87.Соціальний моніторинг.

88. Метод експертних оцінок.

Метод експертної оцінки. Для її проведення як методу зби­рання необхідних даних насамперед формується група добре інформованих осіб, яка відбирається за такими ознаками: про­фесійний статус (посада, науковий ступінь і вчене звання, стаж роботи тощо); результати їх тестування (з урахуванням оцінки їх попередньої діяльності як експертів), а також ате­стації їх колегами, врахування громадської думки, іміджу у даній сфері суспільного життя.

Перший проект списку, як правило, досить обширний. Од­нак соціолог повинен над ним попрацювати, або звести його до оптимального у плані кількісного і якісного рівня експертів. Для визначення компетентності експертів застосовується як самооцінка експерта, так і колективна оцінка його авторитет­ності.

Основний робочий інструментарій експертних опитувань — анкети або бланк-інтерв'ю, опрацьовані за спеціальною про­грамою. Згідно з цим процедура одержання інформації може виглядати як анкетування чи інтерв'ювання експертів.

Метод експертних оцінок може мати різні форми — від заочного індивідуального опитування за допомогою анонімної анкети до відкритої групової дискусії, обміну думками, особ­ливо щодо прогнозних оцінок (метод Дальфі) певного явища, строку здійснення того чи іншого проекта (ідеї) та ін. Відомо, як за допомогою експертних оцінок американці в достовірно передбачений строк дали правдивий прогноз висадки людини на Місяць.

Експертні оцінки можуть одержуватися у вербальній формі або у вигляді ймовірних оцінок. Перші досліджуються тра­диційними методами аналізу документів. Другі опрацьовують­ся методом аналізу на проблемних мережах. Як правило, ре­зультати експертних оцінок є величинами, які можуть бути виміреними за відповідними шкалами, тому при їх обробці доводиться застосовувати досить складні статистичні методи. У випадках наявності апріорної і апостарідної інформації — байерівський підхід.

89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості

Як справедливо і неодноразово підкреслювали відомі політики і державні діячі України соціологія, мабуть, єдина із суспільних наук, яка не лише покликана, а й має реальні можливості розкривати стан, тенденції руху сучасного суспільства, прогнозувати найближчу і віддалену перспективу його розвитку, причому не тільки в досліджуваному теоретичному

плані, а й у практично-прикладному. За допомогою соціологічних знань і досліджень можна своєчасно виявити відхилення в розвитку суспільних відносин, передбачити негативні явища, розробити соціальні технології щодо поліпшення системи управління суспільством. Не можна

здійснювати перетворення, які стосуються інтересів багатьох людей, не зважаючи на

те, як саме ці перетворення сприйматимуться ними. Необхідність соціологічного знання визначається перш за все збільшенням ролі та значенням цієї науки у сучасних умовах, зважаючи на низку нижчеперелічених факторів:

1) сучасний етап розвитку суспільства свідчить про збільшення ролі і факторів

соціальної сфери суспільного життя;

2) одне з головних та найскладніших завдань прогресивного розвитку нашої та

багатьох інших країн – формування громадянського суспільства;

3) соціально-політичні зміни, що відбуваються не тільки у нашій країні, але й у

багатьох країнах світу.

Перелічені та інші фактори у свою чергу висувають на перший план проблему подальшого вивчення соціального статусу особистості, систему її взаємозв’язків, соціальних очікувань, переваг, розчарувань тощо. Особливо актуальним нині в Україні є формування соціологічного мислення в усіх верствах населення, передусім у молоді, у людей, зайнятих на виробництві – від

робітника до керівника. Кожен член суспільства має бути соціологічно освіченим і культурним, щоб дати компетентну і самокритичну соціологічну оцінку щодо виконання своїх статусних, ролевих і професійних обов’язків, передбачати соціальні наслідки своїх особистих втручань у суспільне життя. Саме такому розумінню місця, ролі і значущості соціологічного для сучасного українського суспільства та його громадян повністю відповідав і сприяв Указ Президента України від 25 квітня 2004 року «Про розвиток соціологічної науки в Україні». А що стосується серпневого 2009 року наказу Міністра освіти і науки України про вилучення навчального курсу

«Соціологія» із спису обов’язкових для вивчення студентами ВНЗ навчальних дисциплін, то це є не просто помилкою, а хибною, яку якнайшвидше треба виправляти.

Так, розглядаючи питання про цінність соціологічного знання для подальшого вдосконалення суспільства, необхідно підкреслити, що ті соціологічні знання, які вже опановано людьми, проникають у їх свідомість, формують соціологічний стиль мислення, який, за влучним висловом американського соціолога П. Бергера, «...полягає у вмінні бачити людину в суспільстві і суспільство в людині, розуміти, як поєднується індивідуальне із суспільним, як відбувається взаємозв'язок усіх соціальних явищ і процесів». Соціологія є дзеркалом суспільства, а соціологи – його лікарі.