
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
Родоначальником соціології як науки вважають французького мислителя Огюста Конта. Саме він у своїй фундаментальній науковій роботі «Курс позитивної філософії» (1930 р.) вивів термін «соціологія», який в наукових колах спочатку був
зустрінутий скептично. За О.Контом, соціологія ( як він її спочатку називає «соціальна фізика») – єдина наука, що покликана відкивати соціальні закони
розвитку і функціонування суспільства. Він стверджує, що розвиток суспільства підлягає тим самим законам, що і природа, тому соціологія є частиною природознавства. Свої відкриття вона робить за допомогою чотирьох методів:
спостереження, експерименту, порівняння та історичного методу. Тільки застосовуватися вони повинні об'єктивно й незалежно від оцінних суджень дослідника. Такий підхід називають позитивізьким. Саму соціологію О.Конт підрозділяв на дві основні частини – соціальнустатику та соціальну динаміку. Перша покликана вивчати умови існування й закони функціонування соціальних систем; друга – закони їхнього розвитку і зміни. Соціальна статика, за Контом, - це, по суті, анатомія суспільства, теорія
громадянського порядку, найкращої організації суспільства., досягнення соціальної гармонії. Цікаво, що суспільство він порівнює із живим організмом, що має різні органи, які виконують свої специфічні функції. Але точно так само, як не можна розглядати функціонування будь-якого окремого органу у відриві від цілісного організму, так і в суспільстві як соціальній системі не можна правильно зрозуміти
окремі його структурні елементи поза його цілісністю.
Соціальна динаміка – це позитивна теорія суспільного розвитку, що розкриває закони й етапи зміни суспільства. Наслідками вивчення соціальної динаміки є дослідження в галузі соціального прогресу, що являє собою розвиток по висхідній лінії. Конт сформулював також основний закон суспільного прогресу, або закон трьох стадій.
Перша стадія – теологічна – до початку ХІ ст. Панування релігійного світогляду. Друга – метафізична – охоплює XIV-XVIII ст. Розглядав її як перехідну, для якої характерне руйнування релігійних вірувань. Пояснення всього за допомогою абстрактних сутностей, причин та інших філософських абстракцій, так звана «анархія розуму».
На третій, вищій – позитивній (науковій) – стадії, що почалася у ХІХ ст., відхід від теологічних та метафізичних підходів у бік наукових досліджень законів довкілля та життя людей. «Позитивний синтез» наукового знання покликаний покінчити з «анархією розуму». Отже, Огюст Конт на основі досягнень суспільства того періоду вперше: а) обґрунтував необхідність наукового позитивістського підходу до вивчення суспільства й можливість пізнання законів його розвитку; б) визначив ієрархію наук за принципом складності об’єктів, які вони досліджують, і відповідно до історії їх виникнення, розвитку і взаємозалежності; в) визначив соціологію, як особливу (позитивну) науку, що спирається на вивчення і аналіз конкретних соціальних фактів, соціологічні спостереження і експерименти.