2.3.3 Мікологічні дослідження риби

Мікологічні дослідження живої риби проводяться з метою повного епізоотичного обстеження господарств. Дані захворювання, зазвичай, є супутніми і самостійно проявляються рідко, або в тих випадках, коли санітарний стан водойм є незадовільним, та при накопиченні в воді великої кількості органічних речовин.

При задовільних органолептичних показниках та за відсутності дегенеративних змін м’язів, внутрішніх органів така риба вільно допускається до реалізації [56].

Таблиця 2.9 Кількість позитивних результатів за висновком мікологічного дослідження риби за 2009-2010 роки.

Назва захворювань	2009 рік	2010 рік
Сапролегніоз	9	5
Бранхіомікоз	-	-
Хвороба Стаффа	-	-
Всього	9	5

Отже, за 2009-2010 роки рибогосподарства в зоні обслуговування уражались виключно сапролегніозом, а інші грибкові захворювання не реєструвались. Це свідчить про те, що вогнище хвороби збереглось і не були прийняті відповідні заходи з його знищення.

2.3.4 Визначення якості живої та снулої риби

Свіжа риба є продуктом, що швидко псується. Це пов’язано з багатьма факторами: рихлою структурою м’язової тканини і значним вмістом в ній води, низьким рівнем глікогену, переважання в жирі ненасичених жирних кислот, наявністю слизу на поверхні тіла, яка слугує сприятливим середовищем для росту і розвитку мікроорганізмів, високою активністю кишкових ферментів і можливістю мікрофлори риби розвиватись при низьких плюсових температурах.

Ветеринарно-санітарну експертизу проводять з метою встановлення ступеня її свіжості, безпечності а також у випадках необхідності постановки діагнозу на інфекційні та інвазійні захворювання [46].

Відділ ветеринарно-санітарної експертизи в лабораторії був створений у 2010 році; зважаючи на це, він не є достатньо обладнаним для проведення повного комплексу досліджень. На даний час у відділі проводиться органолептична оцінка риби, за потреби (сумнівних показниках якості) додаткові лабораторні дослідження: мікроскопія мазків-відбитків, визначення рН, проба варінням, реакція на пероксидазу, визначення сірководню з підігріванням проби, визначення числа Неслера. Відповідно, за 2010 рік було досліджено 2483 проби риби, з яких 12 проб мали незадовільну органолептичну оцінку.

Отже, незначна кількість проб (0,5%) мали незадовільну органолептичну оцінку, проте на ці показники потрібно звернути увагу, оскільки в більшій мірі незадовільна оцінка була внаслідок незадовільного лову та транспортування риби.

2.4 Удосконалення системи моніторингу в зоні обслуговування лабораторії

Виходячи з даних празитологічних та мікологічних досліджень за 2008-2010 роки видно, що кількість захворювань риби знаходиться приблизно на одному рівні, що свідчить про необхідність внесення коректив в систему моніторингу.

Також слід зазначити про відсутність позитивних випадків з вірусологічних та бактеріологічних показників, що вказує на необхідність проведення виїздів працівників лабораторії на всі об’єкти в зоні обслуговування з метою об’єктивного відбирання проб та обстежень водойм.

Розробка нових підходів до моніторингу вимагає Директива 96/23 ЄС, в якій вказано показники, за якими необхідно проводити моніторинг, що, в свою чергу, вимагає велику кількість високоточного обладнання, яке б відповідало міжнародним вимогам, та кваліфікованих спеціалістів [57, 58].

Мета роботи ̶ удосконалення системи моніторингу за показниками якості та безпечності риби в умовах ХЗСДЛзХПРіГБ, але проаналізувавши систему моніторингу виявили, що цього є не достатньо, тому що благополуччя водойм, якість і безпека риби залежать також від держави та людей.

Нинішня система моніторингу є дієвою, але не достатньою тому ми запропонували схему для покращення ведення моніторингу в зоні обслуговування лабораторії (рис 2.1).

Крім того, проаналізувавши виявлення захворювань риби, необхідно прийти до висновку, що потрібно розширити сферу моніторингу, оскільки фактори, що впливають на захворюваність риби надзвичайно різноманітні. Так, у зв’язку з викладеним пропонуємо досліджувати рибу і воду на такі показники, як показано в табл. 2.10.

Таблиця 2.10 Запропонована система моніторингу за показниками якості і безпеки риби та води в ХЗСДЛзХПРіГБ

№ п/п	Об’єкт моніторингу	Мета моніторингу	Показник моніторингу	Виконавці	Періодичність	Ведення записів	Відповідальний
1.	Жива або охолоджена риба	Безпечність,	Радіоло-гія	Пров. лікар	Двічі на рік	Журнал радіологічного контролю	Зав. відділом ВСЕ
		Безпечність, якість	Пести-циди	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю пестицидів	Зав. відділом ВСЕ

Продовж. табл. 2.10

		Безпе-чність, якість	Важкі метали	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю важких металів	Зав. хіміко-токсикологічним відділом
		Безпе-чність, якість	Залишки антибіотиків	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю антибіотиків	Зав. хіміко-токсикологічним відділом
		Безпечність, якість	Залишки антигельмінтиків	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю антигельмінтиків	Зав. відділом ВСЕ
		Безпечність, якість	Мікотоксини	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю мікотоксинів	Зав. відділом ВСЕ
		Безпечність, якість	Гормона-льні препара-ти	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю гормональних препаратів	Зав. відділом ВСЕ
2.	Вода з водойм	Безпечність	Важкі метали	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал контролю важких металів	Зав. хіміко-токсикологічним відділом

Продовж табл. 2.10

		Безпечність	Барвники	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал хіміко-токсикологічних досліджень	Зав. хіміко-токсикологічним відділом
		Безпечність	Лептоспіроз	Пров. лікар	Пос-тійно	Журнал бактеріологічного дослідження	Зав. бактеріологічним відділом

Отже, моніторинг необхідно проводити не тільки за рибою, але, й за гідробіологічними, екологічними показниками.

Для недопущення заносу на територію України збудників хвороб риб з території інших держав, ветеринарна служба країни співпрацює з Міжнародне Епізоотичне Бюро (МЕБ), і відповідно інформує керівництво лабораторії про поширення збудників в країн-сусідів та приймаються відповідні заходи безпеки.

Рис. 2.1 Схема покращення ведення моніторингу в зоні обслуговування лабораторії