
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
Одним з найпоширеніших видів опитування є анкетування, яке передбачає
самостійне заповнювання анкети респондентом.
Соціологічна анкета – це спеціально створений фахівцями документ, у якому
міститься впорядкований перелік питань, що дають змогу отримати від певного
контингенту осіб нову інформацію, згідно з програмою і метою наукового
дослідження.
Оскільки соціологічну анкету респондент заповнює самостійно, особливого
значення набувають структура питань, мова і стиль їх формулювання, рекомендації
щодо заповнення анкети, а також її графічне оформлення.
Починається соціологічна анкета вступною частиною, в якій зазначають, хто і з
якою метою проводить опитування, дають коротке і чітке формулювання теми
дослідження, вміщують інструкцію щодо заповнення анкети, зосереджують увагу на
способі її повернення після заповнення. Її текст повинен створити у респондента
настрій співробітництва. Вступну частину розміщують на титульному аркуші.
Основна частина анкети містить окремі питання або блоки питань до
опитуваних: вступні питання, основні, заключні. Структура та послідовність питань в
анкеті передбачають розвиток комунікації соціолога з респондентом: завоювання
довіри, пробудження зацікавленості, бажання продовження бесіди тощо. Логіка
побудови питань в анкеті відповідає меті дослідження й отримання інформації.
Питання слід формулювати максимально конкретно та точно, не допускати
неясності й неоднозначності. Усі питання поділяють на два основні типи: закриті
та відкриті.
Закритими називаються ті питання, на які в анкеті подається декілька готових
варіантів відповідей. На відміну від закритих, відкриті питання не нав’язують
респондентові варіанти відповідей, а дають можливість письмово висловлювати
власну думку в усій повноті. До анкети також включають питання-фільтри.
Завдання таких питань - відсіяти тих респондентів, яких не стосується наступне
питання.
Заключною частиною анкети є паспортний блок «паспортичка» - блок питань
соціально-демографічного характеру.
При складанні анкети необхідно дотримуватися таких основних принципів
формулювання питань:
– однозначність – мова йде про однакове розуміння змісту питання
респондентами. Іноді питання анкети містять у собі два, а то й більше запитань, що є
недоцільним і заважає отримати об'єктивну інформацію. Тому важливим є
визначеність понять та їхня конкретність;
– стислість – досвід проведення соціологічних досліджень свідчить, що чим
довше питання, тим важче респондентові зрозуміти його зміст. Якщо питання довге,
то поки респондент дочитає його, він забуде початок. Відтак, що коротко і ясно, то
завжди – прекрасно;
– валідність – міра відповідності анкетного питання проблемі, що вивчається.
Питання можуть бути прямі та непрямі і їх валідність визначається точністю
формулювань.
Відомо, що правильно розроблена анкета в середньому потребує не більше як
півгодини на її заповнення. За більший проміжок часу настає психологічна втома,
увага до анкети спадає, а точність і правдивість відповідей зменшується.
Отже, варто пам’ятати, що думки і оцінки людей дуже мінливі і часто
піддаються коливанням. Щоб уникнути неточності і погрішності, треба суворо
дотримуватись науково встановлених правил розробки соціологічної анкети, термінів
проведення опитування й обробки отриманої інформації.