
- •Розділ і огляд літератури
- •1.1. Загальні відомості про водні ресурси
- •1.1.1 Будова та властивості води
- •1.1.2 Розподіл води на земній кулі
- •1.1.3 Водні ресурси та водний баланс України
- •1.2. Показники якості води
- •1.2.1 Критерії якості води
- •Токсикологічні показники
- •1.2.2 Критерії якості води для рекреаційних, естетичних цілей та потреб
- •1.2.3 Фактори формування якості вод
- •Розділ іі природні умови та характеристика об’єктів дослідження
- •2.1. Загальна характеристика природних умов дендрологічного парку «Софіївка» нану
- •2.2. Відбір проб та підготовка їх до аналізу
- •Розділ ііі експериментальна частина
- •3.1 Результати досліджень та їх обговорення
- •3.2 Електрофізичні властивості води
- •3.2.1 Окисно-відновний потенціал
- •3.2.2 Електрична провідність води
- •1) Неоднаковою питомою електропровідністю розчинів різних солей;
- •2) Підвищенням електропровідності зі збільшенням температури;
- •3.2.3 Засоленість, та її вплив на гідробіонтів
- •3.2.4 Реакція водного середовища (рН) та її вплив на риб
- •3.2.5 Температура
- •Розділ іv економічна ефективність оцінки еколого-економчного стану поверхневих і підземних вод дендрологічного парку «софіївка» нан україни
- •4.1 Кошторисна вартість проведення оцінки якості поверхневих і підземних вод дендропарку «Софіївка» нан України
- •Розділ V охорона праці
- •Висновки та рекомендації
- •Список використаних джерел
- •Додатки
Розділ іv економічна ефективність оцінки еколого-економчного стану поверхневих і підземних вод дендрологічного парку «софіївка» нан україни
4.1 Кошторисна вартість проведення оцінки якості поверхневих і підземних вод дендропарку «Софіївка» нан України
Дослідження екологічного стану поверхневих і підземних вод проводилися протягом двох років посезонно, з загальною кількістю об’єктів досліджень – 5, в трьох повторностях. Всього було проведено 396 досліджень, протягом чотирьох сезонів ( зима, весна, літо, осінь).
Протягом одного сезону досліджувалися п’ять показників по п’ятьох об’єктах дослідження. У відібраних зразках води досліджувалися такі показники: аміак та іони амонію, вміст нітратів та нітритів (нітратного та нітратного азотів відповідно), загального заліза та фтору, загальна, тимчасова твердості, вміст іонів Са2+, активна кислотність (рН), електропровідність (Еc), засоленість (ррm), окисно-відновний потенціал (ОВП).
Також було розглянуто Постанову Кабінету Міністрів України № 1235 від 17 жовтня 2007 року «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби», та виконано розрахунки для визначення економічної ефективності витрат на проведення дослідів на базі проблемної науково-дослідної лабораторії з оптимізації родючості ґрунту в плодово-ягідних насадженнях та лабораторії фосфатів Уманського національного університету садівництва [1].
Отже, проаналізувавши дану таблицю, можна зробити висновок, що загальна вартість витрат на проведення одного досліду по всім показникам становить 16,513 грн., а всіх дослідів по всім показникам – 564,1 грн., що набагато нижче ніж згідно вище вказаних тарифів Кабінету Міністрів України, і відповідно становить 140,97 та 4670,2 грн.
Отже, провівши усі розрахунки по витратам та підсумувавши усі витрати, можна зробити висновок, що загальна сума витрат на проведення досліджень екологічного стану поверхневих та підземних вод дендрологічного парку «Софіївка» для виконання дипломної роботи становить: 564,1 грн., а для одного зразка по всім показникам – 16,513 грн., тоді як згідно постанови КМУ вартість становить – 140,97 грн., а вартість усіх зразків: 4670,2 грн.
Проаналізувавши тарифи на роботи і послуги що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби та кошторисну вартість проведення досліджень на базі лабораторії кафедри хімії та лабораторії хімії води Уманського національного університету садівництва, можна зробити висновок, що вартість проведення власних досліджень становить: 4670,2 / 564,1 = 8,27 раз менше. Тому для виконання дипломної роботи економічно доцільніше проводити досліди на базі лабораторій Уманського НУС ніж згідно постанови КМУ (від 17 жовтня 2007 р. № 1235).
Розділ V охорона праці
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці [1].
Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань [1].
Дослідження проводилися на базі лабораторії хімії води кафедри хімії Уманського національного університету садівництва. Під час виконання дослідів ми мали справу з кислотами (сірчана, соляна, оцтова, сульфосаліцилова), лугами (NaOH), солями (сегнетова сіль, саліцилово-кислий натрій), аміаком, їдкими реактивами Гриса та Неслера, амонійним буферним розчином. Ми працювали з реактивами під витяжною шафою, використовувати нагрівальну плитку, потім на приладі КФК-2 пропускали досліджувані зразки води. Прилад КФК-2 повинен бути заземленим та зануленим, для того, щоб уникнути ураження електричним струмом. Лабораторія повинна мати вентиляцію, витяжну шафу, аптечку першої допомоги.
Забороняється працювати з хімічним посудом, який має тріщини, пошкодження, щоб не поранитися під час роботи. Дроти нагрівальної плити повинні мати ізоляцію та не бути оголеними.
До роботи у лабораторії допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж на робочому місці. Працівники лабораторії повинні дотримуватися правил внутрішнього розпорядку УНУС.
Робоче місце необхідно тримати в чистоті і порядку. Підлога повинна бути сухою. Перед початком роботи необхідно дотримуватися норм виробничої санітарії і гігієни праці, правил надання першої медичної допомоги. Також треба перевірити роботу місцевого освітлення, витяжного обладнання. При виявленні будь-яких порушень негайно повідомити завідувача лабораторії. Робота в хімічній лабораторії вимагає обережності, уваги і знання техніки безпеки, недотримання яких може призвести до нещасних випадків чи до псування лабораторного обладнання. Лабораторні столи, прилади, витяжні шафи в лабораторії повинні бути встановлені так, щоб прохід між ними був не менш ніж 1 м. Перш ніж приступити до роботи в навчальній чи науковій лабораторії, працівники лабораторії повинні засвоїти основні правила, які наведені нижче.
До початку роботи у всіх приміщеннях лабораторії необхідно включати вентиляцію. Контроль за її роботою доручають окремо взятому співробітнику. Робочі столи і витяжні шафи при роботі з вогнем повинні бути покриті вогнестійкими і термостійкими матеріалами, а при роботі з кислотами й іншими робочими речовинами – антикорозійними матеріалами [3].
Аналізи, які пов’язані з виділенням і утворенням шкідливих, отруйних, вогненебезпечних парів, газів, і т.п., проводять безпосередньо у витяжній шафі під тягою повітря. При несправності вентиляції роботу у витяжних шафах негайно зупиняють. Стулки витяжних шаф у перервах між аналізами необхідно тримати закритими. Під час роботи їх потрібно відкривати якнайменше.
Розміщувати матеріали, прилади, обладнання на робочому столі так, щоб уникнути їх падіння, перевертання, пошкодження. Не допускається знаходження сторонніх осіб на робочому місці, вживання спиртних напоїв, працювати у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Виконувати тільки доручену вам роботу. Спецодяг тримати у чистому стані, у відповідності і за призначенням. Відпочивати і вживати їжу треба у встановлений час, у спеціально відведених місцях, перед вживанням їжі знімати одяг та мити руки водою з милом.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я, або людей, які його оточують. Ніколи не можна нюхати гази, які виділяються, нахиляючись над посудом. Нюхати необхідно здалека, спрямовуючи потік повітря від посуду до себе.
Кислоти і шкідливі речовини, які використовують під час аналізу, добавляються тільки із бюретки або спеціальних пристосувань. При наливанні реактивів не можна нахилятися над посудом для попередження потрапляння крапель реактиву на обличчя чи одяг, також не дозволяється нахилятися над їдкими речовинами. Не можна наливати воду в кислоту, а, навпаки, кислоту треба наливати у воду. Реактиви і матеріали необхідно зберігати строго по асортименту у відповідному посуді, на якому повинна бути етикетка з назвою хімічної речовини чи іншої сполуки. Не можна користуватися реактивами, які зберігаються у банках без надпису. Недопустиме збереження разом речовин, хімічна взаємодія яких може викликати пожежу чи вибух.
При змішуванні речовин, яке супроводжується виділенням тепла, необхідно користуватися термостійким хімічним фарфоровим чи поліетиленовим посудом.
Нагрітий посуд не можна накривати пробками до їх повного охолодження. Нагріваючи рідину в пробірці або в іншому подібному посуді, необхідно використовувати спеціальний тримач. При цьому верхній кінець пробірки направляють в бік від себе і сусідів по роботі. [6].
По закінченні роботи в лабораторії робоче місце необхідно привести в порядок, виключити витяжні шафи і всі електроприлади, закрити газові й водопровідні крани, а також вікна і квартирки, закрити приміщення і здати під охорону. [5].
На постійному та легкодоступному місті лабораторії повинні знаходитися заздалегідь приготовлена аптечка, в якій повинні знаходитися розчини бікарбонату натрію, розведена борна і оцтова кислоти і інші реактиви. У кімнатах, де проводяться аналізи, тримають аптечки з набором перев’язочних засобів і необхідних медикаментів.
Для гасіння пожежі лабораторії постачають ящиком з піском, вогнегасниками, азбестовим полотном та спеціальними розчинами. Персонал лабораторії повинен вміти надавати першу допомогу в разі нещасного випадку з урахуванням специфіки даної лабораторії [4].
Надання першої допомоги при нещасних випадках. При попаданні на шкіру кислот ушкоджене місце промивають великою кількістю води, для цього в лабораторії тримають гумовий шланг, що легко надівається на кран. Уражену ділянку шкіри обробляють потім 5%-м розчином двовуглекислої соди. При попаданні на шкіру лугів її обмивають спочатку водою, а потім після цього 4%-м розчином оцтової кислоти чи 2%-м розчином борної кислоти. При попаданні кислоти чи лугу в очі необхідно добре промити їх під струменем води та осушити рушником , після чого звернутися по допомогу до медичного закладу.
При термічних опіках обпечене місце слід змочити спиртом чи 3-5% розчином марганцевокислого калію, маззю від опіків чи жиром. Якщо обпечені великі ділянки тіла, то після промивання їх водою необхідно негайно викликати швидку допомогу [4].