91. Контрольні повноваження нбу щодо банківських та фінансово-кредитних установ

Національний банк України ліцензує діяльність комерцій¬них банків і реєструє їх статути. Утворювати банки можуть українські та іноземні юридичні та фізичні особи (не менше трьох), крім рад місцевого самоврядування усіх рівнів, їх виконавчих органів, державних підприємств, політичних, профспілкових організацій і об'єднань, партій, громадських фондів.

Національний банк України встановлює мінімальний розмір статутного фонду акціонерного банку. Комерційні банки вважаються створеними і одержують ста¬тус юридичної особи після реєстрації Національним банком України. Національний банк України може відмовити у реєстрації комерційного банку: 1) у разі порушення порядку створення банку; 2) невідповідності його статуту та інших установчих до-кументів законодавству; 3) незадовільного фінансового стану засновників, що загрожує інтересам кредиторів банку; 4) у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва.

Для відкриття філії чи представництва необхідна письмова згода Національного банку. Контрольні функції Національного банку України полягають у здійснені нагляду за додержанням банківського законо¬давства України, економічних нормативів, встановлених законами України, та владних нормативних актів.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні норматив : — мінімальний розмір статутного фонду для комерційних банків, які створюються та вже діють. Для реєстрації комерційного банку встановлений мінімальний розмір статутного фонду у сумі, еквівалентній 1 млн ЕКЮ. — норматив платоспроможності; — нормативи ліквідності банку; — максимальний розмір ризику на одного позичальника; — максимальний розмір великих кредитних ризиків; — норматив інвестиційної діяльності.

Встановлюються й оціночні показники діяльності: — мінімальний розмір власних коштів банку; — достатність капіталу банку; — покриття прогнозних збитків власними коштами банку; — максимальний розмір кредитів, гарантій і поручительств, наданих інсайдерам; — максимальний розмір залучених грошових вкладів (депозитів) фізичних осіб; — максимальний розмір наданих міжбанківських позик; — рефінансування.

92. Правове регулювання грошового обігу

Держава планує та законодавче регулює грошовий обіг. У законодавчому порядку закріплюються основні умови грошового обігу на території країни: — найменування національної грошової одиниці; — види грошових знаків, порядок їх випуску в обіг і вилучення з обігу; — встановлення межі використання готівки і проведення безготівкових розрахунків; — порядок здійснення контролю за дотриманням правил зберігання, витрачання і обігу коштів. Конституція закріплює засади створення і функціонування грошового ринку, статус національної та іноземних валют на території України. Конституцією закріплено, що єдиним платіжним засобом в Україні, який приймається усіма юридичними та фізичними особами без будь-яких обмежень на території країни для проведення грошових розрахунків у готівковому та безготівковому вигляді є гривня. Гроші існують у вигляді готівки (грошові знаки) або у безготівковому вигляді (записи на рахунках у банках). Грошові знаки випускають у вигляді банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість. Вони обертаються через відповідні платіжні системи, що узаконені на території держави. Платіжна система - це набір платіжних інструментів, банківських процедур і міжбанківських систем переказування коштів, поєднання яких, разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, регламентує використання цих інструментів та механізмів, забезпечує грошовий обіг. Згідно з чинним законодавством платіжна система є платіжною організацією її членів та сукупністю відносин, що виникають між членами при переказуванні грошей. Обов'язковою функцією платіжної системи є переказування грошей для забезпечення розвитку виробництва товарів і послуг. На платіжну систему покладається завдання здійснювати грошовий обіг між операторами. Фактично будь-яка платіжна система складається з посередників, інструментів, процедур та мереж, метою яких є переказування грошей від одного оператора економіки до іншого. Засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини переказу грошей регулюються Конституцією України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про зв'язок", " Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами НБУ, а також Уніфікованими правилами та звичаями для акредитивів, з інкасо та по договірних гарантіях міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами.