
- •1.Педагогіка як наука, її основні категорії. Ситема пед..Наук. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •2. Основні умови і фактори управління процесом розвитку особистості, становлення індивідуальності.
- •3. Цілісність та системність педагогічного процесу..
- •5.Закономірності, принципи, методи, форми навчання.
- •6.Виховання як соціокультурний і педагогічний процес. Особливості, рушійні сили, логічна структура процесу виховання.
- •7.Закономірності, принципи, методи та засоби виховання.
- •Питання №10. Система фізичного та екологічного виховання учнів в сучасній школі. Приклади ефективних форм і методів формування здорового способу життя вихованців
- •14. Класний керівник у школі
- •Питання №15 Поняття педагогічної майстерності та її складові. Зміст педагогічної культури вчителя
- •17. Становлення педагогічних традицій Зх.Європи в епоху середньовіччя.
- •18. Проаналізуйте праці і провідні педагогічні ідеї представників епохи Відродження.
- •19. Я.А.Коменський-основоположник педагогіки як науки. Його пед..Система.
- •20.Педагогічні погляди Дж.Лока. Теорія виховання «джентельмена».Батьківський авторитет.
- •21. Педагогічні погляди ж.Ж.Руссо та й.Г.Песталоцці. Розкрити вікову періодизацію.
- •22.Ідеї вільного виховання(л.М.Толстой, м.Монтессорі, с.Френе, к.Вентцель)
- •23. Характеристика реформаторських течій в зарубіжній педагогіці кінця XIX — поч.XX ст.
- •25. Вітчизняна школа, освіта і виховання в епоху укр. Відродження (XVI-xviIст.). Виникнення і розвиток братських шкіл. Перші вищі навчальні заклади України. Козацьке виховання.
- •26. Розвиток освіти України в першій половині XX століття. Розвиток освіти в Україні в період визвольних змагань 1917-1921 роки. Педагогічна спадщина г. Ващенка.
- •28. Пед. Система а.С.Макаренка (1888-1939). Аналіз його праць. Рекомендації а.С.Макаренка щодо виховання колективу. Чи можна використовувати ідеї а.С.Макаренка в суч.Умовах.
- •29.Актуальність пед.Ідей в.О.Сухомлинського (1918-1970). Основні його праці. Які думки в.О.Сухомлинського знайшли відгук сьогодні.
- •30. Сучасні тенденції розвитку освіти в світі.
6.Виховання як соціокультурний і педагогічний процес. Особливості, рушійні сили, логічна структура процесу виховання.
Виховання-соціально і педагогічно організ.проц.ств.оптим-х умов для формув. л-ни;вплив вихователя на вихован-в з метою формув.у нього бажаних соц..-псих і фіз.. якостей.Законом.проц.вих.-обєктивно-існуючий,постійний і необхідний взаємозв’язок між предметами,явищами,процесами,що випл. з їх внут.природи(1.єдність і взаємообумовленість біолог. і соц-их...факторів, 2.пріоритет заг.людських і нац-их... мор.-дух-х цінностей у змісті вих.,3.Провідна роль сімї у вих...дит. 4.Вих.в колект.діял-ті 5.Пров.роль діял.у розв.і форм.особист.)Концепції-система поглядів на ті чи інші явища,процеси: 1.Прагматизму-базується на суб’єктивному ідеалізмі і пропагує голий практицизм у вих.-й діял.(користь для себе) 2.Неопозитивізм-ігнорує світоглядні аспекти наук.знання,запер.обєктивні закони моралі,підкреслює біолог.наслідув.мор-х якостей. 3. Екзистенціалізм-проповідує крайній індивідуалізм(сам за себе),запер.роль колект.у вих.. 4. Неотомізм-проповід.реліг.мораль 5.Монархічно-реліг.-служіння церкві,монарху і Вітчизні,звідси форм-ся якості-слухняність,покора,сумирність.6.Тоталітарно-класово-партійна –запер.заг.люд-х цінностей і нац..надбань,нівелюв.особистості. 7. Демократично-національна-опора на заг.людські і нац..цінності ,поважне ставл. до ін..народів,ут.влади закону і демокр.стосунків між л-ми. Рушійна сила проц.вих.-результат протиріч між соц..потребами і рівнем соц..зрілості. Мотиви вих.-внутрішні психолого-соц. фактори, які стимулюють л-ну до певних дій. Табл.Є.Маслоу-1.Потреби естетичні(краса,гармонія,охайність) 2.Потр.у знаннях і розумінні(допитливість,знання) 3.Потр.у самовдосконалені 4. Потр. в оцінці й престиж.,статус визнання,достоїнство 4.Потр.у захисті від насилля і погроз 5. Фізіолог.потреби. Структура проц..вих.-1.Оволод.нормами і правилами поведінки-початковий компонент вих..проц., який передб.пояснення вихованцям з тими правилами і нормами, яких вони повинні дотримуватись у певному соц..середовищі. 2. Форм.почуттів-випливає з необхідності забезп.чуттєвої сфери,яка є осоновою свідомої діял.особистості.Почуття-стійке,емоц-не ставл.л-ни до явищ дійсності, що відобр-є начення цих явищ,у зв’язку з її потребами і мотивами.( моральні, естет., інтелект., практичні, родинні). 3. Формув.переконань- пов’язане з не обхід.свідомого розуміння певних дій особистості(для чого це)Переконання-інтелект-емоц.віднош.л-ни до будь-чкого знання,як до істинного. 4. Оволод УН в поведінці- шляхом багаторазових повторень-форм.напівавтоматичні дії.Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.Передусім воно потребує від людини знання самої себе, вміння оцінювати власні позитивні й негативні риси.Самовиховання потребує тривалих вольових зусиль, уміння керувати собою, досягати поставленої мети, не занепадати духом від невдач. Тому слід залучати школярів до видів діяльності, які передбачають зібраність, організованість, відповідальність. Долаючи труднощі, вони загартовують волю, доводять розпочату справу до кінця і таким чином переконуються, що навіть невеликі успіхи роблять їх сильнішими.Успішність процесу самовиховання значною мірою залежить від рівня розвитку дитини. Перевиховання - виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання.Виправлення — складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевиховання і самостійної роботи особистості над усуненням відхилень у своїй свідомості та поведінці.