2.3.2 Мікробіологічні та вірусологічні дослідження риби

Збудники інфекційних і більшості інвазійних хвороб риби не являють небезпеки для людини, але м’ясо хворої риби може бути обсемінено мікрофлорою, небезпечною для людей і тварин (сальмонели, клостридії, ешерихії, лептоспіроз, золотистий стафілокок тощо.). Питання про використання в їжу хворої чи обсеміненої риби різними мікроорганізмами вирішується на основі органолептичної оцінки, ступеню патологічних змін, результатів бактеріологічних та вірусологічних досліджень [49].

Також отруєння рибою та рибопродуктами може виникнути внаслідок отруєння риби стічними водами, в результаті чого отруйні речовини накопичуються в ній, а при поїданні такої продукції в людей виникають отруєння [50].

Відповідно для контролю санітарно бактеріологічного забруднення водойм бактеріологічний відділ проводить санбакоцінку водойм існування риби.

Кількість дослідженого матеріалу (води та риби) в 2008році – 1365 проб, в 2009 році – 1378 проб, в 2010 році – 1365 проб.

Таблиця 2.8 Кількість позитивних результатів за висновком бактеріологічного дослідження води і риби за 2008–2010 роки.

№ п\п	Назва хвороби, досліджуваного матеріалу	2010 рік	2009 рік	2008 рік
1	Аеромоноз коропів	-	-	-
2	Псевдомоноз	-	-	-
3	Еритродерматит	-	-	-
4	Гемофільоз лососєвих	-	-	-
5	Фурункульоз лососєвих	-	-	-
6	Ерсеніоз лососевих	-	-	-
7	МАФАнМ	-	-	-
8	БГКП	-	-	-
9	Сальмонели	-	-	-
10	Коагулазопозитивний стафілокок	-	-	-
11	Дослідження води на МАФАнМ	18	12	-
12	Дослідження води на БГКП	16	12	5
13	Дослідження води на наявність аеромонад	-	-	-
Всього:		34	24	5

Дані, наведені в табл. 2.8, свідчать про те, що захворювань риби бактеріальної етіології за 2008 – 2010 роки не реєструвалось. Але слід відзначити, що бактеріальна забрудненість водойм погіршилась, що свідчить про неналежне гігієнічне ведення господарств.

Серед інфекційних хвороб велику загрозу для рибних господарств складають вірусні захворювання, при яких загибель риби може сягати 80 і більше відсотків [50].

За останні 15–20 років було виявлено багато вірусів риб, серед яких в Україні відомі такі як рабдовірус весняної віремії коропа, рабдовірус геморагічної септицемії форелі, ірідовірус бранхіонекрозу риби, ірідовірус хвороби сома, герпесвірус канального сома.

Наприкінці 90 ̶ х роках минулого століття в Ізраїлі вперше був виділений герпес вірус, який викликав таке захворювання риби як кахавал (KHV). У 2005 році це захворювання з’явилось в одному із рибогосподарств Польщі. Через два роки хвороба з клінікою кахавала (некротичні зміни в зябрах, поява темних плям на шкірі, випадіння кришталика і витікання скловидного тіла, велика загибель риби) з послідуючим виявленням віруса в полімеразно-ланцюговій реакції (ПЛР) було зареєстровано вже в 14 рибних господарствах Польщі, що свідчить про широке і швидке поширення цього захворювання [51 ̶ 54].

Одним із основних завдань, які стоять перед спеціалістами вірусологічного відділу ̶ це здійснення епізоотичного і лабораторного моніторингу щодо вірусних хвороб риби, прогнозування епізоотичного стану рибогосподарств в зоні обслуговування.

Протягом 2008-2010 років у відділ надійшло і патологоанатомічно досліджено більше 6541 екземплярів риби. Матеріал досліджувався на весняну віремію коропа, вірусну геморагічну септицемію форелі.

Матеріал відбирався двічі на рік – весною (квітень-травень) і восени (жовтень-листопад). Об’єктами дослідження були три види риби – короп, 56товстолоб і форель. Відбір матеріалу для тестування проводили згідно «Методичних вказівок по ідентифікації вірусів і лабораторної діагностики вірусних захворювань риб», затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини України (Наказ № 82 від 10.11.2003 року) [55].

За даний період збудників вірусних захворювань риби не виявлено.