
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
студента та його професійного рівня
Зміни в усіх сферах життя, зокрема у соціальній, передбачають формування
досвідченої і культурної особистості, адекватної новим вимогам, яка «…вміє жити в
громадянському суспільстві, усвідомлює свою належність до українського народу,
сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах
соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється», –
зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ ст. Саме соціологічна
освіта і слугує основою формування творчої та активної особистості, яка здатна до
саморозвитку та швидкої адаптації до постійно змінних умов.
Соціологія – не умоглядна наука. Дані, отримані за допомогою соціологічного
дослідження, можуть бути використані будь-якою суспільною наукою. Але
найважливішу роль соціологічні знання відіграють при їх практичному застосуванні у
житті.
По-перше, соціологія породжує особливий погляд на світ, особливий спосіб
бачення навколишнього середовища. Світосприймання соціолога регулюється
категоріальною структурою соціологічного мислення, що створює особливий рід
інтуїції – здатність схоплювати тонку матерію соціальної взаємодії.
По-друге, соціологія допомагає студентам, а потім молодим спеціалістам
розібратися в складних соціальних системах, соціальних інститутах і соціальних
організаціях, що створюються людьми для забезпечення своєї життєдіяльності,
регуляції суспільних відносин, відтворення нових поколінь, збереження суспільства як
цілісної системи у цивілізованому стані.
По-третє, соціологія дає відповіді на багато інших суспільних питань, без
яких нерідко важко зрозуміти і пояснити поведінку людей у різних життєвих
ситуаціях. Студент, який отримав необхідний рівень соціологічних знань, буде
впевнено почувати себе серед великої кількості людей, бо він зможе професійно
осмислити та пояснити соціальні процеси, які відбуваються між людьми, і з легкістю
визначиться та увіллється до певних суспільних формувань, спільнот.
По-четверте, вивчення курсу «Соціологія» має стати підготовкою не
вузькопрофільного фахівця, а громадянина суспільства, здатного зрозуміти, що вища
цінність соціального світу – людина й понад усе слід робити в ім’я її та на її благо.
Таким чином, основне завдання соціології – навчити студента використовувати
соціологічні знання у формуванні власної високої культури і поведінки як
громадянина суспільства і майбутнього високопрофесійного фахівця. Якими б
вузькопрофесійними проблемами не займався фахівець, він завжди повинен
розглядати їх з висоти «пташиного польоту», враховувати не тільки суто технічні,
технологічні, а й соціальні наслідки своїх рішень, а для цього треба мати соціологічне
мислення, світосприйняття, що починаються з конкретних знань, набутих у
навчальному курсі «Соціологія».