
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
79. Робочий план дослідження
Стан знання про досліджуваний об'єкт визначає характер плану, який може бути пошуковим, описовим і експериментальним.
Пошуковий план соціологічного дослідження застосовуються тоді, коли немає ясної уяви про проблему або об'єкт дослідження. Мета плану — формулювання проблеми. В тій галузі, де ще не вистачає відповідної наукової інформації або її зовсім немає, дослідження розпочинається із загального пошуку. У процесі пошукового дослідження формулюються проблеми, визначаються методика дослідження, порядок її застосування, послідовність завдань, які потрібно вирішити.
Пошуковий план дослідження передбачає три основні етапи роботи: вивчення документів, опитування експертів і здійснення спостереження. Насамперед рекомендується переглянути всю наявну літературу з обраної теми. При цьому складається якнайповніша бібліографія.
Опитування експертів (спеціалістів-учених і спеціалістів-практиків) дозволяє одержати додаткові знання про досліджуваний соціальний об'єкт і сформулювати кілька гіпотез. Рекомендується завчасно скласти список осіб і установ, до яких необхідно звернутися за консультацією.
Спостереження — завершальний етап пошуку. При цьому соціолог уже володіє деякою інформацією про досліджуваний об'єкт. Пошукове спостереження не є формалізованим, це лише зовнішнє спостереження для отримання загальної уяви про об'єкт.
Описовий план соціологічного дослідження застосовують у тих випадках, коли наявні знання про досліджувану проблему дозволяють виділити об'єкт і сформулювати описову гіпотезу. Мета плану полягає в тому, щоб перевірити цю гіпотезу і при її підтвердженні отримати точні характеристики досліджуваного об'єкта. При такому плані дослідження соціолога вже не задовольняють вивчення літератури, спостереження та інтерв'ю. В даному випадку застосовується інший набір дослідницьких засобів: вибіркове або монографічне дослідження, опитування, статистичний аналіз одержаних даних та ін.
Описовий план дослідження має певну наукову цінність у тому випадку, коли він забезпечує досить повний і строгий опис досліджуваного об'єкта поряд з розкриттям причинно-наслідкових зв'язків і взаємодій, притаманних цьому об'єкту. Таке дослідження завершується класифікацією емпіричних даних, які стосуються структури об'єкта.
Експериментальний план соціологічного дослідження застосовується в тих випадках, коли наявні знання про досліджуваний об'єкт дозволяють сформулювати пояснювальну гіпотезу. Мета плану — встановити причинно-наслідкові зв'язки в об'єкті, розкрити не тільки структуру останнього, а й причини, які зумовлюють його функціонування або розвиток. Елементи експериментального плану фактично є і в описовому плані.
У практиці соціологічних досліджень рідко буває, щоб один з трьох наведених типів робочого плану існував у чистому вигляді. Іноді в одному дослідженні поєднуються всі три плани.
Крім названих вище планів, соціологи часто використовують ряд специфічних дослідницьких стратегій, які передбачають різні види досліджень. Зокрема, монографічне дослідження, яке спрямоване на вивчення якогось соціального явища або процесу на одному об'єкті, що виступає представником ряду подібних об'єктів (наприклад, вивчення духовних інтересів і ціннісних орієнтацій студентської молоді у м. Києві, Львові, Харкові, Тернополі чи в якомусь іншому місті України, де є вищі навчальні заклади).