Токсикологічні показники

Показники	Норма, мг/дм3
Берилій, Ве	0,02
Молібден, Мо	0,25
Нітрати, NO3-	45,0
Свинець, Pb	0,03
Стронцій, Sr	7,0
Фтор для кліматичних груп, F- І ІІ ІІІ	0,5
	1,2
	0,7
Речовини, що додаються в процесі водопідготовки: алюміній залишковий	0,5
Поліакриламід залишковий	0,2

3. Органолептичні (табл.1.2.3), до яких відносяться: температура, прозорість, колірність, смак, присмак та запах.

Таблиця 1.2.3

Органолептичні показники води

Показник	Норма	Метод визначення
Запах при 20оС, при нагріванні до 60оС, не більше, бали	2	ГОСТ 2874-82
Кольоровість, градуси	20	ГОСТ 2874-82
Мутність за стандартною шкалою, м2/дм3	1,5	ГОСТ 2874-82
Смак, чи присмак, бали	2	ГОСТ 2874-82

Критерії якості води для одного і того ж показника можуть суттєво розрізнятися залежно від виду використання води. Залежно від рівня вимог до якості води водокористувачів її можна розділити на 3 категорії.

Категорія 1: використання води без дотримання стандартів. Види використання: навігація, транспортні системи; добування копалин, виробництво електроенергії.

Категорія 2: використання з визначеними стандартами; побутове водопостачання; промислове виробництво з водним охолодженням; іригація; риборозведення; рекреація і туризм.

Категорія 3: використання води з “фоновою якістю”: вид використання – життєдіяльність екосистем [40].

Баланс між всіма видами водокористування, особливо в умовах обмеженості водних ресурсів, знайти дуже важко. Єдиний вихід – використання багатофункціонального підходу до водних ресурсів конкретної території, регіону чи країни [38].

1.2.2 Критерії якості води для рекреаційних, естетичних цілей та потреб

Такі критерії розробляються для оцінки ступеня безпечності води для плавання та інших видів спорту, відпочинку біля води у встановлених для цього місцях. Першочергова проблема полягає у захисті здоров’я людини і в значній мірі вирішується шляхом попередження забруднення води фекальними речовинами, зараженими мікроорганізмами, що можуть викликати шлунково-кишкові захворювання, вушну чи шкіряну інфекцією [10, 6]. До рекреаційних критеріїв якості води належать, в першу чергу, показники фекального забруднення, такі як фекальні бактерії, хвороботворні мікроорганізми. В останні роки проводились широкомасштабні дослідження з метою розробки інших показників мікробіологічного забруднення, включаючи віруси, які можуть загрожувати здоров’ю людей. Розробляються також критерії для рН, тому що при екстремальних значеннях рН може виникнути подразнення очей та слизових оболонок людини, а також для деяких інших параметрів, таких як мутність і солоність [6].

Критерії якості води для рекреаційних цілей не враховують важкі метали та органічні мікрозабруднювачі. Оскільки люди, що купаються, знаходяться під впливом цих речовин короткий час, то критерії для них можуть бути менш жорсткими, ніж аналогічні критерії для інших видів водокористування [6].

Наприклад, Рада ЄЕС у Директиві від 23 грудня 1991р. стосовно якості води для купання (91/629/ЄЕС) встановила критерії якості, що містять як рекомендовані значення, так і максимально допустимі для мікробіологічних параметрів (загальне число кишкових бактерій, фекальних бактерій, фекальних стрептококів, сальмонел, кишкових вірусів) разом з деякими фізико-хімічними параметрами, такими як рН, мінеральні масла, феноли. Ця директива також вказує необхідність усім країнам ЄС на індивідуальній основі виробити критерії для речовин, що призводять до евтрофікації водойм (амоній, азот, фосфати), а також токсичних важких металів й органічних мікро-забруднювачів [46].

Під час розробки критеріїв, що забезпечують охорону водної флори і фауни, треба мати повну інформацію про поводження хімічних речовин в організмі і залежність між впливом і наслідками. Слід вивчити механізми як поглинання із водойми забруднювачів водними організмами, так і біоакумуляції, яка відбувається у цих організмах. Важкі метали і органічні мікрозабруднювачі, такі як діоксини, хлорорганічні пестициди, можуть поглинатися із води фітопланктоном, а потім надходити через харчовий ланцюг в організм риб і кінцевому результаті в організм водоплавних птахів та ссавців.

Оскільки більшість водних тварин виводять ці хімікати дуже повільно, то на кожному наступному етапі харчового ланцюга концентрація цих забруднювачів зростає внаслідок ефекту «примноження» і може досягати токсичних рівнів [36]. У Канаді критерії для водної флори і фауни орієнтуються на найнижчі рівні концентрації речовин, що впливають на досліджувані організми.

Встановлені критерії якості води співвідносяться з найбільш чутливими видами з різних видових груп. В Україні діють такі вимоги до мінімального набору даних, необхідних для розробки критеріїв:

1) риби: не менше трьох досліджень на токсичність конкретної речовини для трьох або більше видів прісноводних риб, включаючи, як мінімум, один вид, що живе в холодній і теплій воді.

2 ) безхребетні: не менше двох досліджень на хронічну токсичність двох або більше видів безхребетних різних класів, один із яких включає планктонний вид.

3) рослини: не менше одного дослідження однієї прісноводної судинної рослини або виду водоростей [11].