічні засоби: 5% розчин хлориду калію, новокаїну (5-10 мл. 1% розчину). Внаслідок пригнгічуючого впливу хлориду калію необхідно ввести його антагоніст – хлорид кальцію (0,25 мл./кг. 10% розчину)

4. Штучна вентиляція легень. Проводити ШВЛ необхідно негайно при появі признаків кисневого голодування організму.

1 стадія. Перший етап реанімації - забезпечення прохідності дихальних шляхів. Другий етап реанімації - проведення штучної вентиляції легень “рот до рота”. Третій етап реанімації - закритий масаж серця.

2 стадія. Перший етап - оцінка виду зупинки кровообігу. Другий етап - медикаментозна терапія. При всіх видах зупинки кровообігу застосовують розчини адреналіну гідрохлориду (по 0,5 мл 0,1 % розчину), атропіну сульфату (по 0,5 мл 0,1 % розчину), натрію гідрокарбанату (по 0,2 мл 4 % розчину на 1 кг маси тіла за хвилину). При наявності високохвилевої фібриляції застосовують розчин лідокаїну (по 0,5 мг на 1 кг маси тіла на введення). Третій етап - електрична дефібриляція серця.

3 стадія. Перший етап - оцінка стану хворого . Другий етап - відновлення свідомості. Третій етап - корекція розладів гомеостазу.